Постанова № 887952, 22.08.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"22" серпня 2007 р. Справа № 17/262а

м. Чернігів «22 » серпня 2007 року

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.

Позивача: не з`явився;

Представників відповідача: Нітченко Ю.В. - старший держподатінспектор, дов.№54/9/10-010 від 11.01.07р.

Сосімович Т.С. -гол. держподатревізор-інспектор, дов.№4762/9/10-010 від 17.07.07р.

матеріали справи №17/262а

За ПОЗОВОМ: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ДО ВІДПОВІДАЧА: Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

Про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

СУТЬ СПОРУ:

СПД ОСОБА_1. подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Чернігові №НОМЕР_1 від 12.04.07р., яким Позивачу визначено податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4168,70 грн. основного платежу, прийнятого на підставі акту перевірки №НОМЕР_2 від 29.03.07р., оскільки Позивач вважає необґрунтованим виключення Відповідачем з валових витрат Позивача 195 грн. збору на розвиток виноградарства, сплаченого СПД ОСОБА_1. згідно квитанцій НОМЕР_3 та 2500грн. плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, діючі у 2005 році, сплаченої СПД ОСОБА_1. згідно квитанцій від 18.04.05р.

Відповідач позовних вимог не визнає, вважаючи прийняті рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши надані письмові докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові з 23.03.07р. по 29.03.07р. була проведена виїзна позапланова документальна перевірка СПД ОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04р. по 31.12.06р., за результатами якої складено акт №НОМЕР_2 від 29.03.07р.

За результатами даної перевірки Відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 12.04.07р., яким Позивачу визначено податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4168,70 грн. основного платежу

Вважаючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення незаконними та необґрунтованими, СПД ОСОБА_1. звернулася з позовом про визнання його нечинним зпідстав, зазначених вище.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.11 вищевказаного Кодексу:

“Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.”

Відповідно до ч.2 ст.69 зазначеного Кодексу:

«Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.»

Згідно ч.ч.4,5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.»

Згідно ч.ч.1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»

Як зазначено у висновках акту, перевіркою було зокрема встановлено порушення Позивачем ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року N13-92 (далі Декрет), а саме:

· СПД ОСОБА_1 заповнювала декларації про доходи із заокругленням сум, без копійок, внаслідок чого завищила валовий доход за 2004 рік на 4,05 грн.;

· СПД ОСОБА_1. в квітні 2005 року не включила до складу валового доходу суму коштів, яка надійшла на її розрахунковий рахунок від підприємства з іноземними інвестиціями «Реемтсма -Україна» в сумі 759,60 грн. (в т.ч. ПДВ -126,60 грн.) за послуги по розміщенню тютюнових виробів та інформаційних матеріалів;

· СПД ОСОБА_1. не правильно переносила обсяг виручки з книги обліку розрахункових операцій до декларацій про доходи;

· СПД ОСОБА_1. до складу валових витрат включала суми коштів, які не підтверджені документально, проводила заокруглення сум валових витрат під час перенесення до декларацій про доходи.

З урахуванням викладеного, СПД ОСОБА_1. донараховано податку з доходів фізичних осіб: за 2004 рік -1801,34 грн., за 2005 рік -1726,90 грн., за 2006 рік -640,467 грн., а всього на загальну суму 4168,70 грн., що і стало підставою прийняття спірного рішення.

Донарахування податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік в розмірі 1726,90 грн. проведено з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, згідно декларацій Позивача за 2005 рік валовий доход становив 223942 грн., валові витрати -223667 грн., чистий дохід -275 грн.

Згідно пунктів 2,3 ст.14 Декрету:

«2. Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

· декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;

· матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

· отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

3. Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

· протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

· суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а над міру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.»

Враховуючи, що вартість торгового патенту за 2005 рік в розмірі 800 грн. перевищувала суму податку з доходу фізичних осіб, яка підлягала сплаті за 2005 рік, Позивачем даний податок у 2005 році не сплачувався.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що фактично валовий доход за 2005 рік становив 204692,64 грн., валові витрати -185254,98 грн., чистий дохід - 19437,66 грн.

Сума податку складає 19437,66 грн. х 13% - 800 грн. вартості торгового патенту = 1726,90грн.

Як вбачається з пояснень сторін, проте не відображено в акті перевірки, за 2005 рік перевіряючим було виключено з валових витрат Позивача:

· 195 грн. збору на розвиток виноградарства, який сплачений СПД ОСОБА_1. згідно квитанції НОМЕР_1 через відділення №24 Чернігівської філії АБ «Синтез», оскільки вони не надійшли до бюджету міста Чернігова;

· 2500 грн. плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, діючі у 2005 році, які сплачені СПД ОСОБА_1. згідно квитанцій від 18.04.05р. через ЧФАБ «Синтез»МФО 353326, з тих підстав, що відсутні докази зарахування даних коштів до бюджету, і як наслідок зарахування сплати Позивачу, та невірним визначенням ідентифікаційного коду платника.

Згідно ч.ч.1-3 ст.13 Декрету:

«Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного  року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.5.1., п.п.5.2.5. п.5.2., п.п.5.4.7. п.5.4. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N334/94-ВР:

«5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

5.2. До складу валових витрат включаються:

5.2.5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

5.4. До валових витрат включаються:

5.4.7. Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення основної діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ). Витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.»

Згідно п.21 ч.1 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р. N1251-XII:

“До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.”

Як вбачається з наданої СПД ОСОБА_1. квитанції НОМЕР_1, 195 грн. збору на розвиток виноградарства нею сплачені до держбюджету Чернігівського району на р/р31211233500522.

Згідно письмових пояснень представника Відповідача, наданих в судовому засіданні 02.08.07р., в 2005 році Позивачу необхідно було сплачувати даний збір до держбюджету м.Чернігова на р/р31214233500002, тобто Позивачем вищевказана сума збору в розмірі 195 грн. була сплачена не до відповідного бюджету та не на відповідний рахунок.

Як вбачається з пояснень Позивача до відповідного бюджету дана сума була сплачена лише після проведення перевірки та прийняття спірного рішення.

З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи Позивача в цій частині та вважає, що дана сума необґрунтовано включена Позивачем до валових витрат за 2005 рік.

Як вбачається з наданих Позивачем копій, згідно квитанцій від 18.04.05р. СПД ОСОБА_1 сплачені через ЧФАБ «Синтез»(МФО 353326) 2500 грн. плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, діючі у 2005 році.

Дана плата Відповідачем виключена з валових витрат, з тих підстав, що відсутні докази зарахування даних коштів до бюджету, і як наслідок зарахування сплати Позивачу, та невірним визначенням ідентифікаційного коду платника.

Відповідно до п.6.5. Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України від 21.08.2001р. за N331, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2001р. за N789/5980, чинного на момент здійснення платежів:

«Регіональні управління та їх територіальні підрозділи у межах своєї компетенції здійснюють такі основні функції: здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, зупинення дії та анулювання виданих ними ліцензій.»

Правонаступником Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Чернігівській області згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2007р. №58 „Про реорганізацію Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів” та наказом ДПА України №43 від 31.01.2007р. „Про зміни в організаційній структурі органів ДПС” є Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області.

Таким чином, саме вищевказаний Департамент та його регіональні управління є відповідними контролюючими органами в сфері ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Згідно листа Регіонального управління САТ ДПА в Чернігівській області №НОМЕР_4 від 15.08.07р., надісланого на виконання ухвали суду від 09.08.07р.:

· у квітні місяці 2005 року плату за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами необхідно було сплачувати до обласного бюджету на р/р33212825500001 УДК в Чернігівській області;

· згідно квитанцій від 18.04.05р. через ЧФАБ «Синтез»(МФО 353326) плата в сумі 2500грн., здійснена СПД ОСОБА_1 за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, діючі у 2005 році, повністю зарахована до обласного бюджету;

· плата в сумі 2500 грн., Регіональним управлінням зарахована як плата за нові ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за №НОМЕР_5, строк дії яких з 01.05.05р. по 30.04.06р., оплата здійснена за період з 01 травня 2005 року по 31 липня 2005 року.

Як вбачається з квитанцій Позивача від 18.04.05р. плата здійснена на рахунок, зазначений в листі Регіонального управління.

З викладеного вбачається, що:

· СПД ОСОБА_1. фактично понесені витрати в розмірі 2500грн. по платі за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, які документально підтверджуються відповідними квитанціями від 18.04.05р., як того вимагає ст.13 Декрету,

· дані платежі сплачені на відповідний рахунок обласного бюджету та зараховані до нього,

· дані платежі прийняті відповідним контролюючим органом державної податкової служби, а саме Регіональним управлінням САТ ДПА в Чернігівській області, та визнані належними та достатніми для видачі Регіональним управлінням Позивачу відповідних ліцензій.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає порушення вимог ст.13 Декрету, як це зазначено у акті перевірки, в частині віднесення СПД ОСОБА_1. до складу валових витрат 2500 грн. по плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, які сплачені згідно квитанцій від 18.04.05р.

Доводи Відповідача, що оскільки Позивачем невірно визначений ідентифікаційний код платника податків у вищевказаних квитанціях від 18.04.05р., це не дає змоги ідентифікувати платіж, як здійснений саме Позивачем, та включити його до валових витрат Позивача, суд вважає надуманими з наступних підстав.

По-перше, у вищевказаних квитанціях від 18.04.05р. зазначений платник -СПД ОСОБА_1., яка безпосередньо і є платником податків, а не її ідентифікаційний номер.

По-друге, Відповідачем не надано доказів, що в ДПІ у м. Чернігові зареєстровані інші підприємці, яких звуть ОСОБА_1.

По-третє, ДПІ у м. Чернігові не є контролюючим органом стосовно видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та перевірки правильності проведення сплат за них. Разом з тим, відповідним контролюючим органом державної податкової служби, а саме Регіональним управлінням САТ ДПА в Чернігівській області, дані платежі прийняті та визнані належними і достатніми для видачі Регіональним управлінням саме Позивачу -СПД ОСОБА_1. відповідних ліцензій. Крім того, дана плата мала здійснюватися не до міського бюджету, який контролюється ДПІ у м. Чернігові, а до обласного бюджету.

По-четверте, в даному випадку контроль за надходженням плати здійснювався не через електронні реєстри, а проводилася безпосередньо документальна перевірка конкретного платника податків -СПД ОСОБА_1. Згідно п.п.12 п.2.13 акту перевірки, при перевірці використано документи, в тому числі надані платником, зокрема і платіжні документи.

З викладеного вбачається, що вищенаведені квитанції від 18.04.05р., в яких помилка в ідентифікаційному номері зроблена лише в одній цифрі, були надані перевіряючому безпосередньо Позивачем по даній справі, а не будь яким іншим підприємцем, в тому числі з ініціалами СПД ОСОБА_1.

Проте, перевіряючий, в порушення вимог п.3 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, не з`ясувавши усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, в т.ч. і надходження даних коштів до обласного бюджету та прийняття даного платежу відповідним контролюючим органом, виключив вищевказану суму плати з валових витрат Позивача за 2005 рік.

Посилання Відповідача на Податкове роз'яснення щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов'язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації, тощо, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 15.01.2002 р. N25, Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затверджену наказом Головної Державної податкової інспекції України 12.05.94 N37 та Порядок подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 01.07.2002 N301, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2002 р. за N735/7023, стосовно плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суд не приймає, оскільки дані документи стосуються податків і зборів, які визначені ст.14 закону України «Про систему оподаткування», а плата за вищевказані ліцензії податком чи збором не являється. До того ж ці платежі не стосувалися бюджету міста Чернігова і не контролювалися ДПІ у м. Чернігові.

Також, акті перевірки не зазначено про порушення даних нормативних актів, а лише про порушення ст.13 Декрету, що визнано судом необґрунтованим.

Крім того, дані акти не спростовують вищевикладених висновків суду, в тому числі і висновку, що в даному випадку проводилася документальна перевірка згідно первинних документів Позивача, а не контроль згідно електронних реєстрів.

Також, суд вважає, що невірне визначення ідентифікаційного коду в платіжному документі не спростовує факт понесення платником податків відповідних валових витрат і їх документального підтвердження цим платіжним документом.

Крім того, суд відмічає наступне.

Згідно п.п.1.3, 1.7., 2.3.2., 2.3.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. N327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за N925/11205:

«1.3. За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

1.7. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані  в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

2.3.2. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

· у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

· зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

2.3.3. Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта.  Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами суб'єкта господарювання.»

Разом з тим, з самого акту перевірки, зокрема розділів 3.2., 3.3. акту, взагалі не вбачається, що зі складу валових витрат Позивача було виключено саме 2500 грн. плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, діючі у 2005 році, які сплачені СПД ОСОБА_1. згідно квитанцій від 18.04.05р., з тих підстав, що відсутні докази зарахування даних коштів до бюджету, і як наслідок зарахування сплати Позивачу, та невірним визначенням ідентифікаційного коду платника, та 195 грн. збору на розвиток виноградарства, сплачених СПД ОСОБА_1. згідно квитанції НОМЕР_1, оскільки вони не надійшли до бюджету міста Чернігова.

Дані факти встановлені лише згідно пояснень сторін.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ДПІ у м. Чернігові незаконно та необґрунтовано виключило з валових витрат СПД ОСОБА_1. 2500 грн. по платі за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, сплачені Позивачем згідно квитанцій від 18.04.05р.

Таким чином, чистий дохід, встановлений перевіркою в розмірі 19437,66 грн. як різниця між валовим доходом та валовими витратами, встановленими перевіркою, підлягає зменшенню на 2500 грн. Відповідно донарахований за 2005 рік податок з доходів фізичних осіб в розмірі підлягає зменшенню на 2500 грн. х 13% = 325 грн.

Сума податку має складати складає (19437,66 грн. -2500 грн.) х 13% - 800 грн. вартості торгового патенту = 1401,90 грн.

Позовна вимога Позивача викладена як визнання нечинним податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Чернігові №НОМЕР_1 від 12.04.07р., яким Позивачу визначено податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4168,70 грн. основного платежу.

Разом з тим з позовної заяви вбачається, що всі заперечення Позивача стосовно спірного рішення стосуються виключення з валових витрат Позивача 195 грн. збору на розвиток виноградарства, сплаченого СПД ОСОБА_1. згідно квитанції НОМЕР_1 та 2500 грн. плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, діючі у 2005 році, які сплачені СПД ОСОБА_1. згідно квитанцій від 18.04.05р. Будь-яких інших обґрунтованих заперечень стосовно нарахування Позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням податку з доходів фізичних осіб за 2004-2006 роки в розмірі 4168,70 грн. основного платежу, Позивачем не надано.

В судовому засіданні Позивач пояснив, що з іншими висновками акту перевірки стосовно донарахування податку з доходів фізичних осіб він погоджується.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові №НОМЕР_1 від 12.04.07р. підлягає визнанню нечинним в частині визначення СПД ОСОБА_1. податкового зобов'язання в розмірі 325 грн. по податку з доходів фізичних осіб. В решті позову має бути відмовлено.

 Відповідно до ч.ч.1,3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:

“Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.”

Враховуючи, що по даній справі задоволено вимоги Позивача про скасування оскаржуваного рішення на 7,8%, Позивачу має бути відшкодовано понесені судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 3,40 грн. х 0,078 = 27 коп.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові №НОМЕР_1 від 12.04.07р. в частині визначення Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_6) податкового зобов'язання в розмірі 325 грн. по податку з доходів фізичних осіб.

3. В решті позову відмовити.

4. Відшкодувати з Державного бюджету (р/р31111095700002 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_6) понесені судові витрати в розмірі 27 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

5. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

7. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя І.В. Кушнір