Ухвала суду № 88793693, 02.03.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/783/20

Провадження 1-кп-168/20

ухвала

Іменем України

02 березня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Тиханського О.Б.,

суддів: Висоцької Г.В., Кравченко М.В.,

при секретарі: Авсюкевич Н.В.,

за участю прокурора: Гаврищука Я.І.,

захисника: Ковальської С.Є.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

перекладача: Данадзе М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.257, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

25.02.2020 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.257, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12019110200001302.

Вказані матеріали призначені до розгляду у підготовче судове засідання відповідно до вимог ч. 1 ст. 314 КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що він відповідає усім вимогам КПК України.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження (обрання) відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, оскільки розгляд справи не закінчений а ризики через які було обрано дані запобіжні заходи не зменшились.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в підготовче судове засідання на зявились, потерпіла ОСОБА_6 , подала клопотання про розгляд справи без її участі, не заперечує щодо зміни запобіжного заходу.

Захисник в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу заперечила, вказала, що обвинувачення не мотивоване, кваліфікація є невірною, ризики стороною обвинувачення не доведені, сама по собі тяжкість покарання не можу бути підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу, обвинувачені мають постійні місця проживання, мають на утриманні малолітніх дітей, тому просила обрати запобіжний заході у вигляді застави. Щодо призначення справи до судового розгляду не заперечила.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримали клопотання захисника про зміну запобіжного заходу просили звільнити їх з-під варти та відмовити в задоволені клопотання прокурора, вказали, що не збирається уникати суду. Щодо призначення справи до судового розгляду не заперечили.

Заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинувачених, суд вважає можливим призначити справу до судового розгляду, оскільки вона згідно ст.ст. 32, 33 КПК України за територіальною підсудністю підлягає розгляду Обухівським районним судом Київської області, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до ст.291 КПК України.

Відповідно до ст.27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням під час судового розгляду кримінального провадження повного фіксування судового засідання за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу.

У судове засідання слід викликати: прокурора, захисників, обвинувачених, потерпілих, цивільного позивача, перекладача.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України та закриття кримінального провадження немає.

Згідно ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних судів.

Відповідно до ст. 314-1 КПК України, ст.ст. 7, 9, 12, 14, 18 Закону України «Про пробацію», враховуючи необхідність забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їх відповідальності у межах судового розгляду обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні слід доручити органу з питань пробації підготовку досудової доповіді щодо обвинувачених.

Крім того, заслухавши доводи прокурора, захисників, обвинувачених, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскілки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

05.09.2019 ухвалами слідчих суддів Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який останній раз був продовжений ухвалами слідчих суддів Святошинського районного суду м. Києва від 12.02.2020 року до 03.03.2020 включно.

24.09.2019 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який останній раз був продовжений ухвалою слідчого судді СЧвятошинського районного суду м. Києва від 12.02.2020 року до 03.03.2020 включно.

Станом на цей час завершити судове провадження до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою неможливо, оскільки розпочато лише підготовче судове засідання.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та додані стороною обвинувачення докази, а саме переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, оскільки сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свободу.

Крім того, доводи про суворість існуючого запобіжного заходу суд вважає необґрунтованими, оскільки вони належно оцінені чинними судовими рішеннями при обранні та продовженні дії запобіжного заходу.

Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які приймались до уваги при обранні та продовженні дії обраних запобіжних заходів суду не подавалось. Надані раніше докази відносно підстав для зміни запобіжного заходу вже оцінювались судом у чинних ухвалах, нових переконливих аргументів та доказів суду не представлено. Посилання захисника на певну практику Європейського суду з прав людини суд вважає необґрунтованими, оскільки у цьому кримінальному провадженні зважаючи на сукупність наявних у справі доказів та враховуючи доводи всіх учасників процесу не вбачається достатньо підстав вважати тримання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під вартою таким, що порушує їх право, передбачене ст.5 Європейської конвенції з прав людини, оскільки саме такі запобіжні заходи є обґрунтованими і достатніми для досягнення мети кримінального провадження.

Ризики, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу залишаються актуальними, доводи захисту суд вважає непереконливими і необґрунтованими, а тому відсутні достатні підстави для зміни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжних заходів, оскільки судом не здійснено допит потерпілих та свідків у цьому провадженні, а наявні ризики не зменшувались.

Враховуючи сукупність вказаних вище і повідомлених сторонами кримінального провадження обставин, суд вважає, що продовження тримання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під вартою є виправданим, оскільки у даному випадку наявність конкретного суспільного інтересу щодо вирішення справи про вчинення суспільно небезпечного діяння превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Таким чином, вбачаються достатні підстави для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 ч.4 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави щодо злочинів вчинених із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Однак, розглядаючи можливість застосування до обвинувачених альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, продовжити злочинну діяльність, на думку суду, є підставою для продовження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 саме виключних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не забезпечать виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків і їх належну поведінку, оскільки не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщенням обвинувачених, та не можуть запобігти наявним ризикам.

А отже, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою терміном до шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 176, 314,315,316 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Призначити судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200001302 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.257, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України, яке відбудеться 09 квітня 2020 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні Обухівського районного суду Київської області.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювати у відкритому судовому засіданні судом у складі трьох професійних суддів.

Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, продовживши строк тримання під вартою до 30 квітня 2020 року, включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, продовживши строк тримання під вартою до 30 квітня 2020 року, включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, продовживши строк тримання під вартою до 30 квітня 2020 року, включно.

У судове засідання викликати наступних учасників кримінального провадження: прокурора, захисників, обвинувачених, потерпілих, цивільного позивача, перекладача.

Ухвала в частині продовження запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Доручити органам пробації за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підготувати досудову доповідь стосовно них у цьому кримінальному провадженні та подати її Обухівському районному суду Київської області не пізніше дня, який передує вказаній вище даті судового розгляду.

Ухвалу в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 7-денний строк з дня проголошення ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Тиханський О.Б.

Судді Висоцька Г.В.

Кравченко М.В.