Ухвала суду № 88791413, 25.02.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1691/19

УХВАЛА

25 лютого 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі- Іоновій К.В.,

за участю: представника позивача- ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці заяви та клопотання учасників справи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Степанівської сільської ради Вінницького району, Державного реєстратора прав на нерухоме майно, Державного нотаріуса Когутницького Євгена Вячеславовича про визнання недійсним трьох свідоцтв на право на спадщину за законом на земельні ділянки та зняття з Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно трьох земельних ділянок,-

УСТАНОВИВ:

З червня 2019 в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Степанівської сільської ради Вінницького району, Державного реєстратора прав на нерухоме майно, Державного нотаріуса Когутницького Є.В. про визнання недійсним трьох свідоцтв на право на спадщину за законом на земельні ділянки та зняття з Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно трьох земельних ділянок, в якому позивач просить суд : визнати недійсними свідоцтва про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1552 та кадастровий номер 0520687600:02:005:0033 зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 під реєстраційним номером 1804379205206 від 2.05.2019 року, яке видано державним нотаріусом Когутницьким Євгеном Вячеславовичем; земельну ділянку площею 0,25 та кадастровий номер 0520687600:02:005:0035 зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 під реєстраційним номером 18043784805206 від 2.05.2019 року, яке видано державним нотаріусом Когутницьким Євгеном Вячеславовичем; земельну ділянку площею 0,1453 га кадастровий номер 0520687600:02:005:0034 зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 під реєстраційним номером 1804183505206 від 2.05.2019 року, яке видано державним нотаріусом Когутницьким Євгеном Вячеславовичем та зняти з Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вищевказані три земельні ділянки, які були зареєстровані за ОСОБА_4 після його смерті.

Ухвалою судді від 02.08.2019, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання (а.с.68).

19.09.2019, через канцелярію суду поштовим зв`язком від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла зустрічна позовна заява за його позовом до ОСОБА_2 про виділення часток земельних ділянок в натурі , в якій він просить суд:

1. виділити ОСОБА_3 в натурі 1/2 частку із земельної ділянки, площею 0,1552 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0034, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. виділити ОСОБА_3 в натурі 1 /2 частку із земельної ділянки площею 0,1453 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0033, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. виділити ОСОБА_3 в натурі 1/2 частку із земельної ділянки площею 0,2500 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0035, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 . судові витрати щодо сплати судового збору покласти на сторону відповідача;

5. стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати щодо оплати проведення судової земельно-технічної експертизи;

6. стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду, у розмірі 32 гривні, яка була йому завдана за оплату поштової кореспонденції яка двічі 08.05.2019 та 16.05.2019 надсилалася на її адресу, яка підтверджується додатком 7 який додається.

Також, відповідач просив суд об`єднати дану зустрічну позовні заяву з первісною позовною заявою ОСОБА_2 в одне провадження (а.с.140,148)

Крім цього, до вищевказаної зустрічної позовної заяви відповідачем було додано :

1) клопотання про призначення у справі за його позовом до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі судової земельно- технічної експертизу ( а.с.141 зі звороту, 146), проведення якої , просив доручити експертам Подільського центру судових експертиз (м. Вінниця, вул. Козиць кого, 24/2), та на вирішення експертів поставити наступні питання:

1.визначити варіанти виділу в натурі належної ОСОБА_3 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1552 га у межах зі планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0034, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Щаслива без номера;

2. визначити варіанти виділу в натурі належної ОСОБА_3 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1453 га у межах з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0033, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. визначити варіанти виділу в натурі належної ОСОБА_3 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2500 га у межах: планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0035, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; Витрати за проведення експертизи просив покласти на нього.

2) клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, яке мотивовано тим, що у період усього часу він, як чоловік , здійснює догляд та піклування за своєю дружиною ОСОБА_5 , усього його сімейного доходу, який складається з двох пенсій, не вистачає на оплату лікарських препаратів та інших медикаментів, а також на оплату постійних потрібних стаціонарних лікувань його дружини.

Вказує, що сума, яку потрібно сплатити за подання зустрічної позовної заяви, для нього є непідйомною, оскільки він отримує пенсію лише 1 435 гривень, дана сума є меншою за прожитковий мінімум, відповідно до закону; його річний дохід становить 17 тисяч 406 гривень. Тому, просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви. ( а.с.145)

Також, 19.09.2019 через канцелярію суду поштовим зв`язком від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 в якому він просить суд залишити позов ОСОБА_2 без задоволення та привів свої мотиви проти задоволення позову. ( а.с.150).

Крім цього, 30.10.2019 до канцелярію суду громадянином ОСОБА_6 за довіреністю подане клопотання відповідача ОСОБА_3 , в якому відповідач просить суд залучити у якості його представника за довіреністю громадянина ОСОБА_6 . для представництва його інтересів по даній цивільній справі, (а.с.165), яке мотивовано тим, що 24.11.2011 Європейський суд з прав людини, оприлюднив рішення у справі "Загородній проти України", яким встановлено, що не допуск кримінальному процесі як захисника підсудного , який не має адвокатського свідоцтва, є грубим порушенням права на справедливий суд, передбаченого пунктами 1 і 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, суд наголосив, що така ситуацій є несумісною із принципом правової певності, що, в свою чергу, є складовою принципу верховенства права.

Вказує, що право на доступ до судів охоплює вимогу статті 6(1) стосовно судового процесу. Процесуальні вимоги самі по собі є недостатніми для встановлення повного змісту статті 6(1); це лише елементарні гарантії, такі самі як ті, що відрізняють судовий процес від інших способів визнання юридичного становища особи. Саме ці вимоги, у поєднанні з доступом до судів, становлять суть верховенства права. Гарантії будуть важити значно менше, якщо право доступу до них не буде складовою частиною статті 6 ( 1 ). Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. N 13-рп/2000 визнано неконституційним положення частини першої статті 44 КПК, за яким обмежується право на вільний вибір підозрюваним, обвинуваченим і підсудним як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У справі "Загородній проти України" Європейський суд з прав людини посилається саме на це рішення Конституційного суду України.

Зазначає, що у вказаному рішенні Конституційний суд України визначив, що положення міжнародно-правових актів, що передбачають право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або через вільно вибраного ним на власний розсуд захисника з-поміж юристів, які можуть надати ефективний правовий захист, відтворені у положеннях частини першої статті 59 Конституції У країни, які закріплюють право кожної фізичної особи на правову допомогу і право вільного вибору захисника з метою захисту від обвинувачення.

Положення частини другої статті 59 Конституції України зазначається про те, що для забезпечення права на захист від обвинувачення в У країн діє адвокатура, не може тлумачитись як право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного вибирати захисником лише адвоката, тобто особу, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року. При цьому, на його думку, положення статті 44 КПК України " фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги” не можна тлумачити як таке, що вимагає прийняття спеціального закону для можливості реалізації громадянами права на захисника в особі юриста, що не є адвокатом. Право особи на захисника, звісно, не є абсолютним, але, як зазначив Європейський суд з прав людини в інших рішеннях, в тому числі щодо України {Croissant v. Germany, 25 September 1992, рішення в справі "Шабельник проти України"), таке право може бути обмежено лише на підставі відповідності такої необхідності інтересам правосуддя,

Рішенням у справі "Загородній проти України", Європейський суд з прав людини встановив, що правова непевність щодо права на вільний вибір захисника в кримінальному процесі за відсутності відповідного спеціального закону є порушенням права особи на справедливий суд. Таким чином, ЄСПЛ визначив, що неправильною є позиція, за якої особі, яка не є адвокатом, відмовляють в участі в кримінальній справі у якості захисника, посилаючись при цьому на відсутність спеціального закону, який надавав би йому таке право.

Відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконанням рішення ЄСПЛ є, в числі іншого, вжиття заходів загального характеру, що є заходами, спрямованими на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми.

Вказує , що п.п.11 п. 16-І розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Відповідно до пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції зазначається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Зазначає, що у даному випадку його представник не представляє інтереси держави.

Також посилаючись на положення ч.1 ст. 58,ч.1 ст. 60 ЦПК України, вважає, що громадянин ОСОБА_6 має законне право представляти його інтереси за довіреністю в суді по даній справі. Також просив узяти до уваги як приклад, постанов Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі 802/1164/17 від 18.06.2019, в якій підтверджено що його представник ОСОБА_6 має право представляти інших осіб в таких категоріях справ.

Крім цього, 20.12.2019 через канцелярію суду від представника позивача - ОСОБА_1 надійшла заява за підписом ОСОБА_2 про витребування доказів , відповідно до якої для повного всебічного розгляду справи , вона просить суд витребувати з Держземкадастру дані про те, на підставі чого на ксерокопії державного акту про право приватної власності на землі серії ВН №2011, від 21.07.2012 працівником було вчинено запис: «з оригіналом згідно» та чи наділена вказана особа правом завіряти ксерокопії правовстановлюючих документів та витребувати дані з Книги реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки дані по Степанівській сільраді за 21.07.2000 про реєстрацію Державного акту серії ВН №2011, що виданий на ім`я ОСОБА_4 , а також дані про те, на підставі яких документів було видано Державний акт (а.с.173),

20.02.2020 також через канцелярію суду від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення позовних вимог, з якої убачається, що позивач підтримує свої позовні вимоги, які викладені в первісному позові та ще додатково просить суд: визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю серії ВН №2011 від 21.07.2000 , виданий на підставі рішення 8 сесії 23 скликання від 25.12.1999 року на земельну ділянку розміром 0,5505 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Степанівської сільської ради, цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку і господарських споруд 0,2500 га та ведення особистого підсобного господарства 0,3005 виданого ОСОБА_4 .

Крім цього, 20.02.2020, через канцелярію суду від позивача ОСОБА_2 надійшов відгук на відзив на ОСОБА_3

Також, 20.02.2020, через канцелярію суду від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відмову у прийнятті зустрічного позову, яке мотивовано ти, що вона вважає, що зустрічний позов суперечить ст.175 ЦПК України, оскільки не може бути прийнятий судом до розгляду з наступних підстав, а саме: у зустрічному позов не зазначена ціна позову та обставини справи, якими ОСОБА_3 обґрунтовує свої позовні вимоги. Не надані відповідні докази , які б надали суду можливість для звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору, що передбачено ст.177 ч.4 ЦПК України.

Зазначає, що зустрічний позов не може бути прийнятий до спільного провадження з первісним позовом, так як це суперечить вимогам, зазначеним в ст.193 ЦПК України, а саме: в даному випадку первісний і зустрічний позови не пов`язані між собою і не виникли з одних і тих же правовідносин. Первісний позов передбачає визнання правочинів недійними та регулюється ст.ст.203,204,215,216 ЦК України, а зустрічний позов - виділ частки із спільної часткової власності, що передбачено ст.ст.355,356,357,358,364 ЦК України та ст. 88 ЗК України.

Вказує, що задоволення зустрічного позову ніяким чином не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а навпаки, від результатів вирішення первісного позову залежить вирішення вимог, які викладені в зустрічному позові.

Вважає, що відповідач по первісному позову може звернутися з окремим позовом після вирішення заявленого нею позову або ж звернутися до суду з окремим позовом який має бути зупинено до закінчення розгляду по суті її первісного позову.

Просить суд відмовити ОСОБА_3 в прийнятті зустрічної позовної заяви про виділ частки земельної ділянки із спільної часткової власності.

Крім цього, від позивача ОСОБА_2 , через канцелярію суду надійшла заява про уточнення анкетних даних відповідача у даній справі, в якій вона просить суд уточнити анкетні дані відповідача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно у даній справі та у подальшому вважати вірним у якості відповідача- Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Скакун Олена Василівна.

Також, 25.02.2020 від позивача ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому вона зазначає, що самостійно не може витребувати заявлені докази, тому просить суд витребувати: з Вінницької районної державної адміністрації копії реєстраційних справ, які були сформовані при реєстрації права власності за ОСОБА_4 , 1933 року народження, на земельні ділянки:

-площею 0,1453га, кадастровий номер 0520687600:02:005:0034, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення(використання) - для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності №31049689, реєстраційний номер ОНМ: 1804183505206;

-площею 0,2500га, кадастровий номер 0520687600:02:005:0035, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення(використання) - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) номер запису про право власності №31053322, реєстраційний номер ОНМ: 18043 84805206;

-площею 0,1552га, кадастровий номер 05220687600:02:005:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення(використання) - для ведення особистого селянського господарства номер запису про право власності №31053214, реєстраційний номер ОНМ: 1804379205206.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 . підтримала подані заяви та клопотання через канцелярію суду її та позивача у повному обсязі, заперечувала проти прийняття зустрічної позовної заяви та клопотань відповідача ОСОБА_3 з підстав зазначених у ними у відгук на відзив на ОСОБА_3 та клопотання про відмову у прийняті зустрічного позову .Також просила відмовити у клопотанні відповідача ОСОБА_3 про залучення до участі у даній справі у якості представника за довіреністю – громадянина ОСОБА_6 , оскільки дана справа розглядається не спрощеному провадженні, тому представляти інтереси відповідача може лише адвокат. Також заперечувала щодо призначення по даній справі експертизи , оскільки не вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 має відношення до первісного позову ОСОБА_2 .

Інші учасники цивільної справи не з`явилися до судового засідання , будучі належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення. Так, представник Вінницької районної державної нотаріальної контори Березовська Л.М. ( а.с 73) та представник Степанівської сільської ради Вінницького району Зашкарук С.Ф. ( а.с.159) попередньо подали через канцелярію суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутності при вирішенні справи покладаються на розсуд суду; позивач та інші відповідачі - по невідомим для суду причинам; заяв про відкладення даного засідання чи про розгляд справи у їх відсутності до суду не подавали.

З урахуванням міркування представника позивача, яка не заперечувала, також беручі до уваги зміст поданих заяв та клопотань позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 , включаючи і позовну заяву про збільшення позовних вимог та зустрічний позов, суд вважає за можливе проведення даного підготовчого засідання у відсутності не з`явившихся осіб.

Вивчивши вище перелічені судом подані заяви та клопотання включаючи і позовну заяву про збільшення позовних вимог та зустрічний позов, заслухавши думку представника позивача - ОСОБА_1 з цього приводу , дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно до положень, викладених в ч.ч.1,2 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі

Відповідно до ч.1, п.п.2,3 ч.2 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно до ч.ч.1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 02.08.2019 , після усунення позивачем недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у даній справі та призначене підготовче засідання на 30.09.2019. В даній ухвалі судді , суд : роз`яснив відповідачам, що протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву; зобов`язав відповідачів одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також роз`яснити відповідачам право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. ( а.с. 68-69)

Відповідач ОСОБА_3 отримав копію ухвали судді від 02.08.2019 поштою- 16.08.2019 ( а.с.155).

19.09.2019 поштою від відповідача ОСОБА_3 надійшли відзив на позов, зустрічний позов та клопотання, та додані них документи ( а.с. 140-150).

Оглянувши первісний позов та зустріну позовну заяву та матеріали цивільної справи, суд вважає, що ці обидва позови є взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних спадкових правовідносин щодо успадкування трьох вищевказаних земельних ділянок, власником яких при житті був ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також у випадку задоволення зустрічного позову це може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Посилання представника позивача на те, що зустрічний позов не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК , оскільки не містить ціну позову та не містить обставини справи, якими ОСОБА_3 обґрунтовує свої позовні вимоги є хибним. В зустрічній заяві відповідач зазначив ціну позову в 34 гривні та навів на свій розсуд обґрунтування заявлених ним позовних вимог, крім того, подав клопотання про звільнення від сплати судового збору та про призначення експертизи у даній справі. Також суд не вважає перешкодою посилання у первісному позові та зустрічному на різні їх правові підстави, оскільки як суд зазначив вище, обидва позови є взаємопов`язані , як такі , що виникають з одних спадкових правовідносин щодо успадкування трьох вищевказаних земельних ділянок, власником яких при житті був ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Так , із щорічним значним підвищенням розмір судового збору, який регламентується Законом України « Про судовій збір» , положення якого містять в собі певні ризики щодо порушення права на доступ до правосуддя громадян (і, як наслідок, права на судовий захист в цілому), оскільки для ряду категорій осіб, зокрема як тих, що втратили пільги по сплаті судового збору, так й інших малозабезпечених категорій, судовий захист їхніх прав став менш доступним . Разом з цим, згідно стандартів Європейського суду з прав людини вимога покрити такі судові витрати, як державне мито, в цивільних справах є сумісною з правом доступу до правосуддя лише якщо, вона не спотворює саму його сутність (Kreuz v. Poland).

Відповідно до положень, викладених в ст. 8 Закону України « Про судовій збір», вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З копії довідки до акту огляду МСЕК від 29.03.05 та копії свідоцтва про укладення шлюбу від 11.05.1985 судом вбачається, що ОСОБА_5 – дружина відповідача ОСОБА_3 є особою, що має інвалідність ІІ групи загального захворювання безтерміново. (а.с.145 зворотна сторона).

Відповідно до довідки, виданої Вінницьким приміським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.05.2019 № 1599 відповідач ОСОБА_3 знаходиться на обліку в даному управлінні Пенсійного фону та отримує пенсію за віком яка з травня 2018 по квітень 2019 склала 17406 гривень , з яких розмір щомісячно отриманої відповідачем пенсії склала у середньому 1487 гривень.(а.с.146 зворотна сторона).

За зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 заявив три вимоги майнового характеру про виділ в натурі 1\2 частки трьох земельних ділянок (кадастрові номери: 0520687600:02:005:0033, 0520687600:02:005:0034, 0520687600:02:005:0035) , загальний розмір судового збору по який складає не менш: 768,4 грн.х3=2305,20 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеного , суд вважає , що заява відповідача ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подачу до суду зустрічної позовної заяви по даній справі є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, оскільки в даному випадку він є суб`єктом, який підпадає під дію п.1 ч.1 ст. 8 Закону України « Про судовій збір», та може судом бути звільнений від сплати судового збору , оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

З урахування того, що суд звільнив відповідача ОСОБА_7 від сплати судового збору за подачу зустрічного позову, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 до спільного розгляду із первісним позовом позивача ОСОБА_2 з вище наведених мотивів.

Також, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог, на підставі п.2 ч.2 ст.49 ЦПК, оскільки, позивач вважає за необхідне скористатися своїм правом на збільшення позовних вимог, подавши відповідну заяву в дане підготовче засідання, тому суд не вбачає перешкод у прийняті такої заяви.

Відповідно до положень, викладених в ч. ч.1,2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

20. 12.2019 позивач ОСОБА_2 через свого представника, подала суду заяву про витребування з Держземкадастру дані про те, на підставі чого на ксерокопії державного акту про право приватної власності на землі серії ВН №2011, від 21.07.2012 працівником було вчинено запис: «з оригіналом згідно» та чи наділена вказана особа правом завіряти ксерокопії правовстановлюючих документів та витребувати дані з Книги реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки дані по Степанівській сільраді за 21.07.2000 про реєстрацію Державного акту серії ВН №2011, що виданий на ім`я ОСОБА_4 , а також дані про те, на підставі яких документів було видано Державний акт, але позивач не зазначила які саме обставини, може підтвердити цей доказ, або які аргументи, він може спростувати, також суду не надано суду позивачем доказів про те, що нею були вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тому у задоволені цього клопотання слід відмовити за необґрунтованістю.

В свою чергу, клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів від 25.02.2020 слід задовольнити та витребувати з ВРДА копії реєстраційних справ сформованих при реєстрації права власності за ОСОБА_4 на земельні ділянки ( кадастрові номери: 0520687600:02:005:0033, 0520687600:02:005:0034, 0520687600:02:005:0035 ), оскільки самостійно суду вона не має об`єктивної можливості ці документи надати.

Також , суд вважає за необхідне задовольнити заяву від 20.02.2020 позивача ОСОБА_2 про уточнення анкетних даних відповідача у даній справі .

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно до ч.1 ст.107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Відповідач ОСОБА_3 подав суду клопотання про призначення судової земельно-технічну експертизу, до якого надав три копії свідоцтва про право на спадщину за законом та три копії витягів з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію право власності , яких є недостатньо для призначення експертизи в даному підготовчому засіданні, оскільки матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, а призначення експертизи у справі потребує зупинення провадження у даній справі.

Тому, суд вважає за доцільне не розглядати в даному засіданні клопотання відповідача про призначення у даному підготовчому засіданні експертизи, а його вирішити після отримання судом додаткових документів, на виконання даної ухвали суду , а саме : з Вінницької районної державної адміністрації копії реєстраційних справ сформованих при реєстрації права власності за ОСОБА_4 на земельні ділянки (кадастрові номери: 0520687600:02:005:0033, 0520687600:02:005:0034, 0520687600:02:005:0035).

Також, у задоволені клопотання відповідача ОСОБА_3 від 30.10.2019 про залучення у якості його представника за довіреністю громадянина ОСОБА_8 А.С. для представництва його інтересів по даній цивільній справі, слід відмовити виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Нормами частини 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Основний Закон статтею 131-2, відповідно до частини першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, частиною 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Згідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 6 ст.19 ЦПК України не є малозначними, зокрема, справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі, обраний спосіб захисту, суд зазначає, що первісний та зустрічний позови - не відноситься до категорії малозначних в силу положень ст. 274 ЦПК України, а тому представництво у даній справі інтересів ОСОБА_3 повинно здійснюватися виключно адвокатом.

У підготовче засідання відповідачем ОСОБА_3 через канцелярію суду до клопотання надано суду копія довіреності від 22.10.2019 посвідченої секретарем Степанівської сільської ради про представництво громадянином ОСОБА_6 інтересів ОСОБА_3 .

Дослідивши інформацію з Єдиного реєстру адвокатів України, судом установлено, що громадянин ОСОБА_6 не являється адвокатом.

Враховуючи вищевикладене, суд не може допустити до участі у даній справі як представника відповідача ОСОБА_3 за довіреністю громадянина ОСОБА_6 , оскільки він не являється адвокатом відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, суд звертає увагу відповідача ОСОБА_3 , що в обґрунтування свого клопотання він посилається на практику ЕСПЛ , яка торкалася адвоката як захисника , згідно до норм КПК , а не адвоката як представника у цивільній справі.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу ОСОБА_3 , що якщо він не має матеріальної можливості укласти самостійно угоду про надання правничої допомоги у даній цивільній справі, він має право на звернення до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницької області, керівник якого доручає адвокату, з числа адвокатів вказаного Центру , забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Оскільки в даному підготовчому засіданні суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, для отримання яких потрібен час; також прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог , а також зустрічний позов відповідача, тому суд у порядку ч.5 ст.198 ЦПК України, вважає за необхідне оголосити перерву в даному підготовчому засіданні.

Керуючись ст.ст.197-198 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви позивача ОСОБА_2 про витребування доказів від 20.12.2019 – відмовити.

Заяву позивача ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог від 20.02.2020 – прийняти до розгляду у даній цивільній справі.

Заяву позивача ОСОБА_2 про уточнення анкетних даних відповідача у даній справі від 20.02.2020- задовольнити.

Уточнити анкетні дані відповідача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно у даній справі та у подальшому вважати вірним у якості відповідача- Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Скакун Олена Василівна .

Заяву позивача ОСОБА_2 про витребування доказів від 25.02.2020 –задовольнити.

Витребувати з Вінницької районної державної адміністрації копії реєстраційних справ сформованих при реєстрації права власності за ОСОБА_4 на земельні ділянки: площею 0,1552 та кадастровий номер 0520687600:02:005:0033 зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 ; площею 0,25 та кадастровий номер 0520687600:02:005:0035 зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 ; площею 0,1453 га кадастровий номер 0520687600:02:005:0034 зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 .

Копію ухвали для виконання направити до Вінницької районної державної адміністрації - для виконання.

Встановити строк подачі витребуваних документів в десять днів, з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.7-10 ст.84 ЦПК України, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У задоволені клопотання позивача ОСОБА_2 від 20.02.2020 про відмову у прийнятті зустрічного позову – відмовити.

Заяву відповідача ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви від 19.09.2019– задовільнити, звільнивши відповідача ОСОБА_9 від сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви від 19.09.2019.

Прийняти зустрічну позовну заяву від 19.09.2019 відповідача ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 та об`єднати їх в одне провадження.

Приєднати до матеріалів цивільної справи відзив відповідача та відгук на відзив позивача у даній справі.

У задоволені клопотання відповідача ОСОБА_3 від 30.10.2019 про залучення представником ОСОБА_6 - відмовити.

Недопустити до участі в розгляді в порядку загального позовного провадження даної цивільної справи в якості представника відповідача ОСОБА_3 - фізичну особу ОСОБА_6 , який не являється адвокатом.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_3 , що він може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, який повинен являтися адвокатом.

Об`явити перерву в даному підготовчому засіданні, у зв`язку з витребуванням нових доказів.

Клопотання відповідача ОСОБА_3 про призначення у даній справі судової земельно - технічної експерти не розглядати в даному підготовчому засіданні, а його вирішити після отримання судом витребуваних нових доказів у даній справі.

Повідомити про дату, час та місце проведення підготовчого засідання по даній справі усіх учасників судового процесу.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені учасниками справи до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення у даній справі.

Повний текст ухвали складено 28.02.2020.

Суддя: О.Б. Саєнко