
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/1265/20
Провадження № 2/210/1185/20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"15" квітня 2020 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ступак С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в собі свого представника адвоката Бутко Олександра Олександровича звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив, що 27 грудня 1997 року у 11 годині 30 хвилин на горизонту 945 метрів, орту 239 осі, дільниці № 6 шахти «Північна» Рудоуправління ім. Кірова, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання трудових обов`язків в.о. гірничого майстра у віці 46 років помер батько Позивача - ОСОБА_3 . Представник позивача зазначає, що відповідно до матеріалів розслідування акту форми Н-1 про нещасний випадок від 06 січня 1998 року № 4/12 смерть батька Позивача настала внаслідок гіпертонічної хвороби, яка виникла внаслідок впливу шкідливих виробничих факторів при роботі у підземних умовах, комісія з розслідування смертельного нещасного випадку дійшли висновку, що робітниками медичної частини РУ ім. Кірова батько Позивача, був допущений до роботи у підземних умовах в порушення пунктів 1.9, 2.10, 2.11, 3.1.6, 3.1.7, 3.1.14 «Положення про медичний огляд працівників певних категорій», що є порушенням вимог ст. 153 КЗпП України. Представник Позивач зазначає, що перенесені Позивачем страждання та переживання передати, чи описати не можливо, лише людина переживши подібне може усвідомити глибину його страждань, переживань та глибину втрати. На підставі викладеного просить суд стягнути з Відповідача 275 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка.
Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Тер-Товмасян Ю.Г. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що у суду відсутні правові підстави для покладання на відповідача обов`язку відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , оскільки в спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку Відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, отже відсутня одна з обов`язкових передумов для відшкодування моральної шкоди. Крім того, представник Відповідача зазначила, що Позивач не надав до суду належних доказів, які б підтвердили факт спричинення йому моральних страждань, а тому оскільки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не вчиняв будь-яких протиправних дій, які б знаходились у причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , батька Позивача, та заподіяння моральних страждань ОСОБА_4 , обов`язок підприємства відшкодовувати шкоду Позивачу, на думку представника Відповідача відсутній. Окрім того, представник Відповідача у відзиві зазначила, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником ДП РУ імені Кірова, оскільки підприємство припинено в 2011 році без правонаступництва та зазначила, що якщо при ліквідації підприємства капіталізація платежів у відшкодування шкоди не проведена, регрес на вимога подається органам державного соціального страхування, отже на думку представника Відповідача, належним відповідачем у вказаній справі повинен бути Фонд соціального страхування.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , про що відділом РАЦС у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, 10 січня 1983 року зроблено відповідний актовий запис № 61, батьками ОСОБА_4 зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_5 , вказані обставини підтверджуються копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.1983 року. (а.с. 9).
Батько Позивача - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 46 роки, причина смерті крововилив у головний мозок, вказані обставини підтверджуються копією Свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.12.1997 року серії НОМЕР_2 . (а.с.3)
Відповідно до пункту 11.3 Акту про нещасний випадок № 4/12 від 06 січня 1998 року, причина виникнення нещасного випадку стало гіпертонічна хвороба, яка виникла в наслідок впливу шкідливих виробничих факторів при роботі в підземних умовах. Порушення п. 1.9, 2.10, 2.11, 3.1.7, 3.1.14 Положення про медичний огляд працівників певної категорії. Згідно пункту 13 вказаного акту працівники, які допустили порушення законодавства та інших нормативних актів з охорони встановлені комісією були працівники медичної частини РУ ім. Кірова. (а.с. 4- 8)
Отже, за загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце (ст. 58 Конституції України).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, відповідно в п. 5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Згідно зі ст.ст.440, 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), шкода, спричинена особі чи майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, яка завдала шкоди. Моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
При цьому, відповідно до ст.441 ЦК УРСР, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків.
Згідно зі ст.450 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), організації, діяльність яких пов`язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов`язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.456 ЦК УРСР в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно ч.1,3 ст.13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.
Також, у відповідності до вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності згідно ст.83 ЦК України УРСР 1963 року не застосовуються. Дана норма також регламентується п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди). Аналогічний правовий висновок міститься у Постановах Верховного Суду України №6-156цс14, №6-188цс14 та №6-207цс14 від 24 грудня 2014 року.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст.1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Враховуючи вищевикладене встановлено, що внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке сталося з вини підприємства Позивач втратив свого батька.. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому її душевні страждання будуть тривати і надалі.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. N2694-XII (зі змінами та доповненнями), які діяли на час виникнення правовідносин, передбачено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Стаття 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до Акту про нещасний випадок №4/12 від 06.01.1998 року встановлено, що ОСОБА_3 працював тривалий час на дільниці №6 шахти «Північна» Рудоуправління ім. Кірова.
Так, відповідно до Закону України «Про охорону праці» та ст.153 КЗпП України саме на власника підприємства покладається обов`язок щодо створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.
Доводи представника Відповідача зазначені у відзиві про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником шахти» Північна» Рудоуправління ім. Кірова на якому працював ОСОБА_3 , спростовуються долученою копією Постанови Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2020 року у праві №212/8630/19, в ході розгляду якої встановлений факт правонаступництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», виходячи з наступного.
01.07.1975 року промислове об`єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 18.04.1975 року за №194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12.06.1975 року за №430) реорганізовано у виробниче об`єднання, до складу якого увійшли всі рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.
Станом на 01.01.1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13.10.1987 року за №2 на базі рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.
Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.
Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.
28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.
30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.
Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.
П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Відповідно до Додатку №1 до Наказу №165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «Північна», на якій працював позивач на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Згідно ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09.01.1990 року) об`єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.
Таким чином, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником у даній справі.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями Позивача про те, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником шахти «Північна» Рудоуправління ім. Кірова та особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди Позивачу.
Суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З письмових матеріалів справи встановлено, що Позивач переносить моральні страждання, оскільки внаслідок смерті батька, він постійно перебуває у напруженому психічному стані, Позивач залишився без любові зі сторони батька, без його підтримки. Отже смертю батька Позивачу завдано глибоких моральних страждань.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Так, обговорюючи розмір відшкодування Позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг її душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, а також той факт, що дійсно Позивач є сином померлого; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю батька, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, грошові кошти в сумі 190 000,00 гривень.
Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1900,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 22, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 268, 1167, 1168 ЦК України,ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, у розмірі 190 000 (сто дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 1900 (одна тисяча дев`ятсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С. В. Ступак
Судове рішення № 88801788, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 15.04.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 210/1265/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: