Ухвала суду № 88798040, 25.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/82/20

Справа №760/3543/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Каліш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича, ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Дельта Банк», про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 10.02.2020 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до приватного виконавця Лисенка С.О., ОСОБА_3 , ДП «СЕТАМ», АТ «Дельта Банк», в якому просить:

визнати недійсним правочин, укладений за результатами електронних торгів з реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що оформлений актом приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича про проведені електронні торги від 15 січня 2020 року, відповідно до якого переможцем став ОСОБА_3 ;

скасувати свідоцтво про право власності серія та номер: 776, видане 03.02.2020 року, видавник: Василенко О.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, відповідно до якого ОСОБА_3 належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 35307752 від 03.02.2020 року, здійснену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50942475 від 03.02.2020 року 14:57:30, приватного нотаріуса Василенко Олега Анатолійовича, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.02.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 12.02.2020 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича, ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Дельта Банк», про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності, та призначено підготовче судове засідання.

21.02.2020 р. до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої представник позивача просить:

в порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що 23.12.2019 р. позивач дізнався з розміщеної інформації на офіційному сайті ДП «СЕТАМ», що 13.12.2019 р. відбулися електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 , та належала позивачу на праві власності. Дана квартира була предметом іпотеки.

Так, за результатами проведених торгів було визначено переможця торгів - ОСОБА_3 , про що складено Акт приватного виконавця про проведені електронні торги від 15.01.2020 р.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 03.02.2020 р. о 14:56:18 приватним нотаріусом КМНО Василенко Олегом Анатолійовичем було видано свідоцтво, серія та номер: 776 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 . Номер запису про право власності: 35307752, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50942475 від 03.02.2020 14:57:30, приватний нотаріус Василенко Олег Анатолійович, Київський нотаріальний округ, м. Київ.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Лисенка С.О., ОСОБА_3, ДП «СЕТАМ», АТ «Дельта Банк» про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності.

Представник позивача вказує на те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, існує реальна загроза подальшого відчуження нерухомого майна і реєстрації права власності за іншою фізичною/юридичною особою, яка не має правових підстав для цього, у зв`язку з чим існує реальна можливість позбавлення нерухомого майна законного власника та подальше ускладнення виконання ймовірного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є: визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що оформлені актом приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича про проведені електронні торги від 15 січня 2020 р.; та скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на зазначену квартиру за відповідачем ОСОБА_3 .

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити, та для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, але зареєстроване за відповідачем право власності на вказане нерухоме майно та невжиття заходів забезпечення позову створює реальну можливість і ризик його подальшого відчуження з метою унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а дії відповідача щодо припинення арештів підтверджують спрямованість таких дій.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Саме з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача (ів) на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира, загальною площею 39,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реалізована в процедурі примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І.В., виданого 21.05.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №1054, шляхом продажу на електронних торгах, оформлених Актом приватного виконавця про проведені електронні торги від 15.01.2020 року.

В подальшому, право власності на вказане майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва, серія та номер: 776, виданий 03.02.2020 року, видавник Василенко О.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50942475 від 03.02.2020 року 14:57:30, приватний нотаріус Василенко Олег Анатолійович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер запису про право власності: 35307752, що підтверджується даними інформаційної довідки №199283589 від 06.02.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

З урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд прийшов до висновку, що між сторонами у справі виник спір щодо прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Викладені обставини, враховуючи положення ст.149 ЦПК України є достатніми для обгрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може істотно утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду, а також відповідність видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Так, обираючи захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, судом враховано, що юридично закріплене право власності надає можливість власнику самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо, а тому з метою забезпечення знаходження майна у володінні позивача на час судового розгляду позову про визнання недійсними результатів електронних торів з реалізації нерухомого майна, суд вважає за необхідне в порядку забезпечення позову накласти арешт на спірну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на об`єкт нерухомого майна є відповідним та співмірним способом забезпечення у даній справі, буде достатнім для забезпечення захисту порушених прав та інтересів позивача та виконання в майбутньому можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича, ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Дельта Банк», про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, загальною площею 39,2 кв.м., житловою площею 20,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), на підставі свідоцтва, серія та номер: 776, виданий 03.02.2020 року, видавник Василенко О.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50942475 від 03.02.2020 року 14:57:30, приватний нотаріус Василенко Олег Анатолійович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер запису про право власності: 35307752.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Кушнір С.І.