Рішення № 88791163, 14.04.2020, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/92/20

Провадження № 2/485/204/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

28 січня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з вказаним позовом, в якому послався на таке.

28 грудня 2019 року, за звернення до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Миколаївській області, отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 55537063 від 16 січня 2018 року з примусового виконання виконавчого напису № 8089, вчиненого 08 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з нього боргу на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") у розмірі 127043,90грн. При цьому, приватний нотаіус при вчиненні зазначеного виконавчого напису, дійшов висновку, що мається безспірна заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання ним умов кредитного договору №NKSNRX15340023, укладеного з ПАТ КБ "ПриватБанк" 15 червня 2011 року.

Вважає, що такий висновок нотаріуса не відповідає дійсним обставинам, та враховуючи наявність спору з приводу розміру заборгованості за вказаним договором, просив визнати виконавчий напис № 8089, вчинений 08.08.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., таким, що не підлягає виконанню.

Позивач та представик позивача у судове засідання не з`явилися, просили справу розглядати у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

Третя особа приватний Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. у судове засідання також не з`явився, подав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 15 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №NKSNRX15340023 шляхом підписання сторонами заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримав строковий кредит у сумі 6143,76грн. на строк 24 місяці до 14 червня 2013 року включно, на придбання товару, а також у розмірі 658,26грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою відсотків за користування кредитом у сумі 0,01% на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 185,50грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 215,03грн. Погашення здійснюється з 15 по 20 число кожного місяця у сумі 471,34грн. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше, ніж 14 червня 2013 року.

У заяві позичальника нарахування пені, комісії та штрафу не зазначено.

08 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № NKSNRX15340023 від 15 червня 2011 року у розмірі 127 043,90 грн., з яких: 3 044,77грн - тіло кредиту; 2,09грн - відсотки; 2 580,36грн - комісія; пеня - 114 890,78 грн., 500 грн - штраф (фіксована частина); 6 025,90грн. - штраф (процентна складова). Стягнення здійснюється за період з 15 червня 2011 року по 27 червня 2017 року.

Постановою головного державного виконавця Снігурівського РС ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Столярик А.О. від 16 січня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону "Про нотаріат"), зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні правила і умови вчинення виконавчого напису містяться у пунктах 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з договору, укладеного сторонами шляхом підписання позивачем заяви від 15 червня 2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка містить відомості щодо розміру кредиту 6143,76грн., а також процентної ставки у розмірі 0,01% на місяць, однак ця заява не містить даних щодо пені, штрафів та комісії; для вчинення виконавчого напису щодо стягнення пені, комісії та штрафу нотаріусу не було надано жодного документу на підтвердження законності підстав для таких вимог.

Крім того, стягувачем не надано нотаріусу виписку з рахунку боржника, як того вимагає Перелік, хоча і є посилання на нього у додатках до заяви про вчинення виконавчого напису нотаріуса, однак із наданих нотаріусом до суду документів, які були подані банком разом із заявою, наявний лише розрахунок заборгованості. При цьому сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів про те, які умови кредитування узгоджені сторонами на час укладання кредитного договору, не дозволяє перевірити правильність такого розрахунку, розмір заборгованості та її безспірність, на що нотаріус, вчиняючи оспорюваний напис, уваги не звернув.

При цьому стягнення за виконавчим написом з боржника пені та штрафів є порушенням вимог ст. 61 Конституції України щодо подвійного покладення на нього юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а як вбачається з виконавчого напису, на час звернення Банку до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису, з моменту виникнення заборгованості минуло більше трьох років, тобто, нотаріус вчинив виконавчий напис поза межами передбаченого ст. 88 Закону України "Про нотаріат" трьохрічного строку, на що звернув увагу позивач та його представник у поданих ними заявах.

За такого, виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. 04.12.2017 року з порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки такий вчинено поза межами трьохрічного строку щодо заборгованості, яка не є безспірною.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем у підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір від 08.01.2020 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №15 від 24.01.2020 року про оплату гонорару адвоката на суму 5856 грн., акт наданих робіт, а саме підготовка матеріалів 2856,00 грн. та 3000 грн. представництво під час судового розгляду, рахунок-фактура.

Вказані судові витрати суд вважає доведеними частково на суму 2856 грн., оскільки розгляд справи проведено за відсутності сторін.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80грн. за подання позову та 420,40грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 08 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8089, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового у розмірі 1261,20грн. (тисяча двісті шістдесят одна грн. 80коп.) та 2856 грн. (дві тисячі вісімсот п"ятдесят шість грн.) витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, з урахуванням пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 14.04.2020.

Суддя