
Кримінальне провадження № 1-кп/428/160/2020
Справа № 428/1300/19
УКРАЇНА
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Луганського В.І.,
суддів Бойко Н.В., Олійник В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Шолкової Т.В., Голуб Т.М.,
прокурора Лещинської О.Я.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинуваченого Андрушко К .П., Шурхно К.А., Юрченко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за № 12018130370002793 від 01.10.2018 року та № 12018130370003490 від 18.12.2018 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянин України, українець, має середню освіту, працює укладальником в ТОВ «Хлібний смак» м. Сєвєродонецька, одружений, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджений:
- 22.10.2000 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 206, керуючись ст. 42 КК України до позбавлення волі строком 4 місяці. Звільнений за відбуттям строку покарання;
- 18.02.2002 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 186, керуючись ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;
- 02.03.2004 Сєвєродонецьким міським судом за ст. 15, ч. 2 ст.185, ст. 15, ч. 3 ст. 185, керуючись ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. 28.05.2004 вирок Сєвєродонецького міського суду змінено постановою апеляційного суду Луганської області у часті: вважати осудженим за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, у іншій частині вирок залишити без змін. 14.05.2005 звільнений постановою Перевальського районного суду від 06.05.2005 керуючись ст. 82 КК України з заміною на виправні роботи з утриманням 20 % від заробітної плати. Невідбутий строк 1 рік 5 місяців 12 днів;
- 09.12.2005 Артемівським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки згідно ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду від 02.03.2004. Загальний строк 4 роки 6 місяців, початок строку з 29.06.2005. Звільнений умовно-достроково 07.08.2008 постановою Брянківського міського суду від 30.07.2008, невідбутий строк 6 місяців 30 днів;
- 22.06.2009 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 3 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців, ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком від 09.12.2005, загальний строк 9 років, початок строку з 30.09.2008 року;
- 29.06.2010 Слов`яносербським районним судом за ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією 1/2 майна, ч. 4 ст. 70 КК України приєднано вирок Сєвєродонецького міського суду від 22.06.2009. Загальний строк 9 років 6 місяців з конфіскацією 1/2 майна. Початок строку з 30.09. 2008. Звільнений 30.03.2018 за відбуттям строку покарання.
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 187 КК України,
сторони кримінального провадження:
з боку обвинувачення - прокурор Лещинська О.Я., потерпілі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з боку захисту - обвинувачений ОСОБА_1 , захисник - Юрченко В.Г.,
ВСТАНОВИЛА:
01 жовтня 2018 року, приблизно о 07 год. 20 хв., у ОСОБА_1 , який проходив по АДРЕСА_3, у якому проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раптово виник злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи, реалізуючи, який ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, через незаперту хвіртку, зайшов до подвір`я вказаного будинку, потім через незаперті двері зайшов до зимової кухні розташованої у подвір`ї зазначеного домоволодіння, тим самим незаконно проник до іншого володіння особи.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникненні до іншого володіння особи.
Далі, в цей же день, 01 жовтня 2018 року, приблизно о 07 год. 20 хв., у ОСОБА_1 , який знаходився у приміщенні зимової кухні, за адресою: АДРЕСА_3 , раптово виник злочинний умисел направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , яка зайшла до вказаного приміщення, реалізуючи який, ОСОБА_1 , діючи умисно, схопив ОСОБА_5 лівою рукою за шию, правою за праве плече та ривком штовхнув, тим самим завдав потерпілій тілесне ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи у вигляді: «закритий вивих правої плечової кістки», яке відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Продовжуючи свої злочинні дії, 18 грудня 2018 року, приблизно о 09 год. 30 хв., ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на вчинення розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого та проникненням в житло, маючи з собою предмет схожий на вогнепальну автоматичну зброю, підійшов до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та через незамкнені двері незаконно проник до вказаного житлового будинку, в якому в той час знаходились мешканці будинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Почувши, що хтось зайшов, ОСОБА_2 вийшла із житлової кімнати до коридору будинку, де побачила ОСОБА_1 , який, демонструючи предмет, згідно висновку судово-балістичної експертизи від 25.01.2019, зовні схожий на автоматичну вогнепальну зброю, а саме німецький пістолет-кулемет «МР-40», та спрямовуючи його ствольною частиною у бік ОСОБА_2 , став проводити дії, що імітують приведення зброї у бойову готовність, а саме здійснив перезарядження затвору, після чого спитав, чи є в будинку особи чоловічої статі.
ОСОБА_2 , злякавшись та сприймаючи реально погрозу застосування ОСОБА_1 вогнепальної зброї, побоюючись за своє життя та здоров`я, пояснила ОСОБА_1 , що в будинку немає нікого, окрім її молодшої сестри, але в цей час до кімнати увійшов батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , який побачивши ОСОБА_1 з вогнепальною зброєю, яку останній спрямовував у бік ОСОБА_2 , став просити ОСОБА_1 , щоб останній покинув будинок.
ОСОБА_1 , не бажаючи припиняти свої злочині дії, спрямовані на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого та проникненням в житло, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямував предмет, зовнішні схожий на автоматичну вогнепальну зброю, на ОСОБА_4 , при цьому проводив дії, що імітують приведення зброї у бойову готовність, а саме перезаряджання затвору, при цьому рахував до шести, чим дав зрозуміти, що має намір здійснити постріл, при цьому висував вимоги щодо передачі йому грошових коштів та матеріальних цінностей, а саме - золотих виробів, на таку вимогу ОСОБА_4 , сприймаючи реально погрозу застосування зброї ОСОБА_1 , а саме предмету, зовні схожого на автоматичну вогнепальну зброю, побоюючись за своє життя та здоров`я, пояснив ОСОБА_1 , що в будинку немає грошових коштів та золотих виробів.
Почувши відмову ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, поєднані із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого та проникненням в житло, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, узяв жіночу сумку, що висіла на ручці дверей у коридорі та викинув її вміст на підлогу. Не виявивши серед речей, що знаходилися в сумці, грошових коштів та інших матеріальних цінностей, ОСОБА_1 підійшов до тумбочки, що знаходилася в коридорі будинку, та узяв з неї мобільний телефон марки «Doogee» моделі «Х5 Pro», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 28.01.2019 становить 1000 грн. 00 коп., та грошові кошти в сумі 70 грн. 00 коп., що належать потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме викрадений мобільний телефон передав своїй сестрі ОСОБА_9 , а грошові кошти витратив на власний розсуд, чим спричинив потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 1070 грн. 00 коп.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 187 КК України - не визнав, не відмовився від дачі показань суду.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 , пояснив, що показів стосовно спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 він суду давати не буде, так як пояснювати йому нічого. Стосовно вчинення кримінального правопорушення у відношенні сім`ї ОСОБА_10 , а саме розбійного нападу, вказав, що він 18 грудня 2018 року знаходився у нетверезому стані, обставини своїх дій пам`ятає епізодично, тільки те, що у нього був подарований макет німецького автомата, який він взяв з собою, навіщо не знає і пішов до свого товариша ОСОБА_11 . Потім зрозумів, що зайшов не туди. Так як вважав, що зайшов до ОСОБА_12 то почував себе як вдома, спитав де останній, у дівчини ввічливо попросив телефон зателефонувати, взяв телефон зателефонував, далі не пам`ятає що відбувалось. Прокинувся у своєї сестри, до нього приїхали працівники поліції та стали його затримувати, він не міг зрозуміти чому, ніякого умислу на здійснення нападу у нього не було, грошей він не брав, тільки телефон, щоб зателефонувати. Вважає, що кримінальна справа стосовно нього сфабрикована, автомат є іграшкою, муляжем, його не можливо сприйняти за справжній, щоб він погрожував ним, пересував затвор, когось лякав, то він такого не робив, про гроші та коштовності не питав, потерпілі його обмовляють, щоб він був засуджений. Вважає, що якщо і вчинив, то інший злочин, може хуліганство, скоріше всього дрібне та й те необережно, просто так вийшло. На даний час розуміє, що йому інкримінують особливо тяжкий злочин, але тому, що раніше неодноразово засуджувався та відбував покарання, бажає, щоб рішення суду було справедливим, так як він нікому не заподіяв шкоди.
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених доказів, перевірених судом в судовому засіданні, показами потерпілих, свідків та наданими стороною обвинувачення письмовими доказами.
До показів обвинуваченого ОСОБА_1 суд ставиться критично, вони є не правдивими не щирими та такими, що не узгоджуються з безпосередньо дослідженими судом доказами та є його баченням обставин справи.
Допитана судом потерпіла ОСОБА_5 , пояснила, що 01.10.2018 року о 06 год. 45 хв. вона пішла до магазину та по дорозі зустріла ОСОБА_13 , яка їй повідомила, що до неї у двір пішов молодий чоловік у капюшоні. Прийшовши додому, ОСОБА_5 пішла до будинку, одні двері якого були відчинені. Побачивши, що гачок дверей веранди був відімкнений, подумала, що прийшов онук, якого вона чекала, але коли відчинила двері, побачила ОСОБА_1 , який стояв у капюшоні за дверима. ОСОБА_1 схопив її, заламав руку та штовхнув на підлогу сказавши, щоб вона не кричала, бо він її заріже, потім перевернув усі речі, що знаходились в шафі та одразу пішов. ОСОБА_5 зателефонувала донці та повідомила, що на неї напав ОСОБА_1 Донька викликала співробітників поліції та швидку медичну допомогу. Потерпіла вийшла з будинку та пішла в бік хвіртки де побачила, що на землі лежить шапка бузкового кольору та накидний гайковий ключ, побачила сусіда, якому розповіла, що на неї напав ОСОБА_1 . Сусід побачивши, речі на землі, сказав їх не чіпати. Співробітники швидкої медичної допомоги відвезли ОСОБА_5 до лікарні де їй надали необхідну медичну допомогу. Вдома, на місці нападу, ОСОБА_5 з донькою побачили блакитний рушник, який їм не належить, з невідомими червоними плямами або від крові, або від жіночої губної помади, чи від фарби. За парканом подвір`я на землі лежав ніж з синьою колодкою. Сусідка, розповіла ОСОБА_5 , що ОСОБА_1 нещодавно у свого друга викрав кросівки, фуфайку та ніж, та що він ходить по сусідам з метою здійснення крадіжок. ОСОБА_5 знає ОСОБА_1 з дитинства, проживають неподалік. Коли все це сталася, то відразу впізнала його по голосу та зовнішності. Позов до обвинуваченого не заявляє, просить суд покарати ОСОБА_1 по усій суворості закону, так як боїться його, переживає за своє життя знає, що він неодноразово судимий та агресивний.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 18.12.2018 року, вона прокинулась через собак які гавкали та вирішила піти на вулицю. Коли виходила, у будинок увійшов ОСОБА_1 , одягнений у флісовий светр світлого кольору та піксельні брюки, в руках тримав автомат. ОСОБА_1 запитав чи є в будинку чоловіки, з розмови потерпіла зрозуміла, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та відповіла, що окрім її малолітньої сестри нікого в будинку немає. ОСОБА_1 сказав, що їх родина живе не чесно, на що ОСОБА_2 запропонувала показати свої документи, після чого ОСОБА_1 наказав ОСОБА_2 йди до кімнати, на що остання відмовилась та просила ОСОБА_1 покинути будинок. Потерпіла була перелякана, почула клацання автомату і боялась за своє життя за можливості застосування зброї. З кімнати вийшов батько ОСОБА_4 , побачивши усе, запитав у ОСОБА_1 , що йому треба. В ході розмови ОСОБА_4 показував свій паспорт. ОСОБА_2 в цей момент пішла до кухні, зателефонувала в поліцію та повернулась. Після цього ОСОБА_15 направив на них зброю та сказав віддати наявні гроші та золоті прикраси, на що останні відповіли, що в них нічого немає, ОСОБА_1 схопив та перевернув жіночу сумку, яка висіла на ручці дверей в коридорі, але нічого цінного там не виявилось. Побачивши тумбу, взяв з неї мобільний телефон, навушники, гроші та склав усе до кишені. Увесь цей час зброя була направлена в бік потерпілих. Коли ОСОБА_1 заволодівши речами покинув будинок, сказав щоб йому відчинили хвіртку, що ОСОБА_2 і зробила. Вважає, що обвинувачений повинен понести покарання по усій суворості Закону, так як вона боїться його та переживає за своє життя.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 18.12.2018 року він прокинувся від голосів та розмови. Коли він вийшов із спальної кімнати побачив, що у вітальні відкриті двері та сидить чоловік ( ОСОБА_1 ) в камуфляжному одязі, як військова форма, поряд із ним на підлозі лежить автомат, поряд, стояла старша донька ОСОБА_2 він почав питати, що ОСОБА_16 треба, на що почув питання, про те, хто він такий? ОСОБА_4 відповів, що він тут проживає та може показати паспорт, також попросив доньку піти та зателефонувати в поліцію. Поки ОСОБА_4 показував свій паспорт, ОСОБА_2 зателефонувала в поліцію та повернулася до батька. ОСОБА_1 направив на них автомат, та став ним маніпулювати, повідомив, що може вистрелити, запитав, чи є в них золото та гроші, на що ОСОБА_4 відповів, що в них нічого немає. ОСОБА_1 здійснив перезарядження затвору на автоматі та мабуть розуміючи, що поліція вже їде, схопив жіночу сумку, яка висіла на ручці дверей кімнати та висипав її зміст на підлогу, однак нічого цінного там не було. Побачивши тумбу на якій лежав телефон, навушники та гроші, приблизно у сумі 80 грн., все поклав до кишені та почав виходити з дому на подвір`я, йому донька відчинила замок на хвіртці, ОСОБА_1 покинув подвір`я та зник. Згодом приїхали працівники поліції. Вказав, що погрозу застосування зброї сприймав як реальну та саму зброю як справжню, вона виглядала саме так. Вважає, що ОСОБА_1 повинен понести справедливе покарання відповідно до діючого законодавства, позову до нього не заявляє.
Допитана судом потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 18.12.2018 року, вона о 06 год. ранку пішла на роботу, зачинивши на замок двері хвіртки за місцем свого проживання. Вхідні двері у будинку не зачиняла. Того дня, близько 10 год. 00 хв. ранку їй зателефонувала донька ОСОБА_2 , вона була перелякана та схвильована, сказала, що їх пограбували. До їх будинку увійшов військовий з автоматом, вимагаючи гроші та золото. Донька розповіла, що вона прокинулась через гавкіт собаки та збираючись вийти на двір, побачила у будинку військового який спитав чи є в будинку чоловіки, на що була відповідь - немає. Цей чоловік вимагав гроші, золото, поводився неадекватно, пропонував пройти до спальної кімнати. В цей момент вийшов з кімнати її чоловік ОСОБА_4 та коли все побачив спитав, хто він такий, на що невідомий спитав, а хто він. ОСОБА_4 відповів, що він тут проживає та може показати паспорт. Донька змогла зателефонувати до поліції. ОСОБА_1 не знайшовши нічого цінного в сумці, схопив з тумбочки мобільний телефон, навушники, дрібні гроші та пішов і сказав, щоб йому відчинили двері хвіртки. Почувши про те, що сталося, ОСОБА_3 одразу поїхала додому. ОСОБА_3 знає ОСОБА_1 , оскільки вони навчалися в одній школі, жили неподалік, знала про скарги сусідів на ОСОБА_1 , та те, що він притягувався до кримінальної відповідальності. Вважає, що можливо ОСОБА_1 вирішив пограбувати саме їх через те, що її чоловік їздить на заробітки і він знав, що можуть бути гроші та коштовності. Просить суд покарати ОСОБА_17 по всій суворості Закону, так як реально його боїться та переживає за своє життя та життя своїх близьких.
Свідок ОСОБА_13 , у судовому засіданні пояснила, що 01.10.2018 року біля 07 год. 00 хв. ранку йшла на зупинку, щоб їхати на роботу та зустріла ОСОБА_5 , яка йшла до магазину. До неї підходив чоловік та попросив, щоб вона надіслала смс наступного змісту: « ОСОБА_18 , я жду тебя на остановке Лесхоз», та вказав номер на який відправити повідомлення, представився товаришем ОСОБА_1 ОСОБА_13 сказала, що неподалік живуть його батьки, на що невідомий чоловік сказав, що ОСОБА_1 з ними не спілкується та не проживає, можливо у сестри. ОСОБА_13 помітила, що увійшов хлопець до подвір`я ОСОБА_5 на вигляд високий, худий, в капюшоні, в руках у нього була пропиленова сумка. Вона подумала, на онука потерпілої, але за зовнішністю та статурою вона впізнала ОСОБА_1 , обличчя бачила лише нижню частину, оскільки воно було закрито капюшоном. Побачивши ОСОБА_5 сказала їй, що до неї пішов хлопець в капюшоні та поїхала на роботу. Потерпіла ОСОБА_5 є родичкою її чоловіка. Обвинуваченого знає, це ОСОБА_1 , знає його батьків, проживають на паралельних вулицях.
Допитаний судом свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її братом, того дня, точну дату вона не пам`ятає, він привіз їй мобільний телефон, та попросив, щоб полежав у неї, оскільки трохи пізніше йому треба буде його повернути. Кому повернути не сказав, та при яких обставинах у нього з`явилася ця річ не повідомив. Крім телефону віддав навушники до мобільного телефону, та пішов. Ввечері працівники поліції разом з ОСОБА_1 приїхали до неї додому, та вилучили мобільний телефон і навушники. Обставин щодо вчинення братом кримінальних правопорушень вона не знає.
Відповідно наданих стороною обвинувачення з матеріалів кримінального провадження № 12018130370003490 від 18.12.2018 року, письмових доказів, які досліджені судом, встановлено наступне.
Відповідно до рапорту реєстрації звернення, 18.12.2018 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.12.2019 року о 09 год. 49 хв. за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 повідомила, що невідомий зайшов у її помешкання та погрожує предметом схожим на автомат. (т. 3 а.с. 7).
Відповідно до заяви ОСОБА_2 , остання просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому їй особу, яка 18.12.2018 року проникла до будинку з предметом схожим на вогнепальну автоматичну зброю та здійснила напад, заволодівши мобільним телефоном та грошовими коштами в сумі 70 грн. (т. 3 а.с. 8).
Відповідно до заяви ОСОБА_19 , вона добровільно видала співробітникам поліції мобільний телефон та навушники, які їй приніс 18.12.2018 року її брат ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 53).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.12.2018 року, затримано ОСОБА_1 19.12.2018 року о 00 год. 33 хв., підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого, ч. 3 ст. 187 КК України. (т. 3 а.с. 63-65).
Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 19.12.2018 року у присутності двох понятих, потерпілий ОСОБА_4 , впізнав особу під № 1, як особу, яка вчинила злочин 18.12.2018 року, якою є ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 75-78).
Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 19.12.2018 року у присутності двох понятих, потерпіла ОСОБА_2 , впізнала особу під № 1, як особу, яка вчинила злочин 18.12.2018 року, якою є ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 79-82).
Відповідно до клопотання про арешт майна, орган досудового розслідування просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Doogee», навушники вакуумного типу чорно-сірого кольору марки Xiaomi, чохол до мобільного телефону чорного кольору. (т. 3 а.с. 83-85).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.12.2018 року було накладено арешт на мобільний телефон марки «Doogee» моделі «Х5 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , навушники вакуумного типу чорно-сірого кольору марки Xiaomi, чохол до мобільного телефону чорного кольору, які передати на зберігання ОСОБА_3 та заборонити на час досудового розслідування та судового провадження відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном до скасування арешту. (т. 3 а.с. 86-87).
18.12.2018 року, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України 18.12.2018 року о 17 год. 20 хв. та роз`яснено його процесуальні права та обов`язки як підозрюваного. (т. 3 а.с. 90-93).
Відповідно до матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 , вбачається, що останній раніше був неодноразово засуджений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, нещодавно вийшов з місць позбавлення волі, неодноразово розшукувався поліцією за крадіжки, були скарги від мешканців селища, де він проживає. (т. 3 а.с. 97-126).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.12.2018 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. (т. 3 а.с. 133-138).
Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2019 року у присутності двох понятих, свідок ОСОБА_20 , впізнав особу під № 2, за обличчям, зачіскою, як особу, яку він 18.12.2018 року з річчю схожою на автоматичну зброю підвозив у с. Борівське м. Сєвєродонецька. (т. 3 а.с. 150-151).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 26.01.2019 року, в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_2 на місці розказала та показала про обставини викладені нею щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 стосовно неї 18.12.2018 року. (т. 3 а.с. 200-206).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 26.01.2019 року, в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_4 на місці розказав та показав про обставини викладені ним щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 18.12.2018 року. (т. 3 а.с. 154-155).
Постановою слідчого від 29.01.2019 року було визнано речовими доказами: флеш-карту формату micro SD, об`ємом 16 ГБ; флеш-карту формату micro SD, об`ємом 16 ГБ; на яких зафіксовано відео проведених слідчих експериментів від 26.01.2019 року з потерпілими ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які зберігати разом з матеріалами кримінального провадження № 12018130370003490 від 18.12.2018 року. (т. 3 а.с. 156-157).
Відповідно до протоколу затримання особи, ОСОБА_1 затриманий 19.12.2018 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3. ст. 187 КК України. ( т. 3 а.с. 160-162).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.01.2019 року призначено проведення балістичної експертизи предмету, ззовні схожого на автомат «МР-40». (т. 1 а.с. 174).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.01.2019 року призначено проведення судово-товарознавчої експертизи мобільного телефону марки «Doogee» моделі «Х5 Pro». (т. 3 а.с. 175).
Ухвалами Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.01.2019 року призначено проведення дактилоскопічної експертизи: жіночої сумки коричневого кольору, речі схожої на автоматичну зброю «МР-40», 16 слідів папілярних ліній. (т. 3 а.с. 176-178).
Відповідно до висновку експерта № 19/113/6-3/40е від 25.01.2019 року, на підставі проведеної судової балістичної експертизи, експерт приходить до висновку, що: 1. Наданий на дослідження предмет є сувенірним виробом, макетом німецького пістолета-кулемета МР-40. 2. Наданий на дослідження предмет до стрільби не придатний. (т. 3 а.с. 179-183).
Відповідно до висновку експерта № 19/113/6-1/27е від 25.01.2019 року, на підставі проведеної судової дактилоскопічної експертизи, експерт приходить до висновку, що: 1. Десять слідів пальців та долонь рук розмірами 15x17мм, 13x19мм, 22x32мм, 14x22мм, 54x25мм, 32x18мм, 12x15мм, 17x20мм, відкопійованих, відповідно, на відрізки ЛС розмірами 18x37мм, 18x31мм, 18x43мм, 18x44мм, 45x66мм, 18x41мм, 18x38мм, 18x30мм та двох слідів розмірами 14x13мм, 17x20мм, які відкопійовані на відрізок ЛС розміром 45x50мм, які виявлені та вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , придатні для ідентифікації особи, що їх залишила. Шість слідів пальців рук розмірами 16x21мм, 10x20мм, 17x16мм, 16x16мм, 12x15мм, 10x18мм, які відкопійовані, відповідно, на шести відрізках ЛС розмірами 18x23мм, 18x40мм, 18x30мм, 18x35мм, 18x28мм, 18x30мм, не придатні для ідентифікації особи, що їх залишила. 2. Десять слідів пальців та долонь рук розмірами 15x17мм, 13x19мм, 22x32мм, 14x22мм, 54x25мм, 32x18мм, 12x15мм, 17x20мм, відкопійованих, відповідно, на відрізки ЛС розмірами 18x37мм, 18x31мм, 18x43 мм, 18x44мм, 45x66мм, 18x41мм, 18x38мм, 18x30мм та двох слідів розмірами 14x13мм, 17x20мм, які відкопійовані на відрізок ЛС розміром 45x50мм, залишені не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою (особами). (т. 3 а.с. 184-196).
Відповідно до висновку експерта № 19/113/6-1/20е від 21.01.2019 року, на підставі проведеної судової дактилоскопічної експертизи, експерт приходить до висновку, що: 1. На поверхні предмета схожого на автоматичну зброю «МР -40 », який виявлений та вилучений 18.12.2018 під час огляду місця події, слідів папілярних ліній не виявлено. 2. Відповісти на питання «чи придатні для ідентифікації особи виявлені сліди папілярних ліній?» не є можливим, так як слідів папілярних ліній на об`єкті дослідження не виявлено. 3. Відповісти на питання «чи залишені сліди папілярних ліній підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?» не є можливим, через те, що слідів папілярних ліній на об`єкті дослідження не виявлено. (т. 3 а.с. 197-205).
Відповідно до висновку експерта № 19/113/6-1/19е від 18.01.2019 року, на підставі проведеної судової дактилоскопічної експертизи, експерт приходить до висновку, що: 1. На жіночій сумці, яка виявлена та вилучена 18.12.2018 під час огляду місця події, слідів папілярних ліній не виявлено. 2. Відповісти на питання: «чи придатні для ідентифікації особи виявлені сліди папілярних ліній?» не є можливим, так як слідів папілярних ліній на об`єкті дослідження не виявлено. 3. Відповісти на питання: «чи залишені сліди папілярних ліній підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?» не є можливим, через те, що слідів папілярних ліній на об`єкті дослідження не виявлено. (т. 3 а.с. 207-214).
Відповідно до висновку експерта № 19/113/9/64-9е від 28.01.2019 року, на підставі проведеної судово-товарознавчої експертизи, експерт приходить до висновку, що: ринкова вартість майна на момент вчинення правопорушення: Мобільний телефон «Doogee» модель «Х5 Pro», а саме на 18.12.2018, могла становити: 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок). (т. 3 а.с. 215-220).
Постановою слідчого від 29.01.2019 року було визнано речовими доказами: макет німецького пістолета-кулемета МР-40, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області; мобільний телефон марки Doogee Х5 Pro, imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_4 , сумку жіночу коричневого кольору, виконану з матеріалу схожого на шкіру, які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 ; сліди папілярних ліній вилучені за адресою: АДРЕСА_4 , зберігаються з матеріалами кримінального провадження. (т. 3 а.с. 221-222).
У судовому засіданні, судом, було оглянуто, наданий прокурором, речовий доказ металевий макет німецького пістолета-кулемета МР-40 з магазином до нього, який є копією вказаної зброї і має вигляд та розміри оригінальної, діючої зброї.
29.01.2019 року, ОСОБА_1 змінено раніше повідомлену підозру у вчиненні злочину передбаченого, ч. 3 ст. 187 КК України.(т. 3 а.с. 223-227).
Відповідно наданих стороною обвинувачення з матеріалів кримінального провадження № 12018130370002793 від 01.10.2018 року, письмових доказів, які досліджені судом, встановлено наступне.
Відповідно до рапорту реєстрації звернення, 01.10.2018 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.10.2019 року о 09 год. 24 хв. за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає АДРЕСА_3 , діагноз: «Травматичний вивих правого плеча, ситуаційна реакція», пояснила, що напав невідомий по місцю мешкання о 07 год. 30 хв. (т. 4а.с. 8).
Відповідно до довідки та копії травматологічного хворого від 01.10.2018 року ОСОБА_5 , встановлено діагноз: «Закритий вивих правої плечової кістки». (т. 4 а.с. 16-17).
Відповідно до заяви ОСОБА_5 , остання просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому їй особу, яка 01.10.2018 року проникла до її будинку та спричинила тілесні ушкодження. (т. 4 а.с. 20).
Відповідно до довідки від 31.05.2019 року, до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , згідно даних інформаційного порталу ГУ НП - не притягувався. (т. 4 а.с. 26).
Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.05.2019 року у присутності двох понятих, ОСОБА_13 впізнала особу під № 3, ОСОБА_1 , як особу, яка 01.10.2018 року зайшла до будинку ОСОБА_5 за місцем її проживання. (т. 4 а.с. 62-63).
Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.02.2019 року у присутності двох понятих, потерпіла ОСОБА_5 впізнала особу під № 3, як ОСОБА_1 , який 01.10.2018 року зайшов до її будинку за місцем проживання та спричинив їй тілесні ушкодження. (т. 4 а.с. 64-67).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.02.2019 року призначено проведення судово-медичної експертизи. (т. 4 а.с. 71).
Відповідно до висновку експерта № 270 (експертиза потерпілих, обвинувачених, та інших осіб) від 24.05.2019 року, враховуючи дані отримані при вивченні медичної документації на ім`я ОСОБА_5 1949 року народження та відповідно до поставлених питань, експерт приходить до підсумків: 1. (1,2,3,4) При надходженні до лікарні гр. ОСОБА_5 було встановлено діагноз: Закритий вивих правої плечової кістки. Дане тілесне ушкодження могло утворитися не менше ніж від одного контакту з твердим тупим предметом за механізмом розтягнення або розтягнення-зсуву, за даними медичної документації може відповідати 01.10.2018 та має ознаки легкого тілесного ушкодження із короткочасним розладом здоров`я. 2. (5) Враховуючи обставини справи, механізм утворення, масивність та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у гр. ОСОБА_5 , вважаю можливим їх утворення при обставинах, вказаних нею під час допиту потерпілої від 21.05.2019 року. (т. 4 а.с. 72-73).
Відповідно до постанови прокурора від 31.05.2019 року, матеріали досудових розслідувань внесені до ЄРДР за № 12018130370002793 від 01.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, № 12018130370002796 від 01.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, об`єднано в одне провадження № 12018130370002793. (т. 4 а.с. 74).
Відповідно до рапорту реєстрації звернення, 01.10.2018 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.10.2019 року о 07 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , заявниця ОСОБА_23 повідомила, що до будівлі її матері проник чоловік, та напав на неї з погрозами вбити. (т. 4 а.с. 81).
Протоколом огляду місця події від 01.10.2018 року було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_3 , в ході якого, порушення цілісності порядку чи слідів пошкодження чи викрадення майна не виявлено. Слідів боротьби не виявлено. Під час огляду речі або інші предмети не вилучались. (т. 4 а.с. 83-84).
Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з яким судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо, щодо вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1. ст. 162, ч. 3 ст. 187 КК України, дослідивши, надані суду докази, зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, які є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого стороною обвинувачення, встановив доведення вини обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсязі. Вини обвинувачений не визнав, але вона повністю підтверджується вказаними доказами, які були досліджені у судовому засіданні безпосередньо.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що не визнання обвинуваченим своєї вини по суті висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд розцінює як вибрану ним позицію свого захисту, для уникнення передбаченої законом відповідальності за вказані злочини, за найтяжчий з яких, кваліфікований розбій, передбачено покарання до 12-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, побудовану на непричетності до їх вчинення, або висуненні та підтриманні різних версій в тому числі вчинення кримінальних правопорушень за які передбачено менш сувору кримінальну відповідальність, або навіть адміністративну.
Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується показами потерпілих, свідків, допитаних безпосередньо під час судового провадження, сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні логічні та узгоджуються між собою і підтверджені іншими доказами дослідженими по справі судом та відеоматеріалами, які прямо вказують на вчинення злочинів саме ОСОБА_1 , вони є достовірними, належними та допустимими, отриманими у передбаченому кримінально-процесуальним Законом порядку, також висновками експертів по кримінальному провадженню, які здійснені компетентними спеціалістами, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу» мають право на проведення експертиз, а також узгоджуються з іншими об`єктивними доказами дослідженими судом. Досліджені протоколи слідчих та процесуальних дій, складені і оформлені у порядку який передбачений КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи.
Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, є встановленою згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України). При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Тому, не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кваліфікованого розбою, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаного з проникненням у житло, є позицією його захисту, побудованою на непричетності до його вчинення і висуненні та підтриманні версії вчинення кримінального правопорушення менш тяжкого, а саме хуліганства, або навіть адміністративного правопорушення, дрібного хуліганства.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 намагається запевнити суд, що обставини які склались є випадковістю, він знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, практично не усвідомлюючи своїх дій, ішов до свого знайомого, але потрапив до будинку потерпілих, здійснювати напад не збирався, та зброєю не погрожував, взяв її несвідомо, погоджується, що автомат схожий на справжній, але по ньому видно, що він є макет. Він просто хотів зателефонувати і просив телефон, чому його і взяв, у потерпілих нічого не вимагав, якби хотів дійсно вчинити напад, то вчинив, але спокійно вийшов з будинку і пішов, нікому не спричинивши шкоди.
Проте, така позиція обвинуваченого повністю спростовується показами потерпілих, допитаних безпосередньо під час судового провадження, сумнівів у правдивості яких суд не має, вони логічні, узгоджуються між собою та дослідженими доказами. Покази потерпілих як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 вказують, що обвинуваченого до них у дім ніхто не запрошував, він зайшов самостійно, був налаштований агресивно, постійно акцентував їх увагу на зброї яку направляв у їх бік, та клацав нею (переводив затвор), вказував, що буде стріляти, а такі його дії і є нападом, поєднаним з насильством небезпечним для життя та здоров`я, він пропонував ОСОБА_2 йти з ним у кімнату, вказав що сім`я живе нечесно і вимагав надати йому гроші та цінності, що є метою заволодіння майном, коли отримав відповідь, що вказаних ним речей немає, то скинув з дверей сумку і висипав з неї все, взяв телефон та гроші які були на тумбі та пішов. Потерпілі були перелякані, боялись за своє життя, по автомату, який було оглянуто у судовому засіданні, вони не могли зробити висновок, що це макет, так як не обізнані у зброї, він схожий на справжній, механізми на ньому працювали, магазин можна від`єднати, затворна рама рухається як у справжнього.
Свідок ОСОБА_20 , який є таксистом, але не був допитаний судом з причин його відсутності та не встановленням місця перебування, відповідно до протоколу, впізнав ОСОБА_1 по обличчю, зачісці, як особу, яку він 18.12.2018 року з річчю схожою на автоматичну зброю підвозив у с. Борівське м. Сєвєродонецька, що підтверджує твердження потерпілих, що макет схожий на діючу зброю.
Щодо вчинення злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_5 , то потерпіла та свідок ОСОБА_13 чітко вказують на ОСОБА_16 як на особу яка проникла у житло та спричинила тілесні ушкодження, які підтверджено матеріалами судово-медичної експертизи та іншими вище наведеними доказами.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведеною, такі його дії кваліфікує: як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за ч. 2. ст. 125 КК України; як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, що порушують недоторканність житла громадян, за ч.1. ст. 162 КК України; як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням до житла, за ч.3. ст. 187 КК України.
Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер суспільної небезпеки злочинів, які скоїв останній, їх віднесено законом, відповідно до ст. 12 КК України, до категорії злочинів невеликої тяжкості та особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, він працює, одружений, на утриманні має малолітню доньку, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується негативно,.
Обставин, які пом`якшували б покарання обвинуваченого, передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочину, вчинення злочину щодо особи похилого віку та особою що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Виходячи з приведених вище обставин, суд, враховує позицію державного обвинувача щодо кваліфікації дій та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 , але не погоджується з позицією сторони захисту і мірою покарання обвинуваченому у вигляді 11-ти років позбавлення волі за вчинення розбійного нападу запропонованою державним обвинувачем та вважає її занадто м`якою, так як ОСОБА_1 раніше вже засуджувався за вчинення тяжких злочинів та злочинів які стосуються власності, здоров`я особи, наркотичних засобів. При наявності беззаперечних доказів його вини, які є очевидними, він вину не визнав, у вчиненому не покаявся, тому покарання, з урахуванням відсутності обставин, які пом`якшують покарання та обставин, які б його обтяжували, за ч. 3 ст. 187 КК України, задля досягнення мети виправлення засудженого ОСОБА_1 , необхідно призначити у вигляді позбавлення волі, на строк передбачений санкцією даної статті, у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, застосувати ч.1, 2 ст.70 КК України, щодо злочинів вчинених ОСОБА_1 за ч.2. ст. 125, ч.1. ст. 162 КК України, остаточно призначити покарання в межах санкції ч.3. ст. 187 КК України.
Призначення такого покарання буде відповідати нормам кримінального законодавства України, принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду.
Цивільні позови у справі не заявлено.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до вимог ст. 124 КПК України, а доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого:
- ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі;
- ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі;
- ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання за цим вироком засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 строк тримання його під вартою з моменту обрання запобіжного заходу, з 19.12.2018 року по момент набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведені судові експертизи в розмірі 4 862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Речові докази по справі:
- зняти арешт накладений ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.12.2018 року на мобільний телефон марки «Doogee» моделі «Х5 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , навушники вакуумного типу чорно-сірого кольору марки Xiaomi, чохол до мобільного телефону чорного кольору, які передані на зберігання ОСОБА_3 , та залишити їх у власності останньої;
- макет німецького пістолета-кулемета МР-40, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області - знищити;
- флеш-карту формату micro SD, об`ємом 16 ГБ та флеш-карту формату micro SD, об`ємом 16 ГБ - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- сліди папілярних ліній вилучені за адресою: АДРЕСА_4 - зберігати з матеріалами кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя В.І. Луганський
Судді В.М. Олійник
Н.В. Бойко
Судове рішення № 88806610, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 10.04.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/1300/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: