Ухвала суду № 88787927, 15.04.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2652/20

1-кс/415/590/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

15.04.20 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Березін А.Г., за участю секретаря Павлова О.В., прокурора Полякова Д.В., слідчого Радькової С.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Радькової С.С., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Поляковим Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12020130240000424 від 05.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше судимого: 04 жовтня 2017 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України зі звільненням з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців, якому: 22 березня 2018 року СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області повідомлено про підозру у вчинені 18 грудня 2017 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, (28 березня 2018 року обвинувальний акт, стосовно якого спрямовано до Лисичанського міського суду), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В клопотанні зазначено, що 03 березня 2020 року, у вечірній час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла та іншого приміщення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перелізши через паркан, проник на територію подвір`я будинку АДРЕСА_3 , після чого шляхом розбиття вікна проник до будинку за вказаною адресою звідки, шляхом пошкодження цілісності конструкції, викрав автоматику газового котла КТС, вартість якої згідно довідки ПП «Листепло» складає 250 гривень; газово-нагрівальну систему до газової колонки виробництва СРСР, вартість якої згідно довідки ПП «Листепло» складає 400 гривень; велосипед марки «Україна» модель «Дорожник 28», вартість якого згідно довідки ФОП « ОСОБА_2 » складає 1500 гривень. Далі продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , шляхом розбиття скла у вікні, проник до приміщення господарського призначення (сараю), який знаходився у подвір`ї за вищевказаною адресою, звідки викрав металеву драбину, виготовлену кустарним способом зі сталевої труби діаметром 50 мм, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-423е від 27.03.2020 року становить 566,67 гривень. Перераховане майно належить потерпілому ОСОБА_3 .

Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2716,67 гривень.

05 березня 2020 року відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130240000424, з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла та іншого приміщення.

13 квітня 2020 року, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для застосування запобіжного заходу, підозрюваного ОСОБА_1 , та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;.. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за обставин викладених у клопотанні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, згідно якого до Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що з 06 лютого 2020 року до 05 березня 2020 року, за адресою: АДРЕСА_3 , невстановлена особа, вчинила крадіжку його майна;

- протоколом огляду місця події від 05 березня 2020 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого працівниками поліції було виявлено та вилучено: на віконній рамі у місці проникнення сліди папілярних ліній, які були від копійовані на липку стрічку;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , який показав, що 05 березня о 10.45 годині, він прийшов за адресою: АДРЕСА_3 , для перевірки свого майна та виявив, що в нього викрали наступне майно, а саме: автоматику газового котла КТС, газово-нагрівальну систему до газової колонки виробництва СРСР, велосипед марки «Україна» модель «Дорожник 28», металеву драбину;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , який показав, що 03 березня 2020 року, він бачив, як його сусід ОСОБА_5 , вигружає якусь дробину та запропонував свідку придбати її;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який показав, зо 03 березня 2020 року, в обідній час, до нього на роботу, пункт прийому металобрухту, який розташований за адресою: Луганська АДРЕСА_4 , з метою здати метал, прийшов ОСОБА_7 , якого свідок знає у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 неодноразово вже здавав метал. На цей раз, ОСОБА_7 приніс здавати металеву дробину , яка знаходилась на металевій тачці;

- актом приймання металобрухту ТОВ «Компанія Максимет» від 03 березня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 , який здав як чорний метал дробину та тачку;

- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 , який показав, детально описав вкрадений велосипед, та додав, що також, з домоволодіння було викрадено деталі газового котла;

- заявою свідка ОСОБА_6 , який добровільно видав працівникам поліції дробину, яку 03 березня 2020 року, на пункт прийому металобрухту здав ОСОБА_1 ;

- протоколом огляду предмета від 24 березня 2020 року, в ході проведення якого, було виявлено та вилучено металеву дробину виготовлену кустарним засобом;

- розпискою потерпілого ОСОБА_3 , який отримав від працівників поліції металеву дробину, яка була викрадена з його домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 квітня 2020 року, з свідком ОСОБА_8 , який впізнав особу, яка пропонувала купити йому металеву дробину;

- довідкою до пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, де вказано, що особа на фотознімку №3 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого, останній вказав на всі обставини вчинення ним крадіжки майна за адресою: АДРЕСА_3 , та подальші дій, а саме місце зберігання та місця збуту викрадених речей.

Таким чином, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла та іншого приміщення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, офіційно не працює, не навчається, офіційних дітей на утриманні не має.

Про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать той факт, що свідки та потерпілий у даному кримінальному провадженні є його сусідами та знайомими, які дають свідчення щодо злочинної діяльності ОСОБА_1 , тому у разі перебування підозрюваного ОСОБА_9 на волі, він може незаконно вплинути на вказаних свідків та потерпілого, і тим самим зможе уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінального правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать той факт, що ОСОБА_1 , раніше судимий за скоєння умисних злочинів, в тому числі злочинів проти власності, свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, вчинив новий умисний злочин, тому у разі застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він може продовжити злочинну діяльність.

Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Слідчий суддя також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 – 178, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Радькової С.С., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Поляковим Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обчислювати 60 днів з моменту оголошення ухвали, тобто з 15.04.2020 по 13.06.2020 включно.

Дана ухвала діє до 13 червня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків – 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) грн. (отримувач – ТУ ДСА України в Луганській області, код ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672).

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибути до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.Г.Березін