Ухвала суду № 88788584, 15.04.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

15 квітня 2020 р.

м. Харків

Справа № 639/8795/15-ц,

6/639/35/20

Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого – судді Єрмоленко В. Б.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2020 року з Харківського апеляційного суду надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, для продовження розгляду.

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.10.2015 року заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Видано дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Слов`яносербського районного суду Луганської області від 26.09.2013 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у розмірі ј частини його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10.06.2013 р. до його повноліття.

Постановою Харківського апеляційного суду від 31.03.2020 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 23.10.2015 року скасовано з причини не залучення до розгляду питання про видачу дубліката виконавчого листа боржника ОСОБА_2 та державного виконавця, справу направлено для продовження розгляду.

Отже, предметом розгляду зазначеної справи є видача дубліката виконавчого листа відповідно до рішення Слов`яносербського районного суду Луганської області від 26.09.2013 у зв`язку з його втратою.

При ухваленні рішення від 23.10.2015 року, суддею Єрмоленко В. Б. вже висловлено свою позицію щодо суті заяви відносно видачі дублікату виконавчого листа відповідно до рішення Слов`яносербського районного суду Луганської області від 26.09.2013, досліджено та надано оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, у судді склалася певна думка по суті справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх рішеннях ЕСПЛ неодноразово зазначав, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як у відношенні до суспільства в цілому, так і у відношенні до конкретних сторін судової справи, по якій він повинен винести рішення.

Враховуючи вищевикладене, участь судді Єрмоленко В. Б. в розгляді даної цивільної справи призведе до порушення принципів об`єктивності та неупередженості судді, у зв`язку з чим суддя вважає необхідним заявити самовідвід.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 41 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заявити самовідвід у цивільній справі № 639/8795/15-ц за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа.

Цивільну справу № 639/8795/15-ц за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ В. Б. Єрмоленко