Постанова № 8878904, 02.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа №2а-9324/08

Категорія №68

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2008 року м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіМатвєєвої В.В.

при секретаріЗацепіної Ю.В.,

в присутності сторін

представник позивача:Астахової В.А..,

представник відповідача:Павлікова М. О.,

третьої особи:Огієнко А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області до Приватного підприємства «Покос», третя особа: державний реєстратор управління економіки Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання недійсними запису про проведення держаної реєстрації та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області до Приватного підприємства «Покос», третя особа: державний реєстратор управління економіки Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання недійсними запису про проведення держаної реєстрації та припинення юридичної особи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно позову, просив суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Приватного підприємства «Покос» 01.06.2004 року, здійсненого державним реєстратором Станично-Луганської районної державної адміністрації, номер запису № 2419661 1ю0010221 та припинити юридичну особу підприємства.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що він ніякого відношення до Приватного підприємства «Покос» немає, підприємницькою діяльністю не займається. Крім того, у 2007 році із Господарського суду Луганської області надходив лист, в якому було вказано, що підприємство закрито.

Представник третьої особи - державний реєстратор Станично-Луганської районної державної адміністрації в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки реєстрація була проведена відповідно до норм діючого законодавства, підстав у відмові в реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію» не було.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено наступне.

01.06.2004 року державним реєстратором управління економіки Станично- Луганської районної державної адміністрації зареєстровано в якості юридичної особи -Приватне підприємство „Покос" про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 241966 111000 10221 та включено до Єдиного державного реєстру підприємству з присвоєнням ідентифікаційного коду 32838129 (арк.. справи № 10, 17).

11 червня 2004 року підприємство було взято на облік у ДПІ в Станично-Луганському районі за № 902 (арк.. справи № 4).

Засновником Приватного підприємства «Покос» є Павліков Микола Олексійович, зареєстрований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Петрівка, вул. . Октябрська, 45 (арк. Справи № 10).

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

-заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної

особи;

-примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або

уповноваженого ними органу про створення юридичної

-два примірники установчих документів;

-документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Статтею 25 Закону № 755-IV передбачений порядок проведення державної реєстрації юридичної особи, згідно якого, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.

Згідно части 3 статті 25 Закону № 755-IV за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Аналізуючи норми Господарського кодексу України (далі - ГК України) слід зазначити, що згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації

Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.

Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-ХІІ визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Із зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право вимоги про визнання запису недійсним, а також зазначає, що позивач не належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право на застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді визнання запису недійсним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовної вимоги позивача про припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Покос», суд виходить з наступного.

Позивач просить припинити юридичну особу - Приватного підприємства «Покос», у зв'язку з тим, що реєстрація суб'єкта господарювання здійснена без наміру здійснювати підприємницьку діяльність та те, що запис про державну реєстрацію підприємства є недійсний та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV підставами для постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є:

-визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; -неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; -наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що вимога позивача щодо визнання недійсними запису про проведення держаної реєстрації приватного підприємства «Покос» не знайшла свого підтвердження, тому суд не находить підстав для задоволення вимоги позивача про припинення юридичної особи - приватного підприємства «Покос» .

Питання по судових витратах не вирішуються, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.. 110 Цивільного кодексу України, статтями 59, 216, 238 239 Цивільно-процесуального кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу», суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позовуДержавної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області до Приватного підприємства «Покос», третя особа: державний реєстратор управління економіки Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання недійсними запису про проведення держаної реєстрації та припинення юридичної особи відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.