Ухвала суду № 88799384, 10.04.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3457/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., за участі секретаря судового засідання Сухан Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву адвоката Колотухи Івана Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Банк Форум», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Інвестстандарт» про визнання недійними договорів відступлення прав за іпотечними договорами,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Банк Форум», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Інвестстандарт» про визнання недійними договорів відступлення прав за іпотечними договорами.

Одночасно з пред`явленням позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт па квартиру АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим особам вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні (реєстрація права власності, уступку права вимоги та ін.) щодо квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що позивач звернувся із позовом до відповідачів про визнання договорів відступлення права вимоги за іпотечним договором недійсними. Підставою позову стало фактично звернення нового іпотекодержателя з вимогою про повернення 70 496 доларів США до позивача. В іншому випадку іпотекодержатель повідомляє, що буде приймати іпотечне майно собі у власність. Вказує, що оскільки відступлення права вимоги за валютним кредитом відбувалось під час дії мораторію встановленого законом, який зокрема забороняє відступати борги по валютним кредитам, є обґрунтовані підстави вважати, що таке відступлення відбулося з порушенням закону. Однак, поки договори відступлення права не визнані недійсними судом, вони діють і є підставою зареєструвати право власності на квартиру позивача за новим іпотекодержателем.

Зазначає, що такі дії можуть позбавити єдиного житла позивача, який не має іншої власності та житла, що підтверджується інформаційною довідкою у матеріалах справи. А відтак в подальшому позивачу може загрожувати виселення і не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити та ускладнити поновлення та ефективний захист прав позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому, закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у виді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З контекстного аналізу зазначених норм закону вбачається, що значення вказаних заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.

Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як встановлено судом, предметом позову в даній справі є визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором від 05.12.2017 року, р. № 3807 укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт» посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А. та визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором від 26.12.2017 року, р.№ 4025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А.

За правилами ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №206028646 від 03.04.2020 року, позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна – квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_2 .

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства та роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, в тому числі, співрозмірності заходів, який представник заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до переконання, що між сторонами наявний спір щодо майна, а тому вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову у даній справі є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Як передбачено положеннями частини 8 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-150,153,157 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту па квартиру АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та іншим особам вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні (реєстрація права власності, уступку права вимоги та ін.) щодо квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи..

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Лемак О.В.