Ухвала суду № 88800118, 12.04.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3079/20 1-кс/335/1689/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., за участю секретаря Барсукової В.В., прокурора Кравець Л.В., слідчого Циганової Е.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мамедової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Підопригора І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 1) 07.06.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт; 2) 27.01.2020 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя скеровано обвинувальний акт за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України;

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні CВ Вознесенівського ВП ДВП я ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12020080060000998 від 10.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 квітня 2019 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, діючи в порушення вимог статей 25, 26 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», у невстановленої слідством особи, через всесвітню мережу Інтернет, незаконно придбав з метою подальшого збуту, вісім згортків обмотаних ізоляційною стрічкою жовтого кольору, в яких знаходилась кристалічна речовина ззовні схожа на психотропну та в подальшому, поклавши все до кишені куртки, в яку був одягнений, незаконно зберігаючи при собі з метою подальшого збуту шляхом залишення «закладок», переніс до б. 75 по бул. Гвардійському в м. Запоріжжя, де був затриманий співробітниками поліції. В період часу з 15:40 годин до 15:57 годин 10.04.2020 року, в ході особистого обшуку при затриманні за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, у ОСОБА_1 було вилучено згорток з речовиною, яка згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області № 7-1146 від 11.04.2020 року є кристалічною речовиною білого кольору в складі якої виявлено особливо небезпечна психотропна речовина обіг якої заборонено PVP, маса якої склала 0,3809г. в перерахунку на основу, та ще три згортки з аналогічною речовиною, які він зберігав з метою подальшого збуту.

Крім того, до моменту затримання працівниками поліції, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини, шляхом залишення «закладок» в різних місцях, знаходячись на території недіючої військової частини № 26709, розташованої за адресою: м. Запоріжжя бул. Гвардійський 70 незаконно збув чотири згортки з раніше придбаною особливо небезпечною психотропною речовиною.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини з метою збуту.

11 квітня 2020 року,ОСОБА_1 повідомлено про підозру про те, що він підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, в ході чого, у ОСОБА_1 вилучено 4 зіп-пакетів з кристалічною речовиною білого кольору яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – Метамфетамін; протоколом огляду місця події від 10.04.2020, в ході якого вилучено 4 зіп-пакетів з аналогічною кристалічною речовиною; актом про застосування службової собаки від 10.04.2020 року в ході якого було виявлено 4 зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору; висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №7-1146 від 11.04.2020 року, у складі кристалічної речовини, білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. Зазначена особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено є PVP, маса якої склала 0,3809г. в перерахунку на основну; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 (інспектор УПП в Запорізькій області). В ході допиту свідок ОСОБА_2 пояснив, що 10.04.2020 року, він разом зі своїми колегами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відпрацьовували територію Вознесенівського району м. Запоріжжя. Знаходячись на закинутій військовій частині навпроти буд. №75 по бул. Гвардійському в м. Запоріжжя помітили раніше незнайомого молодого чоловіка, якому на вигляд було 23-25 років, зростом приблизно 180 см, одягнутий в чорну куртку, чорні штани та червоні кросівки. Описаний молодий чоловік сидів навприсядках. Побачивши працівників поліції, швидко піднявся та схопився за ліву кишеню куртки. Після побаченого працівники поліції вирішили поспілкуватись з чоловіком. Підійшовши до описаного чоловіка, працівники поліції назвалися та спитали ім`я чоловіка, на що він відповів, що його звуть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 . При спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 нервував та плутався у свої показах відносно того, з якою метою він знаходиться за даною адресою. Далі працівники поліції спитали, чи є у ОСОБА_1 при собі заборонені речовини або предмети, на що останній відповів, що у його лівій кишені знаходиться 4 зіп-пакети з наркотичною речовиною «Сіль», а також вже 4 зіп-пакети з аналогічною наркотичною речовиною він заховав та сфотографував на свій мобільний телефон «IPhone SE». Також ОСОБА_1 пояснив, що він це зробив з метою розповсюдження наркотичного засобу. В подальшому було викликано СОГ Вознесенівського ВП, та ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України і в присутності 2-х понятих та захисника Шкіндера О.М., у останнього вилучено з кишені 4 зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 (інспектор УПП в Запорізькій області). В ході допиту свідок ОСОБА_4 пояснив, що 10.04.2020 року, він разом зі своїми колегами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відпрацьовували територію Вознесенівського району м. Запоріжжя. Знаходячись на закинутій військовій частині навпроти буд. №75 по бул. Гвардійському в м. Запоріжжя помітили раніше незнайомого молодого чоловіка, якому на вигляд було 23-25 років, зростом приблизно 180 см, одягнутий в чорну куртку, чорні штани та червоні кросівки. Описаний молодий чоловік сидів навприсядках. Побачивши працівників поліції, швидко піднявся та схопився за ліву кишеню куртки. Після побаченого працівники поліції вирішили поспілкуватись з чоловіком. Підійшовши до описаного чоловіка, працівники поліції назвалися та спитали ім`я чоловіка, на що він відповів, що його звуть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 . При спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 нервував та плутався у свої показах відносно того, з якою метою він знаходиться за даною адресою. Далі працівники поліції спитали, чи є у ОСОБА_1 при собі заборонені речовини або предмети, на що останній відповів, що у його лівій кишені знаходиться 4 зіп-пакети з наркотичною речовиною «Сіль», а також вже 4 зіп-пакети з аналогічною наркотичною речовиною він заховав та сфотографував на свій мобільний телефон «IPhone SE». Також ОСОБА_1 пояснив, що він це зробив з метою розповсюдження наркотичного засобу. В подальшому було викликано СОГ Вознесенівського ВП, та ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України і в присутності 2-х понятих та захисника Шкіндера О.М., у останнього вилучено з кишені 4 зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 (інспектор УПП в Запорізькій області). В ході допиту свідок ОСОБА_3 пояснив, що 10.04.2020 року, він разом зі своїми колегами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відпрацьовували територію Вознесенівського району м. Запоріжжя. Знаходячись на закинутій військовій частині навпроти буд. №75 по бул. Гвардійському в м. Запоріжжя помітили раніше незнайомого молодого чоловіка, якому на вигляд було 23-25 років, зростом приблизно 180 см, одягнутий в чорну куртку, чорні штани та червоні кросівки. Описаний молодий чоловік сидів навприсядках. Побачивши працівників поліції, швидко піднявся та схопився за ліву кишеню куртки. Після побаченого працівники поліції вирішили поспілкуватись з чоловіком. Підійшовши до описаного чоловіка, працівники поліції назвалися та спитали ім`я чоловіка, на що він відповів, що його звуть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 . При спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 нервував та плутався у свої показах відносно того, з якою метою він знаходиться за даною адресою. Далі працівники поліції спитали, чи є у ОСОБА_1 при собі заборонені речовини або предмети, на що останній відповів, що у його лівій кишені знаходиться 4 зіп-пакети з наркотичною речовиною «Сіль», а також вже 4 зіп-пакети з аналогічною наркотичною речовиною він заховав та сфотографував на свій мобільний телефон «IPhone SE». Також ОСОБА_1 пояснив, що він це зробив з метою розповсюдження наркотичного засобу. В подальшому було викликано СОГ Вознесенівського ВП, та ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України і в присутності 2-х понятих та захисника Шкіндера О.М., у останнього вилучено з кишені 4 зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору; речовими доказами по кримінальному провадженню;

Органом досудового розслідування встановлено наявність в діях ОСОБА_1 ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 будучи особою, раніше засудженою від покарання ухиляється та наразі вчинив тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Не дивлячись на те, що по кримінальному провадженню зібрано достатньо доказів, які підтверджують його вину у скоєному злочині, вину він не визнає, не розкаюється, що розцінюється як спосіб ухилення від кримінальної відповідальності. Вказані обставини дають підстави вважати, що залишаючись на волі ОСОБА_1 , усвідомлюючи невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення відповідальності, стане переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також підозрюваний ОСОБА_1 обізнаний про місце роботи свідків по кримінальному провадженню, які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння кримінального правопорушення. Враховуючи це, орган досудового слідства вважає, що ОСОБА_1 , залишаючись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вступити у злочинний зговір з стороннім особами, або самостійно, намагатись незаконно впливати на свідків, шляхом залякувань або вмовлянь, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_1 вживає наркотичні засоби, веде аморальний образ життя, не працевлаштована, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за відкрите викрадення чужого майна та наразі веде злочинну діяльність по збуту психотропної речовини, що свідчить про те, що єдиним джерелом його прибутку є гроші отримані незаконним шляхом. Данні обставини дають підстави вважати, що для отримання матеріальних благ, він продовжить свою злочинну діяльність та вчинить інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість та систематичність вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, які б заслуговували на довіру, та поручились би за виконанням ним покладених на нього обов`язків. Крім того, на час звернення з клопотанням до слідчого судді, до слідчого не надходило відповідних клопотань від поручителів.

Про неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України свідчить те, що підозрюваний ніде не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, та єдиним джерелом його доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення виконання покладених на нього обов`язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 грубо порушуючи встановлені в суспільстві норми моралі, веде аморальний образ життя, вживає наркотичні засоби, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, його схильність до вчинення злочинів, уникнення від покарання, відсутність розкаяння у скоєних злочинах, орган досудового слідства вважає, що у разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, останній порушуватиме його, переховуючись від органу досудового слідства або суду, та вказаний запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У зв`язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 , слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у звьязку з чим слідчицй просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання підвартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні захисник проти клопотання слідчого заперечувала повністю, вважає пред`явлену підозру необґрунтованою, ризики на які посилається слідчий недоведені. Крім того відсутні будь-які докази, які б свідчили проте, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 10.04.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080060000998 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

11.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 307 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.307 України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він має постійне місце проживання та реєстрацію в м. Запоріжжя, раніше судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, його вік, не працює.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєного злочину, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 08 червня 2020 року, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції не винуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у зв`язку з чим слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2021 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та гарантувати належну його поведінку.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Підопригора І.С. - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 червня 2020 року включно, який обчислювати з 10 квітня 2020 року.

Встановити заставу – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача UA378201720355249002000001205; призначення платежу – застава ОСОБА_1 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв”язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 08 червня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя А.В.Воробйов