Вирок № 88806424, 15.04.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/1440/20

провадження № 1-кп/415/784/20

ВИРОК

Іменем України

"15" квітня 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участі секретаря судового засідання Демченко Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об`єднане кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське (Лагідне), Сватівського району, Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, раніше судимого: 1) 07 березня 2013 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 317, ст.ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 23 травня 2013 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.304, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 3) 07 листопада 2013 року Первомайським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.09.2015 року з Краснолучської ВК умовно-достроково на не відбутий строк 8 місяців 9 днів; 4) 28 лютого 2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 30 листопада 2018 року за відбуттям покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місця реєстрації якого відсутнє,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Можнякова Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2019 року, приблизно о 18 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 спільно зі своїм знайомим ОСОБА_2 , знаходився в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» за адресою: АДРЕСА_4 , де у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. З корисливих спонукань, ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відійшов до іншого приміщення та залишив своє майно без нагляду, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно викрав сумку з гаманцем, які для потерпілого майнової цінності не представляють, та грошовими коштами в сумі 300 гривень.Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 300 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

27 січня 2020 року приблизно о 21 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийшов до квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 , де під час розпивання спиртних напоїв з останніми у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та скориставшись тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які також перебували в стані алкогольного сп`яніння, спали, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно, з різних кімнат вказаної квартири викрав: мобільний телефон марки «Fly» моделі «BL4505», вартістю 255 гривень; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-C3592», вартістю 521 гривня 67 копійок; мобільний телефон марки «Ergo» моделі «F243 Swift», вартістю 236 гривень 67 копійок; мобільний телефон марки «OYSTERS» моделі «Atlantic 4g», вартістю 848 гривень 33 копійки, планшет марки «Texet» моделі «ТМ-7859 3G», вартістю 1169 гривень 67 копійок, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-158е від 07 лютого 2020 року; магнітофон марки «SONY» моделі «CFD-RS60 СР», вартістю 1096 гривень 17 копійок; пилосос марки «Samsung» моделі «SC 6860», вартістю 1966 гривень 67 копійок; телевізор марки «Supra» моделі «STV-LC 1651 owl», вартістю 1100 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-157е від 07 лютого 2020 року та грошові кошти у сумі 5000 гривень, які належать ОСОБА_5 . Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 12194 гривні 18 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

27 січня 2020 року приблизно о 21 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийшов до квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 , де під час розпивання спиртних напоїв з останніми у гр. ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення паспорту, з метою його подальшого використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які також перебували в стані алкогольного сп`яніння, спали, шляхом вільного доступу, у зальному приміщенні з полиці шафи викрав паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер НОМЕР_1 , виданий Лисичанським MB ГУМВС України в Луганській області 13 квітня 2010 року. Після чого, ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину разом з викраденим паспортом громадянина України, однак розпорядитися викраденим не встиг, тому залишив викрадений паспорт собі.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України, а саме: незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 357 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 19 грудня 2019 року у вечірній час він, спільно зі своїм знайомим ОСОБА_2 , знаходився в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» в місті Лисичанську, де, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відійшов до іншого приміщення та залишив своє майно без нагляду, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав сумку та гаманець з грошовими коштами в сумі 300 гривень. Заволодівши вказаним майном, з місця скоєння злочину втік, коштами розпорядився на власний розсуд, а сумку та гаманець викинув. Пізніше, через працівників поліції повернув ОСОБА_2 300 гривень та викрадені речі.

27 січня 2020 року приблизно о 21 годині, він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийшов до квартири АДРЕСА_3 , де стали розпивати спиртні напої. Від надмірно випитого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заснули, а він, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з різних кімнат вказаної квартири викрав майно, зазначене в обвинувальному акті та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого з місця скоєння злочину втік, викрадене майно сховав у покинутому дитячому садку, а паспорт залишив собі. Наступного дня після того, як протверезів, його було затримано співробітниками поліції, які повернули викрадене майно та паспорт потерпілим. Про те, що сталося жалкує. Під час досудового розслідування, зробивши для себе належні висновки, надавав правдиві свідчення про обставини вчинення ним злочинів. Просив суд суворо його не наказувати, надавши шанс на виправлення та врахувати, що на даний час він проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 , з якою виховує спільну дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча у свідоцтві про його народження батько записаний зі слів матері.

Потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_10 в судове засідання не з`явились, надавши до суду заяви, в яких просили розглянути дане кримінальне провадження за їх відсутності та призначити ОСОБА_1 суворе покарання, пов`язане з позбавленням волі. Майнова шкода, заподіяна обвинуваченим відшкодована частково.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, але надали до суду заяви, в яких також просили розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без їх участі, покарання призначити на розсуд суду. Матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, викрадене майно та паспорт повернуто.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінальних проваджень, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Також доведеною суд вважає винуватість ОСОБА_1 у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості (ч. 3 ст. 357 КК України) та середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України);

- особу винного, який не працює, постійного місця реєстрації не має, не одружений, у побуті характеризується задовільно (а.с.54 т. І), на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує (а.с. 53 т. І), раніше судимий (а.с. 56 т. І), та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочинів (по епізоду від 27.01.2020 року) у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів, оскільки обвинувачений, маючи не зняті та непогашені судимості за вчинення умисних злочинів (ч.2 ст.317, ч.1 ст. 304, ч. 2 ст. 289 КК України), знову вчинив нові умисні злочини.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_9 та його законного представника ОСОБА_10 , які наполягали на призначенні найсуворішого виду покарання обвинуваченому ОСОБА_1 - у виді позбавлення волі, а також суспільну небезпеку вчинених злочинів та кількість епізодів злочинної діяльності, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочинів та вчинення злочинів по епізоду від 27.01.2020 року у стані алкогольного сп`яніння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення злочинів не працював, єдиного джерела доходів не мав, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних злочинів, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив нові умисні, в тому числі і корисливі злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорій злочинів невеликої тяжкості (ч. 3 ст. 357 КК України) та середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України), що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 357 КК України та у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України. З урахуванням вищенаведеного, підстави для призначення менш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, на думку суду, відсутні.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Суд також не вбачає підстав для застосування приписів, передбачених ст. 69-1 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги повне визнання вини та щире каяття винного, поведінку обвинуваченого після вчинення злочинів, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні активно сприяв розкриттю злочинів, надавши правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які повністю викривають його у вчинених злочинах, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало, оскільки викрадене майно було повернуто потерпілим, враховуючи думку потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які щодо призначення покарання обвинуваченому посилалися на розсуд суду, а також те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, суд не вбачає.

На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України, суд не вбачає.

З метою забезпечення виконання даного вироку, враховуючи репутацію обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 засуджується за цим вироком до позбавлення волі, пов`язаного з реальним його відбуттям, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід змінити раніше обраний під час досудового розслідування відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 20 лютого 2020 року запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши під варту останнього в залі суду негайно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , слід обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

При цьому, оскільки обвинуваченому ОСОБА_1 цим вироком судом змінено запобіжний захід на тримання під вартою, з цього часу останній є попередньо ув`язненим, у зв`язку з чим відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту взяття під варту - з 15 квітня 2020 року по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавленні волі, оскільки згідно ст. 1 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» - попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими не пред`явлені, що не позбавляє права останніх відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

- судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/7/1-102е від 11.02.2020 року (а.с. 60-68 том ІІ), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 58 том ІІ) складає 942 (дев`ятсот сорок дві) грн. 06 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-157е від 07.02.2020 року(а.с.75-84 том. ІІ), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 74 том ІІ) складає 1413 (одна тисяча чотириста тринадцять) грн. 09 коп. та судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-158е від 07.02.2020 року(а.с.87-98 том. ІІ), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 86 том ІІ) складає 1727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 20 коп., а всього на загальну суму 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 29 коп. (одержувач - УК у м.Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300) - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- комп`ютерний диск з відеозаписом з камер внутрішнього спостереження (а.с.31 том І), який згідно постанови слідчого від 29 січня 2020 року (а.с.37 том І), знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - підлягає збереженню в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1

- паспорт, ідентифікаційний номер та довідка на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які згідно постанови слідчого від 29 січня 2020 року (а.с.48 том І), повернуто під розписку про збереження та знаходяться у законного представника потерпілого ОСОБА_10 (а.с.47 том І),- підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2 ;

- мобільний телефон марки «Fly» моделі «BL4505», мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-C3592», мобільний телефон марки «Ergo» моделі «F243 Swift», мобільний телефон марки «OYSTERS» моделі «Atlantic 4g», магнітофон марки «SONY» моделі «CFD-RS60 СР», пилосос марки «Samsung» моделі «SC 6860», планшет марки «Texet» моделі «ТМ-7859 3G», телевізор марки «Supra» моделі «STV-LC 1651 owl», які згідно постанови слідчого від 10 лютого 2020 року (а.с.41 том ІІ), повернуто під розписку про збереження та знаходяться у потерпілої ОСОБА_5 (а.с.43 том ІІ), - підлягають поверненню власнику - потерпілій ОСОБА_5 ;

- паспорт, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер НОМЕР_1 , виданий Лисичанським MB ГУМВС України в Луганській області 13 квітня 2010 року, який згідно постанови слідчого від 10 лютого 2020 року (а.с.41 том ІІ), повернуто під розписку про збереження та знаходиться у потерпілої ОСОБА_5 (а.с.42 том ІІ), - підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_6 .

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 , остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту, обраного під час досудового розслідування відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 20 лютого 2020 року змінити на запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ), в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з моменту взяття під варту - з 15 квітня 2020 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-157е від 07.02.2020 року у сумі 1413 (одна тисяча чотириста тринадцять) грн. 09 коп. та судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-158е від 07.02.2020 року у сумі 1727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 20 коп., а всього на загальну суму 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 29 коп. (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/7/1-102е від 11.02.2020 року у сумі 942 (дев`ятсот сорок дві) грн. 06 коп. (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

- комп`ютерний диск з відеозаписом з камер внутрішнього спостереження, який згідно постанови слідчого від 29 січня 2020 року, знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1

- паспорт, ідентифікаційний номер та довідка на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які згідно постанови слідчого від 29 січня 2020 року, повернуто під розписку про збереження та знаходяться у законного представника потерпілого ОСОБА_10 - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- мобільний телефон марки «Fly» моделі «BL4505», мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-C3592», мобільний телефон марки «Ergo» моделі «F243 Swift», мобільний телефон марки «OYSTERS» моделі «Atlantic 4g», магнітофон марки «SONY» моделі «CFD-RS60 СР», пилосос марки «Samsung» моделі «SC 6860», планшет марки «Texet» моделі «ТМ-7859 3G», телевізор марки «Supra» моделі «STV-LC 1651 owl», які згідно постанови слідчого від 10 лютого 2020 року, повернуто під розписку про збереження та знаходяться у потерпілої ОСОБА_5 - повернути власнику - потерпілій ОСОБА_5 ;

- паспорт на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер НОМЕР_1 , виданий Лисичанським MB ГУМВС України в Луганській області 13 квітня 2010 року, який згідно постанови слідчого від 10 лютого 2020 року, повернуто під розписку про збереження та знаходиться у потерпілої ОСОБА_5 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_6 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому ОСОБА_2 , законному представнику потерпілого ОСОБА_10, потерпілій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_6 в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова