Ухвала суду № 88788670, 15.04.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1283/20

Номер провадження 1-кс/623/371/2020

УХВАЛА

іменем України

15 квітня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Курила Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000310 від 08 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

14 квітня 2020 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020220320000310 від 08 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає наступне.

07 квітня 2020 року до чергової частини Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 07 квітня 2020 року невстановлена особа, шляхом вільного доступу, в ході спільного вживання спиртних напоїв за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрала велосипед «Україна» та телевізор марки «ERGO», моделі «LE24CT5000AK», чим спричинила йому матеріальну шкоду.

Відомості про даний злочин 08 квітня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120202203200000310 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, а саме крадіжка.

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_1 повідомив, що 07 квітня 2020 року, близького 11 години, до нього додому прийшов маловідомий чоловік на ім`я ОСОБА_2 , який попрохав у нього велосипед «Україна», щоб на ньому з`їздити до банкомату. Потерпілий погодився та передав велосипед останньому. Через 40 хвилин ОСОБА_2 повернувся додому до ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 та вони почали вживати спиртне. Близько 16 години ОСОБА_1 заснув, а коли о 19 годині прокинувся, то виявив, що з його будинку зник телевізор марки «ERGO» моделі «LE24CT5000AK».

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 повідомив, що 07 квітня 2020 року, близько 12 години, він знаходився на галявині неподалік вулиці Червоногірської в місті Ізюм. В цей час до нього підійшов чоловік на ім`я ОСОБА_2 та повідомив, що він має велосипед, який можна продати та купити спиртне. Після цього вони вдвох направилися по провулку Бірюзовому міста Ізюма, де ОСОБА_2 продав вказаний велосипед ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_2 придбав горілку та вони пішли додому до ОСОБА_1 , де вони почали пити спиртне. Близько 16 години ОСОБА_1 заснув, а ОСОБА_3 пішов з вказаного будинку, чоловік на ім`я ОСОБА_2 залишився.

Опитаний за даним фактом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дав аналогічні з потерпілим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_3 показання та повідомив, що після того як ОСОБА_1 заснув, а ОСОБА_3 пішов з будинку, він таємно викрав з будинку ОСОБА_1 телевізор марки «ERGO», моделі «LE24CT5000AK», з коробкою до нього, які продав чоловіку на ім`я ОСОБА_6 .

Допитана у якості свідка ОСОБА_4 повідомила, що 07 квітня 2020 року, близько 13 години, до неї додому прийшов ОСОБА_5 , який запропонував придбати в нього велосипед «Україна», синього кольору. Вона погодилася та придбала його за 300 гривень.

В ході огляду речей від 10 квітня 2020 року, на підставі заяви про добровільну видачу, у ОСОБА_4 було вилучено велосипед «Україна», синього кольору, який належить ОСОБА_1 .

Вказане майно відповідно до частини 1 статті 167 КПК України вважається тимчасово вилученим майном.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням статті 107 КПК України.

Прокурор Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О. надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

Враховуючи, що власник майна ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, а тому слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності власника майна відповідно до вимог статті 172 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя задовольняє клопотання про накладення арешту на майно, виходячи з наступного.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, те, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що велосипед «Україна», синього кольору, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, вилучене майно є об`єктом кримінального правопорушення, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження, забезпечення збереження речових доказів, відсутністю правових підстав для відмови в задоволенні поданого клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає, що на вказане майно слід накласти арешт.

Керуючись статтями 107, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О. – задовольнити.

В межах кримінального провадження №12020220320000310 від 08 квітня 2020 року накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-велосипед «Україна», синього кольору,

який вилучений згідно протоколу огляду речей від 10 квітня 2020 року до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський, 2.

Передати велосипед «Україна» ОСОБА_1 на відповідальне зберігання, роз`яснивши останньому положення статті 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації» та покласти обов`язок забезпечити зберігання вказаного майна, заборону відчуження його третім особам до зняття арешту.

Роз`яснити, що відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя М.П. Одарюк