Рішення № 88791125, 15.04.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження № 2/337/620/2020

ЄУН № 337/227/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - Ширіної С.А.,

за участю секретаря - Бикової С.Б.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

21.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період її навчання, мотивуючи тим , що вона є дочкою відповідача, народжена у цивільному шлюбу між її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після припинення шлюбних відносин між батьками вона проживає з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні. 03.07.2019 року позивач ОСОБА_1 набула повнолітня , але на теперішній час вона є студенткою 2–го курсу факультету «Журналістики» за спеціальністю «Реклама і зв`язки з громадськістю» денної контрактної форми навчання Запорізького національного університету , власних доходів не має. Після набуття нею повноліття, відповідач, як батько дитини, не надає їй матеріальної допомоги, не цікавиться її життям, що в свою чергу ставить матір позивача у скрутне матеріальне становище, оскільки позивач мешкає разом з нею і матір докладає всіх зусиль для забезпечення її всім необхідним. Позивач вважає, що відповідач , як батько повнолітньої дитини, повинен брати участь в утриманні дитини, при цьому він має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатною особою, отримує постійний дохід, тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від заробітку(доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до закінчення навчання , але не більш як до досягнення нею 23-х років.

Ухвалою судді від 17.02.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено до відкритого судового засідання.

В судове засідання позивач не з`явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений у встановленому порядку шляхом надіслання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, але поштові конверти повернулись на адресу суду із зазначенням «за закінченням терміну зберігання». Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами,

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст. ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Встановивши фактичні обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною дочкою відповідача ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження позивача, копія якого знаходиться в матеріалах справи, у графі «батько» зазначено відповідача ОСОБА_2 (арк..спр.7).

Як зазначено позивачем в позові після припинення шлюбних відносин між батьками вона проживає з матір`ю ОСОБА_3 та знаходиться на повному її утриманні.

03.07.2019 року позивач ОСОБА_1 набула повнолітня , але на теперішній час вона є студенткою 2–го курсу факультету «Журналістики» за спеціальністю «Реклама і зв`язки з громадськістю» денної контрактної форми навчання Запорізького національного університету, що підтверджується довідкою з навчального закладу, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Позивач власних доходів не має. Після набуття нею повноліття, відповідач, як батько дитини, не надає їй матеріальної допомоги, не цікавиться її життям, що в свою чергу ставить матір позивача у скрутне матеріальне становище, оскільки позивач мешкає разом з нею і матір докладає всіх зусиль для забезпечення її всім необхідним.

Відповідач працездатний. Розмір аліментів, які позивачка просить стягнути на її користь, відповідачем не оспорений.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до вимог ст. 182 СК України, при призначенні розміру аліментів, суд враховує розмір установленого законодавством прожиткового мінімуму, який повинні забезпечувати дитині обидва батьки, стан здоров`я і матеріальне становище сторін та дитини та інші обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.1 ст.79 та ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Скориставшись своїм правом, передбаченим вищезазначеною нормою закону, позивач і звернулась до суду з відповідним позовом.

Обставин, які б унеможливлювали стягнення аліментів з відповідача на період навчання повнолітньої дочки, по справі не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач є працездатною особою, працевлаштований, щомісячно отримує дохід , за таких обставин суд дійшов висновку , що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від доходу платника аліментів щомісяця, до закінчення нею навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років – ІНФОРМАЦІЯ_2 і такий розмір аліментів на дитину забезпечить можливість подальшого утримання, та не ускладнить матеріальний стан відповідача

Згідно із ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265,280-282, 354,430 ЦПК України, ст. ст. 7, 79,180-182,191, 198-200 СК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу платника аліментів щомісяця, починаючи з 21.01.2020 року до закінчення ОСОБА_1 навчання , але не більш ніж як до досягнення ОСОБА_1 23 років - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави ( Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача : 37993783; Номер рахунку отримувача : UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: С.А. Ширіна

15.04.2020