Постанова № 88800348, 14.04.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/447/20

Пров. № 3/336/356/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива Олена Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, що працює в акціонерному товаристві «Мотор Січ», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

17 cічня 2020 року, о 01 годині 32 хвилині, ОСОБА_1 біля будинку № 94 по вул. Магістральній в м. Запоріжжі керував автомобілем марки «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння (під впливом метамфетаміну), що підтверджується висновком від 17.01.2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зробленим комунальною установою «Обласний клінічний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради.

Зазначені дії містять порушення п. 2.9 «а» «Правил дорожнього руху України».

ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату час та місце вирішення справи, до суду не з`явився.

Якщо в судові засідання 17 лютого і 13 березня 2020 року він подавав заяви про відкладення судового розгляду (що не лише свідчить про обізнаність правопорушника про наявність справи в суді, але й про призначені суддею дати її розгляду), то в судові засідання 1 квітня та 14 квітня 2020 року він не з`явився у відсутність заяв про відкладення справи.

Означені обставини в силу ст. 268 КУпАП не є перешкодою для вирішення справи.

Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суддя використала усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , чотири поспіль рази нехтуючи обов`язком своєчасно з`являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності, тому справа розглянута без його участі.

З наведених міркувань суддя позбавлена можливості оцінити пояснення правопорушника, який, заперечуючи свою причетність до інкримінованих йому дій під час складання протоколу, заявляв, що надасть обґрунтовані пояснення в суді.

Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

З урахуванням наведених міркувань суддя, констатуючи відсутність поважних причин для неявки правопорушника, керуючись положеннями наведеної статті 268 КУпАП, яка внормовує права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, постановляє про вирішення справи у відсутність ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винуватість правопорушника у вчиненні описаних дій підтверджує протокол про адміністративне правопорушення, який в силу вимог законодавства про адміністративні правопорушення є джерелом доказів (ст. 251 КУпАП).

До доказів винуватості також відносяться:

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 3);

- акт огляду на стан наркотичного сп`яніння, проведеного в медичному закладі (а. с. 4);

- рапорт співробітника поліції про обставини виявлення означеного правопорушення (а. с. 5);

- відеозапис події, наданий управлінням патрульної поліції (а. с. 7).

Наведені фактичні дані свідчать про дотримання порядку притягнення особи до відповідальності за вказаною статтею законодавства про адміністративні правопорушення, тому суд знаходить їх належними, допустимими, такими, що відтворюють подію правопорушення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Вирішуючи питання про адміністративну відповідальність, суддя доходить висновку про застосування щодо нього передбаченої санкцією частини статті КУПАП, за ознаками якої складений протокол, не вбачаючи підстав для звільнення особи від відповідальності.

Керуючись ст. ст. 38, 247, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (на р/р UA708999980313000149000008001 код бюджетної класифікації: 21081300, отримувач: ГУК у Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 899998, Банк: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також судовий збір в розмірі 420 грн. в дохід держави (на р/р : UA9089999803313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106).

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в Запорізький апеляційний суд через суд, який виніс постанову протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що в разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 КУпАП строк, постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається на примусове виконання у відділ державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, у відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП, стягується у подвійному розмірі штрафу – в сумі 20400 грн. 00 коп.

Суддя О.В. Щаслива

Строк пред`явлення виконавчого документу « »___20___р.

Постанова набрала законної сили « »____20____р.

Дата видачі « »____20____р.