Вирок № 88791130, 15.04.2020, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/1465/18

1-кп/229/103/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Лебеженка В.О.

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Ляшика В.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Сологуба С.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/103/2020 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дружківка, Донецької області, громадянин України, освіта середня, не працює, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2018 року приблизно о 00 годин 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийшов до нічного клубу «Роял», який розташований за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса буд.118, де проводив своє дозвілля. В цей же день, 18 лютого 2018 року приблизно о 2 годині 00 хвилин, на другому поверсі вищевказаного нічного клубу «Роял» біля барної стійкі, між обвинуваченим ОСОБА_2 та раніше не знайомим ОСОБА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт. В ході конфлікту у обвинуваченого ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень останньому, та бажаючи їх настання, наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар правою рукою в область грудної клітини та один удар лівою ногою в область обличчя справа. Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_1 впав на підлогу.

В результаті умисних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, забита рана голови, припухлість і синець голови та обличчя справа, забій м`яких тканин голови та шиї, припухлість м`яких тканин параорбитальної області справа з наявністю газу, припухлість нижнього прямого м`яза справа, газ в ретробульбарному пристрої, уламкові імпрессіонні переломи скроневої і лобової кісток справа, з поширенням кісткових відламків інтракраніально і з наявністю пневмоцефалії, уламкові переломи вилицюватої дуги справа, стінок лобової пазухи, клітин гратчастої кістки, латеральної стінки очної ямки, верхньої і латеральної стінок верхньощелепної пазухи, з поширенням кісткових відламків в порожнину пазух і ретробульбарний простір, виділення ліквору через ніс, епідуральна гематома лобової долі справа, забій головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив, що з потерпілим ОСОБА_1 він раніше не знайомий. 18 лютого 2018 року приблизно о 00 годин він разом зі своїми знайомими прийшов до нічного клубу «Роял», де вжив два стакана віскі з кока-колою. Приблизно о 2 годині він знаходився у клубі на другому поверсі біля барної стійкы зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . В цей час ОСОБА_8 , який прийшов у клуб разом з потерпілим ОСОБА_1 , підійшов до них і почав висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_8 відійшов, а замість нього до них підійшов потерпілий ОСОБА_1 , який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, і почав з`ясовувати що трапилося. ОСОБА_1 пояснили, що його друг був не правий. Після цього ОСОБА_1 почав висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого між ними виник словесний конфлікт. В ході конфлікту потерпілий ОСОБА_1 уперся головою в його голову. Він рукою відштовхнув ОСОБА_1 від себе, від чого ОСОБА_1 зігнувся. Після цього він наніс ОСОБА_1 один удар ногою в область лоба справа, від якого останній впав, вдарившись головою о підлогу. В цей час охоронець клубу та його товариш ОСОБА_4 відтягнули його в сторону, а потерпілого ОСОБА_1 винесли на вулицю. Він також вийшов на вулицю та побачив, що потерпілий ОСОБА_1 прийшов до тями і повернувся назад у клуб.

Наступного дня він дізнався, що ОСОБА_1 знаходиться у лікарні. Він телефонував матері потерпілого та пропонував свою допомогу, однак вона відмовилася. Можливо, хтось ще наносив удари потерпілому ОСОБА_1 , однак він цього не бачив, так як його відвели в сторону. ОСОБА_1 ударів йому не наносив. Розуміє, що вчинив злочин, однак вчинив його захищаючись від потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп`яніння і перший до нього підійшов та хотів його вдарити. Просить суд суворо його не карати.

Незважаючи на зайняту обвинуваченим ОСОБА_2 позицію, направлену на часткове визнання своєї винуватості у пред`явленому обвинуваченні за ст.121 ч.1 КК України, суд, після аналізу та оцінки всіх доказів, що містяться у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні відносно потерпілого ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст.121 ч.1 КК України у повному обсязі підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (№12018050260000231) 19.02.2018 року були внесені відомості за ст.121 ч.1 КК України. Особу, яку повідомлено про підозру - ОСОБА_2 (т.1 а.с.154).

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_10 від 19.02.2018 року про притягнення до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 18.02.2018 року спричинила тілесні ушкодження її сину (т.1 а.с.155).

Згідно протоколу огляду місця події від 19.02.2018 року місцем огляду є приміщення нічного клубу - кафе «Роял», розташованого на другому поверсі за адресою: м.Дружківка, вул.Енгельса, буд . 118 . При огляді слідів злочинної діяльності не виявлено (т.1 а.с.157).

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 17 лютого 2018 року приблизно о 23 годині він разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 прийшов до нічного клубу «Роял», який розташований за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса буд.118, де вони разом вживали спиртні напої. Пам`ятає, що обвинувачений ОСОБА_2 стояв біля барної стійкі на другому поверсі клубу. Він підійшов до нього, так як раніше в цей день між ОСОБА_2 та його знайомим ОСОБА_8 виник конфлікт. Під час розмови ОСОБА_2 наніс йому один удар рукою в тулуб в область сонячного сплетіння, від якого він зігнувся. Після цього він відчув удар в обличчя справа, від якого він втратив свідомість. До тями він прийшов вже у лікарні. В результаті нанесених ударів йому були спричинені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, забита рана голови, припухлість і синець голови та обличчя справа, забій м`яких тканин голови та шиї, уламкові переломи скроневої і лобової кісток справа, забій головного мозку. Його мати казала, що ОСОБА_2 їй телефонував, однак вона відмовилася з ним спілкуватися. ОСОБА_2 він удари не наносив, не погрожував. На даний час він продовжує лікуватися. ОСОБА_2 жодної допомоги на лікування не надавав.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , останній впізнав ОСОБА_2 , як особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження 18.02.2018 року (т.1 а.с.213-214).

Показання потерпілого ОСОБА_1 в частині отримання ним тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово-медичної експертизи №46 від 20.02.2018 року, згідно якої при освідуванні і зверненні за медичною допомогою ОСОБА_1 були виявлені наступні ушкодження: відкрита проникаюча поєднана краніо-фіціальна травма: забита рана голови, припухлість і синець голови і обличчя (права половина голови, праве очне яблуко - параорбітальна гематома, загальний набряк), забій м`яких тканин голови та шиї, забиття головного мозку середнього ступеню тяжкості із здавленням гематомою лобової області справа, вогнища забиття справа з пневматизацією черепу, виділенням ліквору через ніс, перелом верхньої щелепної пазухи справа.

Ці ушкодження утворились від дії тупого предмету, можливо, в строк вказаний в постанові і як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.217-218).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №64 від 16.04.2018 встановлено, що у зв`язку із знов отриманими медичними документами, в пункті 1 «Висновку експерта» № 46 від 19.02.2018 виникли зміни, і цей пункт потрібно читати наступним чином:

При освідуванні і зверненні за медичною допомогою гр-на ОСОБА_11 були виявлені наступні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: забита рана голови, припухлість і синець голови та обличчя справа, забій м`яких тканин голови та шиї, припухлість м`яких тканин параорбитальної області справа з наявністю газу, припухлість нижнього прямого м`яза справа, газ в ретробульбарному пристрої, уламкові імпресіонні переломи скроневої і лобової кісток справа, з поширенням кісткових відламків інтракраніально і з наявністю пневмоцефалії, уламкові переломи вилицюватої дуги справа, стінок лобової пазухи, клітин гратчастої кістки, латеральної стінки очної ямки, верхньої і латеральної стінок верхньощелепної пазухи, з поширенням кісткових відламків в порожнину пазух і ретробульбарний простір, виділення ліквору через ніс, епідуральна гематома лобової долі справа, забій головного мозку.

Ці ушкодження утворились від дії тупого предмету, можливо, в строк вказаний в постанові і як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Ушкодження могли утворитись, як від ударів руками, так і від ударів взутими ногами (у тому числі в кросівки), а також при падінні з положення стоячі і ударі о якісь тупі предмети.

Відсутність повного і якісного опису зовнішніх ушкоджень в наданої медичної документації не дає змогу судово-медичної експертизи вирішити питання кількості завданих ударів, і конкретизувати предмет яким вони були здійснені.

Голова і обличчя, являються легко доступними областями тіла для нанесення ушкоджень в любому положенні потерпілого до нападника - як обличчям так і потилицею, як у вертикальному так і в горизонтальному його положенні (т.1 а.с.223-224).

Показання потерпілого ОСОБА_1 в частині того, що під час конфлікту він не наносив обвинуваченому ОСОБА_2 жодних ударів і не спричиняв останньому ніяких тілесних ушкоджень, підтверджується висновком судово-медичної експертизи №49 від 22.02.2018 року, згідно якої при освідуванні гр-на ОСОБА_2 яких-небудь тілесних ушкоджень на тілі, у тому числі на кистях і стопах, не виявлено (т.1 а.с.219).

Показання потерпілого ОСОБА_1 підтвердив свідок ОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив, що з потерпілим ОСОБА_1 він разом працював в магазині «Сільпо» з 2014 по 2016 рік, з обвинуваченим ОСОБА_2 знайомий візуально. 17 лютого 2018 року він зустрівся з ОСОБА_1 і вони разом пішли спочатку в кафе «Сармат», а потім в кафе «Дракон», де вживали спиртні напої. В цей же день, приблизно о 24 годині вони прийшли у нічний клуб «Роял», який розташований за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса буд.118. В цей день вони вжили багато спиртного, тому самого конфлікту він не пам`ятає. Він бачив як ОСОБА_1 винесли з клубу та поклали на лавочку. ОСОБА_1 був без свідомості. Він не пам`ятає, які саме тілесні ушкодження були у ОСОБА_1 . Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги, яка забрала ОСОБА_1 до лікарні. Вранці ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив, що знаходиться у лікарні. Він не пам`ятає, чи був у нього в той день конфлікт з кимось із відвідувачів, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що 17 лютого 2018 року приблизно о 23 годині він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_13 прийшов до нічного клубу «Роял», який розташований за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса буд.118. В цю ніч 18 лютого 2018 року на другому поверсі біля барної стійкі він побачив бійку, в результаті якої один чоловік впав, вдарившись головою о підлогу. Він не бачив, хто саме наніс удар потерпілому, так як поряд було дуже багато людей. Потерпілого віднесли на вулицю, на свіже повітря. Коли він спустився і вийшов на вулицю, то побачив, що цей чоловік лежить на лавочці. Чоловік був без свідомості, на обличчі була кров. Він запропонував викликати швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_2 він знайомий давно, відносини між ними дружні. Він також знайомий з потерпілим ОСОБА_1 , який раніше працював в нічному клубі «Роял» адміністратором. 17 лютого 2018 року приблизно о 23 годині він разом зі своїми друзями прийшов до нічного клубу «Роял». Через деякий час, коли він стояв біля барної стійкі спілкуючись з барменом, він почув грохот. Обернувшись, він побачив, що поруч на підлозі лежить ОСОБА_1 , який при падінні вдарився головою. ОСОБА_2 він не бачив. Він підняв ОСОБА_1 та відніс на вулицю, де поклав його на лавочку. У ОСОБА_1 було пошкодження на обличчі в області ока та носа. Через деякий час приїхала швидка допомога, яка забрала потерпілого до лікарні. Зі слів інших відвідувачів йому відомо, що біля барної стійкі виникла бійка, в результаті якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_2 він раніше знайомий, вони разом навчалися у ліцеї. З потерпілим ОСОБА_1 він не знайомий. 17 лютого 2018 року приблизно о 23 годині 30 хвилин він разом зі своїми друзями прийшов до нічного клубу «Роял», де перебував до 4 години ранку. 18 лютого 2018 року приблизно о 2 годині він бачив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 наніс останньому один удар в обличчя. Від удару ОСОБА_1 впав на підлогу та втратив свідомість. Він підійшов до ОСОБА_2 і сказав йому: «Досить». ОСОБА_14 підняв ОСОБА_1 з підлоги та поніс на вулицю. Через 15 хвилин приїхала карета швидкої допомоги і забрала ОСОБА_1 до лікарні.

Під час досудового розслідування в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 від 19.02.2018 року, з використанням відеозйомки, останній на місті продемонстрував як 12 лютого 2018 року приблизно о 2 годині ОСОБА_2 наніс один удар в область лоба та брові малознайомому чоловіку. Від удару чоловік впав на підлогу. Якою рукою був нанесений удар та в якій кількості - йому невідомо (т.1 а.с.164-165).

Судом неодноразово викликалися у судове засідання свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , оголошувалися ухвали про їх привід, однак приводи свідків не були виконані, оскільки згідно рапортів оперуповноважених Дружківського ВП місце знаходження їх не відоме.

Під час досудового розслідування в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 від 19.02.2018 року, з використанням відеозйомки, остання на місті продемонструвала як 12 лютого 2018 року приблизно о 2 годині ОСОБА_2 , знаходячись на 2 поверсі нічного клубу «Роял», наніс один удар ногою в голову потерпілому ОСОБА_18 (т.1 а.с.168-170).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 26.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_4 , з використанням відеозйомки, останній на місті продемонстрував як 12 лютого 2018 року приблизно о 2 годині на другому поверсі нічного клубу «Роял» біля барної стійкі між раніше знайомим ОСОБА_2 та незнайомим чоловіком виник конфлікт. В ході конфлікту ОСОБА_2 відштовхнув або вдарив правою рукою потерпілого, від чого останній присів на підлогу. Після цього ОСОБА_2 наніс потерпілому один удар ногою в голову в область скроні (т.1 а.с.177-178).

Згідно протоколу огляду від 26.02.2018 року предметом огляду є речі, які були вилучені у ОСОБА_2 , якого було затримано в порядку ст.208 КПК України, а саме: чоловіча сорочка червоного кольору, чоловіча кофта з малюнком сірого кольору, чоловічі спортивні кросівки сірого кольору. В ході огляду спеціалістом за допомогою УФ освітлювача були оглянуті вказані речі. При огляді було виявлено на правому кросівку сірого кольору сліди РБК, які не чітко виражені. При огляді інших речей слідів не виявлено (т.1 а.с.215-216).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №427 від 16.03.2018 встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_1 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.с.221-222).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №428 від 16.03.2018 встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с.226-227).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №429 від 22.03.2018 встановлено, що на доставленій для дослідження чоловічій кросівці на ліву ногу, яка належить підозрюваному ОСОБА_2 , знайдена кров людини. На кросівці на праву ногу, яка належить підозрюваному ОСОБА_2 , наявність крові не встановлена.

При серологічному дослідженні в даному об`єкті виявлені антигени А.В і Н, що враховуючи характер сліду, не виключає можливості походження даного сліду від однієї особи з групою крові АВ та супутнім антигеном Н. Також в даному об`єкті не виключена й можливість змішення крові осіб з виявленими антигенами.

Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів на кросівці на ліву ногу, яка належить підозрюваному ОСОБА_2 , від потерпілого ОСОБА_1 крові якого властиві всі виявлені в слідах антигени А,В і Н. Присутність в даному сліді крові підозрюваного ОСОБА_2 , крові якого властивий тільки один з виявлених антигенів, а саме антиген Н, можлива тільки в якості домішки (т.1 а.с.229-231).

Постановою слідчого Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП України в Донецькій області від 10.04.2018 року кросівки сірого кольору з літерою «N», чоловіча сорочка червоного кольору з синіми вставками, чоловіча кофта сірого кольору з малюнком, зразки крові потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 були визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню (т.1 а.с.188).

Під час досудового розслідування в ході проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 21.02.2018 року, з використанням відеозйомки, останній на місті продемонстрував, як він 18.02.2018 року приблизно о 3 годині 30 хвилин, перебуваючи на 2 поверсі нічного клубу «Роял», в ході конфлікту відштовхнув від себе потерпілого ОСОБА_1 , в результаті чого останній присів, після чого він наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар правою ногою, взутою в кросівок, в область голови і носа, від якого останній впав на підлогу (т.1 а.с.172-173).

Судово-медичний експерт ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що тілесні ушкодження, які були виявлені у потерпілого ОСОБА_1 під час освідування, могли утворитися при обставинах, на які вказав обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні та в ході слідчого експерименту, а саме в результаті нанесення одного удару правою ногою, взутою в кросівок, в область голови та носу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Аналогічна позиція Європейського Суду з прав людини викладена у справі «Капо проти Бельгії» (Capeau v Belgium) №2914/98 від 13 січня 2005 року, де в п.25 зазначено, що в кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Мотивом злочину, на думку суду, стали раптово виниклі неприязні відносини між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 в ході словесного конфлікту.

Метою вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 злочину було заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_2 в частині того, що він завдав удар ногою в обличчя потерпілому ОСОБА_1 не навмисно, а захищаючись від потерпілого ОСОБА_1 , який намагався його вдарити, оскільки ці показання обвинуваченого суперечать показанням потерпілого ОСОБА_1 , які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , а також з іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а тому суд визнає їх правдивими.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 діяв з прямим умислом, який був направлений на протиправне спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , оскільки він усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині та бажав їх настання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, позицію обвинуваченого ОСОБА_2 спрямовану на часткове визнання своєї винуватості, суд розглядає, як засіб захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Разом з тим, суд вважає необхідним визнати неналежними доказами протоколи впізнання за фотознімками за участю свідків: ОСОБА_4 (т.1 а.с.190-191), ОСОБА_17 (т.1 а.с.193-195), ОСОБА_12 (т.1 а.с.196-197), ОСОБА_16 (т.1 а.с.198-200), (т.1 а.с.201-203), ОСОБА_3 (т.1 а.с.204-206), (т.1 а.с.207-209), ОСОБА_15 (т.1 а.с.210-212), висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи №1/8-27 від 25.06.2018 року (т.1 а.с.236-239), оскільки вони в порушення вимог ч.1 ст.85 КПК України не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд також вважає необхідним виключити з обвинувачення, яке пред`явлено обвинуваченому ОСОБА_2 в частині того, що він «наніс ОСОБА_1 не менше одного удару правою рукою стислою в кулак в область обличчя в область скроні зліва», оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно абзацу 2 пункту 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно досудової доповіді уповноважений орган пробації прийшов до висновку, що ймовірність вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення є високою і може відбутися у будь-який момент, зважаючи на значну кількість криміногенних факторів ризику за результатами оцінки. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, Дружківський міський відділ з питань пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (т.1 а.с.22-24)

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, приймаючи до уваги висновок органу пробації, обставини вчиненого злочину, а також той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин проти здоров`я людини, жодної допомоги на лікування потерпілому ОСОБА_1 не надавав, завдані збитки не відшкодував, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується посередньо, то суд приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Постановою слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП України в Донецькій області від 10.04.2018 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні: кросівки сірого кольору з літерою «N», чоловіча сорочка червоного кольору з синіми вставками, чоловіча кофта сірого кольору з малюнком, які передані власнику майна, зразки крові потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 , які передані на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція №2-1411) (т.1 а.с.189), компакт-диски з відеозаписом слідчих дій, флеш-карта, на якій зафіксовано обшук, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.163,165,170,173,178).

Суд вважає необхідним на підставі ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку:

кросівки сірого кольору з літерою «N», чоловіча сорочка червоного кольору з синіми вставками, чоловіча кофта сірого кольору з малюнком - повернути обвинуваченому ОСОБА_2 ; зразки крові потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 - знищити; компакт-диски з відеозаписом слідчих дій, флеш-карта, на якій зафіксовано обшук - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов`язані з проведенням судово-хімічної експертизи, проведеної НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, вартість якої, згідно довідки: №1/8-27 від 25.06.2018 року складає 1144 грн. 00 коп.

Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України повинні бути стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_20 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_2 був затриманий 19 лютого 2018 року (т.1 а.с.181).

Ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 21 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 21 квітня 2018 року (т.1 а.с.183-184), який в ході судового розгляду не продовжувався.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з моменту його затримання до обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тобто з 19 лютого 2018 року по 21 квітня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду даного кримінального провадження, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, неодноразово не з`являвся до суду без поважних причин, ухиляючись від явки до суду.

В зв`зку з чим, судом неодноразово виносилися ухвали про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_2 до суду (ухвала Дружківського міського суду Донецької області суду від 27.03.2019 року, ухвала Дружківського міського суду Донецької області від 16.04.2019 року, ухвала Дружківського міського суду Донецької області від 23.05.2019 року, ухвала Дружківського міського суду Донецької області 02.10.2019 року, ухвала Дружківського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року (т.1 а.с.120, 127,135, 149; т.2 а.с.21).

Більш того, обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час переховувався від суду шляхом зміни місця проживання, через що ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 20.06.2019 року обвинувачений ОСОБА_2 був оголошений у розшук, здійснення, якого було доручено працівникам Дружківськго ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області(т.1 а.с.140).

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про наявність ризику того, що ОСОБА_2 буде намагатися переховуватися від суду з метою уникнення відбування призначеного судом покарання, а тому вважає необхідним до набрання вироком законної сили обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.

Обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та тримати його в ДУ «Бахмутська установа покарань №6», взявши його під варту в залі суду.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_2 зарахувати попереднє ув`язнення з 19 лютого 2018 року по 21 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання.

Речові докази:

- компакт-диски з відеозаписом слідчих дій, флеш-карта, на якій зафіксовано обшук - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- зразки крові потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 - знищити;

- кросівки сірого кольору з літерою «N», чоловіча сорочка червоного кольору з синіми вставками, чоловіча кофта сірого кольору з малюнком - повернути обвинуваченому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (р/р 31119115700052, ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, УДКСУ у м.Маріуполь /Жовтневий район/ 24060300, код:24060300, ГУ ДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: за висновок експерта №1/8-27 від 25.06.2018 року процесуальні витрати в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти діб.

Суддя: