Рішення № 88799418, 16.04.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/531/20

2/337/737/2020

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 квітня 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бойко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

14.02.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що з 27.06.2009р. він перебував у шлюбі з відповідачкою. Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітній син проживає з ним та перебуває на його утриманні. Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.09.2019р. з відповідачки на його користь були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.10.2018р. і до повноліття дитини. Однак відповідачка, будучи обізнаною про наявність судового рішення про стягнення з неї аліментів, належним чином рішення суду не виконує, у зв`язку з чим станом на 31.12.2019р. заборгованість за аліментами становить 33128,00грн. Оскільки така заборгованість утворилась з вини відповідачки, він має право на пеню за прострочення сплати аліментів за період з 11.10.2018р. по 31.12.2019р., яка за його розрахунком становить 29207,76грн..

Просить стягнути з відповідачки на його користь зазначену суму.

Ухвалою суду від 17.02.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, відзиву на позовну заяву, зустрічного позову у встановлений строк не подала.

Виходячи з вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з такого.

Суд встановив, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.06.2009р.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 08.04.2015р., яке набрало законної сили 21.04.2015р., шлюб розірвано.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.09.2019р., яке набрало законної сили 10.10.2019р., встановлено, що після припинення шлюбних відносин між сторонами їх неповнолітній син ОСОБА_3 проживає з батьком – позивачем у цій справі ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні.

Цим же рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітнього сина з нею, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , однак задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина і стягнуто з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.10.2018р. і до повноліття дитини.

Згідно з розрахунком державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 за виконавчим листом №337/4713/18 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину на користь ОСОБА_1 за період з 11.10.2018р. по 31.12.2019р. становить 33 128,00грн.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати свою неповнолітню дитину.

У відповідності до ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним факт виникнення заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини з вини відповідачки ОСОБА_2 ..

Так, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 , достовірно знаючи про наявність рішення суду про стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 , оскільки таке рішення було ухвалено за результатами розгляду справи за її участю, належним чином рішення суду протягом тривалого часу не виконує, сплатила аліменти тільки один раз в листопаді 2019р., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем. Це, в свою чергу призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 31.12.2019р. склала 33 128,00грн.

При цьому, розрахунок заборгованості по аліментам, складений державним виконавцем, сторонами не оспорюється, доказів, які б спростували розмір цієї заборгованості, сторони суду не надали, тому такий розрахунок суд вважає вірним, належним та обґрунтованим і приймає його до уваги при ухваленні вказаного рішення.

Також суд враховує, що відповідно до вимог ст.12,13,81 ЦПК України відповідачка ОСОБА_2 , отримавши копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження у даній справі, відзиву на позовну заяву або зустрічного позову у встановлений судом строк не подала, жодних обставин з посиланням на докази, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у визначеному розміру, а також, що заборгованість по аліментам виникла з незалежних від неї причин, не зазначила і позовні вимоги ОСОБА_1 не спростувала.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача ОСОБА_1 права на стягнення з відповідачки ОСОБА_2 неустойки (пені) на підставі ст.196 СК України.

При визначенні розміру пені суд виходить з того, що за вимогами ч.1 ст.196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Тобто за змістом вказаної норми, з урахуванням того, що аліменти повинні сплачуватись щомісячно, неустойка нараховується на суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати по день добровільного погашення боргу або на момент постановлення судового рішення, її нарахування не обмежується тим місяцем, в якому не проводилось стягнення. Строк прострочення починає перебіг з першого дня місяця, наступним за місяцем внесення періодичного платежу.

Також суд враховує, що згідно з ст.196 СК України законодавець обмежив максимальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів 100 відсотками заборгованості.

Виходячи з цього, суд вважає, що наданий позивачем ОСОБА_1 розрахунок пені є вірним, складеним відповідно до вказаних вимог законодавства, розмір пені на виходить за межі 100% розміру заборгованості по аліментам, тому суд приймає його за основу при ухваленні цього рішення.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_2 на його користь неустойку (пеню) в розмірі 29207,76грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80грн.

Керуючись ст.15,16 ЦК України, ст.7,180,195,196 СК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265,280,282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 29207,76грн. (двадцять дев`ять тисяч двісті сім гривень 76 копійок)

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави(рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/, код класифікації доходів бюджету – 22030106, код отримувача (ЄРДПОУ) – 37993783) судовий збір в сумі 840,80грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження та строк подання заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н.А.Мурашова

16.04.2020