
Єдиний унікальний номер справи 646/7414/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:
головуючого судді Мельника Ю.А.
суддів Мицака М.С., Зінченко А.С.,
секретаря судових засідань Шемет Ю.І.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 368 КК України, -
за участю:
прокурора – Дахно О.Ю.,
представників потерпілих – Рембецького В.Ю., Погосяна В.Е.,
цивільного відповідача - представника Державної казначейської служби України Надкриничної О.О.,
захисників обвинувачених – Кохлякова В.С., Петренко М.Г.,
обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -
В С Т А Н О В И В :
Під час проведення судового засідання прокурором було заявлено письмове клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, у виді домашнього арешту, оскільки в наступний час існують ризики, для обрання вказаного запобіжного заходу: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, обвинувачені можуть впливати на потерпілих, свідків, які на теперішній час не допитані. Інкриміновані обвинуваченим злочини були вчиненні ними під час виконання службових обов`язків працівників поліції разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебувають у розшуку, що також свідчить про існування можливого ризику переховування обвинувачених від суду. Тому наполягає на обранні запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді домашнього арешту за місцем проживання останніх в період часу доби з 19.00 години до 08.00 години наступного дня. На теперішній час ризики, які слугували підставою раніше для застосування запобіжних заходів стосовно обвинувачених, не зменшились та продовжують існувати, що унеможливлює застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Захисник Кохляков В.С. заперечує проти обрання будь-якого запобіжного заходу стосовно обвинувачених, оскільки раніше обраний запобіжний захід жодного разу обвинуваченими не був порушений, до того ж строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту перевищував встановлений законодавством строк. Обвинувачені своєю сумлінною поведінкою довели виконання покладених на них КПК обов`язків.
Захисник Петренко М.Г., обвинувачені заперечували проти заявленого клопотання прокурора, ризики, заявлені останнім, нічим не підтверджені, це лише припущення сторони обвинувачення.
Представники потерпілих вважають, що є усі підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченим у виді домашнього арешту, оскільки необрання запобіжного заходу ускладнить питання вирішення цивільного позову.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
При вирішенні заявлених клопотань щодо запобіжного заходу суд виходить з вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, якою передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, зокрема, є забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта чи спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
На виконання вимог закону колегією суддів встановлено, що відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування та судового розгляду відповідно до матеріалів кримінального провадження, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.09.2019 року ухвала місцевого суду про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була скасована, до останніх застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; - не відлучатися з місця фактичного проживання ( ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 з ж/ АДРЕСА_2 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду. В подальшому ухвалами Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 року та 21.01.2020 року був змінений час дії обраного запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді домашнього арешту. 04.02.2020 року ухвалою суду було продовжено дію запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді домашнього арешту до 04.04.2020 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інкриміновано вчинення злочинів, частина яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. В наступний час обвинувачений ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - ОСОБА_1 відповідно - АДРЕСА_1 . Обвинувачені раніше не судимі, ОСОБА_2 розлучений, має на утриманні неповнолітніх дітей, працює юристом з 09.01.2020 року на постійній основі в ТОВ «УКРТРАНСОІЛ», обвинувачений ОСОБА_1 проживає в шлюбі, прийнятий на постійну роботу менеджера із постачання з 09.01.2020 року в ТОВ «УКРТРАНСОІЛ», що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків.
З моменту внесення відомостей до ЄРДР щодо інкримінованих обвинуваченим злочинів (20.10.2016 року) до теперішнього часу обвинувачені виконували обов`язки, передбачені КПК України.
За кримінальним провадженням проводиться судове слідство, досліджуються письмові докази сторін провадження, потерпілі та свідки кримінального провадження не допитані.
Таким чином, колегія суддів встановила, що на даний час серед заявлених прокурором ризиків для обрання запобіжного заходу залишається ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки під загрозою можливого покарання, у разі визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть ухилитись від суду. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
У відповідності вимог ст.178 КПК України колегія суддів зазначає, що обвинувачені мають міцні соціальні зв`язки, працевлаштувались, порушень раніше обраних запобіжних заходів не допускали, раніше не судимі, обов`язки, покладені КПК України, останні виконують.
З огляду на наведене та вимог ст.194 КПК України прокурором доведені обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 цієї статті, але не доведено обставин про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому колегія суддів вважає можливим застосувати до обвинувачених більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні прокурора, - а саме у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін (ст. 22 КПК України), яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Таким чином, саме сторона обвинувачення зобов`язана довести існування ризиків для обрання запобіжного заходу.
В підтримання заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченим у виді домашнього арешту прокурором не доведені: які саме ризики в наступний час існують для встановлених обмежень стосовно обвинувачених і чому саме запобіжний захід у виді домашнього арешту підлягає застосуванню до обвинувачених.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченим не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 193, 194 КПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці з дня винесення даної ухвали, тобто до 13.06.2020 року, з покладенням обов`язків:
1) прибувати по першому виклику до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці з дня винесення даної ухвали, тобто до 13.06.2020 року, з покладенням обов`язків:
1) прибувати по першому виклику до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.А. Мельник
Судді М.С. Мицак
А.С. Зінченко
Судове рішення № 88787138, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 14.04.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/7414/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: