Постанова № 8878833, 12.02.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2010 р.                               Справа № 2а-2885/09/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Лавринович Т.В.,

за участю: представника позивача Чеха М.В.,

представника відповідача Гавадзина М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина»до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та податкових вимог,-

в с т а н о в и в:

26.10.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17.07.2009р. за № 0000062200. Позовні вимоги мотивувало тим, що оскаржуване рішення суперечить вимогам чинного законодавства України.

19.01.2010року представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій останній позовні вимоги збільшив та крім скасування рішення про застосування штрафних санкцій просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо винесення та надсилання першої та другої податкових вимог № 1/74 від 19.08.2009, та № 2/200 від 22.09.2009 та скасувати їх. Також товариством з обмеженою відповідальністю «Соснина»в обґрунтування змінених позовних вимог 02.02.2010 подано доповнення до позовної заяви в якому зазначено, що вимогам чинного законодавства України суперечить не тільки оскаржуване податкове рішення, але і податкові вимоги, тому дії відповідача щодо їх прийняття та направлення є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що пеня до товариства застосована безпідставно. Вважає, що оскільки до вичерпного переліку податків і зборів наведеному у ЗУ «Про систему оподаткування»пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не віднесено, то податкові органи не мають права визначати її як податкове зобов’язання та встановлювати порядок сплати нарахованої пені відповідно до ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”. Тому на думку позивача норми відповідної Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій не можуть поширюватись на спірні правовідносини.

Представник відповідача позов не визнав з мотивів, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву та доповненні до заперечення, яке подане з урахуванням заяви про зміну позовних вимог. Суду пояснив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до положень чинного законодавства на підставі висновків проведеної перевірки. Вважає дії податкового органу правомірними та такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того вказав, що підставність та законність застосованих санкцій підтверджується їх частковою сплатою ТзОВ «Соснина»у добровільному порядку.

Вислухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області з 09.07.2009 року по 13.07.2009 року проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» з питань дотримання валютного законодавства за період з 08.02.2008 року по 08.05.2009 року при виконанні експертного контракту №010 від 08.02.2008 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт за № 779/22-0/30906118 від 16.07.2009 року в якому зафіксовано порушення позивачем ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № 0000062200 від 17.07.2009 року про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 91058,72 грн..

Підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення стали зафіксовані в акті перевірки ТзОВ «Соснина»факти порушення позивачем вимог ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме за порушення строків, передбачених ст.ст.1, 2 вказаного закону. Відповідно до ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за порушення резидентами строків передбачених ст.ст.1, 2 вищевказаного закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на добровільну сплату позивачем частини застосованих санкцій та надане відповідне підтвердження, оскільки на переконання суду дана обставина не може свідчити ні про законність прийнятого рішення, ні про згоду платника податків з оскаржуваним рішенням податкового органу, однак погоджується з висновками Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, зробленими за наслідками проведеної перевірки, та з прийнятим вищевказаним податковим повідомленням-рішенням з огляду на нижчевикладене.

ТзОВ «Соснина»зареєстроване 03.04.2000 Тисменицькою районною державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №11161200000000217, та взято на облік державною податковою інспекцією 05.04.2000р.                     

В судовому засіданні встановлено, що при виконанні експертного контракту № 010 від 08.02.2008р. за період з 08.02.2008 по 08.05.2009 до ТзОВ «Соснина» за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями була нарахована пеня.

Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Строки порушення термінів розрахунків підтверджуються наданим суду відповідачем по справі повідомленням відділення Промінвестбанку в м.Івано-Франківську за №.09-4.48.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Згідно ст.4 вищевказаного закону за порушення резидентами строків передбачених ст.ст.1, 2 вищевказаного закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Преамбулою ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»встановлено, що даний закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином вищевказаний нормативний акт поширює свою дію на спірні правовідносини, які виникли внаслідок допущених позивачем порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.17.1. ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.

Як вбачається з системного аналізу ст.17 даного Закону податковий орган, як контролюючий, уповноважений вирішувати питання щодо застосування відповідальності за порушення вимог валютного законодавства та погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетом, які виникли внаслідок допущених порушень у зовнішньоекономічній сфері. При цьому, як вбачається з вищенаведеної норми, відповідальність за порушення чинного законодавства застосовується, а відповідні зобов’язання визначаються податковим органом у вигляді штрафних санкцій.

Порядок застосування податковими органами штрафних санкцій з метою встановлення єдиного порядку застосування норм ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України за N 110 від 17.03.2001, зареєстрованою в МЮУ 23.03.2001за №268/5459.

Згідно п.1 дану Інструкцію розроблено відповідно до Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про систему оподаткування", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

У відповідності до п.2.2 вищевказаної Інструкції під терміном «податкове зобов'язання»в змісті Інструкції слід розуміти зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України;

Таким чином пеня передбачена ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є податковим зобов’язанням в змісті Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

На переконання суду, оскільки механізм реалізації стягнення вищезгаданої пені ні ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ні інший закон не врегульовує, відповідно до чч.3,7 ст.9 КАСУ до спірних правовідносин слід застосовувати норми Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

Згідно п.6.3 зазначеної Інструкції органам державної податкової служби надано право у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні санкції та фінансові, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

За таких обставин застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним, розмір застосованої пені визначений податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджується розрахунком нарахування пені, витребуваним судом в якості письмового доказу по справі. При цьому сума штрафних санкцій не перевищує розмір неповерненої валютної виручки, тому посилання позивача на порушення органом Державної податкової інспекцієї ч.1 ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»суд залишає без уваги, як безпідставне.

Відповідно до ст.13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби сплата (стягнення) штрафних (фінансових) санкцій, передбачених цією Інструкцією, та інших штрафних (фінансових) санкцій, застосування і стягнення яких згідно чинного законодавства покладено на органи ДПІ, здійснюється у порядку, визначеному відповідними законами України.

Таким чином, оскільки порядок сплати штрафних санкцій, застосування яких віднесено до компетенції органів державної податкової служби, передбачений виключно ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, дії відповідача щодо прийняття та направлення позивачу по справі податкових вимог, здійснені на підставі вищевказаного Закону, є правомірними з огляду на нижчевикладене.

Так у відповідності до ст.14 вищеназваної Інструкції оскарження податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Порядок та строки оскарження рішень органів державної податкової служби передбачені пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого, якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право подати скаргу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону якщо відповідач самостійно визначає податкове зобов’язання, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму такого зобов’язання протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Згідно пп..6.2.1. ст.6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Оскільки судом встановлено, що суми застосованих штрафних санкцій залишились несплачені, тому першу (19.08.2009 року) та другу податкову вимогу (22.09.2009 року) відповідачем прийнято та направлено боржнику правомірно.

          Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 1, 4 ЗУ «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 137, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі заяви про її апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів –апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.

          Суддя:                                                                      Гундяк В.Д.

          Постанова складена в повному обсязі 17.02.2010 року.