Ухвала суду № 88787100, 15.04.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4916/20

Провадження № 1-кс/344/1975/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Осадци, розглянувши клопотання старшого слідчого Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Либовки Віталія Федоровича, яке погодженого з прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури Гедзик І.М. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12020090010001037 від 10.04.2020, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 13.04.2020 звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській Слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020090010001037 від 10.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2020 до чергової частини Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення про те, що 10.04.2020 близько 10 год, невідома особа жіночої статі скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із приміщення квартири АДРЕСА_1 , таємно викрала документи та грошові кошти в сумі 10 000 гривень.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Антрацид, Луганської області, жителька АДРЕСА_2 , якій 10.04.2020 в порядку ст.ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Окрім цього встановлено, що 10.04.2020 року, ОСОБА_1 під час вчинення кримінального правопорушення, користувалась автомобілем марки «DAEWOO NEXIA», номерний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , який перебуває в правомірному користуванні ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 17.10.2019, автомобіль марки «DAEWOO NEXIA», номерний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Автокредит Плюс», Код ЄДРПОУ 34410930.

10 квітня 2020 року, як слідує зі смісту клопотання, старшим слідчим СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Либовкою В.Ф., в період часу із 15 год 33 хв по 18 год 37 хв, під час огляду місця події, а саме огляду автомобіля марки «DAEWOO NEXIA», номерний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої останній було запропоновано видати та викласти всі речі із карманів та сумочки, на що ОСОБА_3 видала наступні речі:

- Сумку чорного кольору на замок блискавку із двома ручками, одна з яких кріпиться металевими крипленнями, в середині із двома відділеннями;

- Мобільний телефон марки «Prestigio» білого кольору із пошкодженим екраном, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , в середині із сім-картою № НОМЕР_6 ;

- Металевий браслет на руку золотистого кольору, на застібку;

- Браслет на руку золотистого кольору, на застібку, із вставкою каменя у вигляді ромбу червоного кольору;

- Ланцюжок на шию золотистого кольору, із вставками подовгуватих форм;

- Підвіска-хрестик із зображенням розп`яття золотистого кольору, із тильної сторони із написом «Спаси і Сохрани».

11 квітня 2020 року постановою слідчого Івано-Франківського відділу ВП ГУ НП в Івано-Франківській області зазначені речі визнано речовими доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав суду заяву відповідно до якої просив клопотання про арешт майна слухати без його участі.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву в якій просила розгляд клопотання проводити без її участі, та в задоволенні клопотання відмовити.

Вивчивши подане клопотання, вважаю, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) ;3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В той же час стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, в матеріалах клопотання вказано, що при проведенні поверхневої перевірки ОСОБА_3 , під час якої було запропоновано видати та викласти всі речі із карманів та сумочки, однак до злочину причетна ОСОБА_1 , а доказів щодо причетності ОСОБА_3 слідчим суду не надано. А також речі, які зазначені слідчим в клопотанні, а саме: сумка чорного кольору на замок блискавку із двома ручками, одна з яких кріпиться металевими крипленнями, в середині із двома відділеннями; мобільний телефон марки «Prestigio» білого кольору із пошкодженим екраном, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , в середині із сім-картою № НОМЕР_6 ; металевий браслет на руку золотистого кольору, на застібку; браслет на руку золотистого кольору, на застібку, із вставкою каменя у вигляді ромбу червоного кольору; ланцюжок на шию золотистого кольору, із вставками подовгуватих форм; та підвіска-хрестик із зображенням розп`яття золотистого кольору, із тильної сторони із написом «Спаси і Сохрани», не є викраденими (хоча згідно протоколу предявлення речей для впізнання від 10.04.2020р. потерпілою впізнано вервичку із Розпяттям білого кольору, яка водночас не є в переліку речей, зазначених в клопотанні), також слідчим не доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому необхідності у накладені на нього арешту з метою збереження речових доказів до з`ясування всіх обставин кримінального провадження, немає.

Отже, вважаю вказаний захід забезпечення не доцільним та таким, що не відповідає завданням кримінального провадження, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Либовки Віталія Федоровича - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Польська М.В.