Ухвала суду № 88805828, 16.04.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5230/19

Провадження № 1-кп/346/271/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Гринда І.І.

захисника Любчика С.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия за допомогою відеоконференцзв`язку із державною установою «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» та Івано-Франківським міським судом клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62019140000000526 від 03.06.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 21 лютого 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеними розміром застави та обов`язками у разі внесення застави на строк - по 19 квітня 2020 року.

Прокурор підтримав подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки такий закінчується 19 квітня 2020 року, на даний час ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, а саме: можливість переховуватися від суду оскільки обвинувачений усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, оскільки йому відомі анкетні дані, місце роботи та проживання останніх. Приймаючи до уваги ту обставину, що в основу обвинувачення покладаються покази потерпілих, свідків, а також висновки експертів, подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є виправданим. Крім того посилаючись на п.2 ч.4 ст. 183 КПК України просить суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст..177 та 178 цього Кодексу, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Любчик С.Р. заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, вважають за можливе змінити запобіжний у виді тримання під вартою на інший більш м який запобіжний захід оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв язки, позитивно характризується по місцю проживання, добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду.

Заслухавши клопотання прокурора та думку інших учасників судового розгляду, суд доходить висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Враховуючи вищенаведене, що обвинуваченому продовжено обраний запобіжний захід - тримання під вартою на строк до 19.04.2020 року, особу обвинуваченого, тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується, що судовий розгляд не завершено, не допитано свідків, обвинуваченого та в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого ст.176 КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовільнити частково та продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначеними розміром застави та обов язками у разі внесення застави, а в решті слід відмовити.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, експерта, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України,- УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовільнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів по 14 червня 2020 року із визначеними ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 20 листопада 2019 року розміром застави та обов язками у разі внесення застави, а в решті відмовити.

Копію ухвали для виконання негайно направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань №12, та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської області.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.

Суддя: Беркещук Б. Б.