Рішення № 88802540, 16.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2020 Справа №607/3018/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 103,4 кв. м., житловою площею 66,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після смерті її матері відкрилась спадщина за заповітом на даний житловий будинок. Однак, постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ на даний житловий будинок та у заповіті не вказана адреса житлового будинку.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують щодо задоволення позову.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Перевіривши, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 11.02.2013 р. Стегниківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 02.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема, на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 103,4 кв. м., житловою площею 66,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

27 травня 1988 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 4-2656, згідно якого належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Стегниківці Тернопільського району Тернопільської області, заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Згідно довідки № 401 від 13.08.2013 р., виданої виконкомом Стегниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що в колгоспному дворі в АДРЕСА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 . проживала ОСОБА_2 – голова двору.

Відповідно до інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна № 236 від 02.09.2013 р. Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації вбачається, що станом на 02.09.2013 р. по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за: ОСОБА_2 . Станом на 31.07.1989 р. право власності на майно було зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31.07.1989 р. на підставі рішення виконкому Тернопільської районної Ради від 25.07.1989 р.

02.09.2013 р. було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Загальна площа становить 103,4 кв. м., житлова – 66,0 кв. м.

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 396/2013 року після смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом № 1004 від 07.08.2013 р. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.

Позивач звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори з питання оформлення своїх спадкових прав за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.10.2019 р. за вих. № 2845/02-31, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ на даний житловий будинок та у заповіті не вказана адреса житлового будинку.

У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991р.). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 р. мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні: б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних: г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України - Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Оскільки вищевказаний житловий будинок побудовано до 15.04.1991р. (до введення в дію Закону України «Про власність») спадкодавець як член колишнього колгоспного двору набув на нього право сумісної власності, причому це право збереглося за ним і після припинення колгоспного двору в результаті введення вдію вказаного Закону.

Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК УРСР 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивач не має можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець не отримала за життя правовстановлюючих документів на належне майно, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 103,4 кв. м., житловою площею 66,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, –

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 103,4 кв. м., житловою площею 66,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43 с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394846.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Котляревського, 27.

Рішення суду складено та підписано 16 квітня 2020 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко