Ухвала суду № 88789385, 13.04.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 621/936/20

Провадження № 1-кп/645/616/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

суддів – Бондарєвої І.В., Ульяніч І.В.,

секретар судового засідання – Романюк А.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Юр`єва І.Д.,

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілих – адвоката Шапошнікова І.Є.,

захисника обвинуваченого – адвоката Шинкарьова С.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220300000838 від 20 вересня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою посилаючись на особливу тяжкість злочину в якому останній обвинувачується та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Окрім того, захисник обвинуваченого – адвокат Шинкарьов С.А. в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про призначення судово-медичної експертизи стану здоров`я ОСОБА_3 . В обґрунтування клопотання посилався на те, що в приміщенні Харківської обласної клінічної лікарні ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в період часу з 17.02.2020 по 03.03.2020 року з діагнозом: вогнепальне сковзне поранення верхньої третини лівого плеча з ускладненим багатоуламковим переломом середньої та верхньої третини лівої плечової кістки за заміщенням уламків, з пошкодженням судинно-нервового пучка. Стан після операційного втручання, ревізії рани плеча, протезування плечової артерії аутовеною, пластики плечової вени, фасціотомія лівого передпліччя, дренування (20.09.19), черезкістковий остеосинтез лівої плечової кістки апаратом зовнішньої фіксації та стержньовій основі (21.09.2019 р.), післятравматична нейропатія лівого променевого, ліктьового, серединного нервів. Приймав, на той момент також, сильнодіючі препарати, а також ОСОБА_3 було рекомендовано нагляд психіатра на період лікування та направлено до психіатричної лікарні ХОПЛ № 1 «Стрелечьє». Крім того, згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 16.01.2020 року, ОСОБА_3 є інвалідом другої групи інвалідності з 14.01.2020 року. ОСОБА_3 згідно довідки № 34463, виданої УНДІ протезування та відновлення працездатності потребує подальшого лікування, обстеження та виготовлення ортезу. На теперішній час ОСОБА_3 знаходиться під вартою в СІЗО доступ куди судово-медичним експертам дозволено лише за дозволом суду, у зв`язку з чим, для вивчення особистого стану здоров`я ОСОБА_3 просив призначити та провести судово-медичну експертизу.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Шинкарьова С.А. про призначення судово-медичної експертизи заперечував.

Потерпілі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника потерпілих – адвокат Шапошніков І.Є. підтримали думку прокурора та просили продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою, щодо клопотання захисника про призначення судово-медичної експертизи стану здоров`я ОСОБА_3 заперечували.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Шинкарьов С.А. проти клопотання прокурора заперечував посилаючись на його необґрунтованість, при цьому зазначаючи, що на даний час ризики, перелічені прокурором нічим не підтверджені. Крім того, злочин був скоєний ОСОБА_3 19.09.2019 року, а обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 лише 24.03.2020 року, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 14 квітня 2020 року.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини.

Статтею 29 Конституції України визначено, що за вмотивованим рішенням суду і на підставах та у порядку, встановлених законом, особа може триматись під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також приймає до уваги тяжкість інкримінованого йому злочину.

Щодо існування у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, доведеним стороною обвинувачення існування таких ризиків, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляд тримання особи під вартою, а саме: ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів; ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, адже обвинуваченому відомі потерпілі та свідки, місце їх проживання, коло спілкування, близькі родичі, що дає йому можливість фізично чи психічно впливати на них та примусити змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому останній обвинувачується.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, суд доходить висновку, що в підготовчому судовому засіданні доведена необхідність продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України та щодо якого наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Крім того, судова колегія наголошує, що положеннями ч. 2 ст. 184 КПК України закріплено необхідність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовуються необхідність застосування запобіжного заходу, в той час як під час підготовчого судового засідання 13 квітня 2020 року в клопотання прокурора йде мова про вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу, обраного раніше відносно обвинуваченого.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, однак з урахуванням встановлених судом обставин та обставин вчинення кримінального правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи захисника обвинуваченого щодо стану здоров`я останнього таких висновків не спростовують та не впливають на обставини, за яких відносно обвинуваченого на даному етапі не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За змістом наявних у матеріалах кримінального провадження довідок з лікарні обвинувачений знаходиться у задовільному стані, судовій колегії не надано медичної документації про те, що стан здоров`я обвинуваченого є тяжким та таким, що перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Що стосується клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Шинкарьова С.А. про призначення судово-медичної експертизи стану здоров`я ОСОБА_3 , колегія суддів, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявністю підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Призначення судово-медичної експертизи віднесено на розсуд слідчого або суду, що приймають рішення, виходячи з конкретних обставин справи. Судово-медична експертиза призначається в тих випадках, коли для вирішення певних питань необхідні спеціальні знання в галузі медицини.

Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, захисник обвинуваченого не обґрунтував належним чином необхідність призначення такої експертизи судом, даних, які б давали підстави вважати, що в ході проведення експертизи належить з`ясувати обставини, що мають значення для цього кримінального провадження суду не навів, в матеріалах кримінального провадження відсутні об`єктивні дані, які б вказували про необхідність призначення судово-медичної експертизи.

Законом України «Про попереднє ув`язнення» обвинуваченому гарантується право на вільний вибір і допуск лікаря для отримання медичної допомоги у місці попереднього ув`язнення, а порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів здоров`я, залучених їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Шинкарьова С.А. задоволенню не підлягає. Проте, колегія суддів вважає за доцільне направити на адресу медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях листа з приводу надання вичерпної інформації щодо необхідності надання обвинуваченому ОСОБА_3 медичного лікування.

Відмова у задоволенні клопотання захиснику обвинуваченого – адвокату Шинкарьову С.А. про призначення судово-медичної експертизи не позбавляє його права повторно звернутись до суду з подібним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, судова колегія –

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10 червня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Шинкарьова С.А. про призначення судово-медичної експертизи – відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 14 квітня 2020 року.

Головуючий суддя - О.В. Горпинич

Судді - І.В. Бондарєва

І.В. Ульяніч