Постанова № 88786350, 14.04.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3429/20

Провадження № 1-кс/201/1341/2020

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – слідчого судді Гончаренко В.М.

з секретарем – Касьяновою К.В.

за участю: прокурора – Пахомової К.О.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040650001459 від 08.06.2019 року, клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., за погодженням із прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Литвиновою Т.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше судимого, із повною середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

На розгляд в Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого, за погодженням із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12019040650001459 від 08.06.2019 року. В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначено, що ОСОБА_1 08 червня 2019 року приблизно о 04.00 годині, знаходячись біля магазину «Жан Niche Concept», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. В. Вернадського 16, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття скла магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 Concept» проник до приміщення вказаного магазину.

Перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 побачив елітний парфум, який був розташований на прилавку магазину та який він визначив як об`єкт свого злочинного посягання. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до прилавку, з якого поклав собі у сумку, яка висіла на правому плечі, елітний парфум, а саме: Puredistance «White» 60 ml – 1 шт., «White» 100 ml – 1 шт., «Warszawa» 60 ml – 1 шт., «Aenotus» 100 ml – 1 шт., тестер «Aenotus» 100 ml – 1 шт, вартістю 56,184 грн., що належать магазину «Жан Niche Concept». Після цього ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення. Таким чином ОСОБА_1 завдав матеріальні збитки магазину «Жан Niche Concept» на суму 56,184 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення.

На думку сторони обвинувачення, про наявність достатніх підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, свідчить ряд обставин, що повинні враховуватись при обранні запобіжного заходу стосовно останнього, зокрема відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та постійного законного джерела заробітку, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність судимостей у ОСОБА_1 та перебування останнього під заставою за вчинення тяжкого злочину в іншому кримінальному провадженні.

При цьому слідчий вважав, що запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливе, оскільки застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити останнім дії, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які свідчать про недоцільність обрання останньому менш тяжкого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання та наполягала на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вагомість доказів в матеріалах цього кримінального провадження підтверджує підозру у вчиненні останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання до шести років позбавлення волі. Крім того прокурор звернула увагу, що ОСОБА_1 має судимості та відносно останнього направлений до суду обвинувальний акт в іншому кримінальному провадженні, під час якого до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний під час розгляду клопотання просив відмовити в задоволенні останнього та наполяг на обранні щодо нього запобіжного заходу не пов`язаного з його попереднім ув`язнення.

Вислухавши думки сторін процесу, а також дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 08.06.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650001459 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

На думку суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_2 , якому стало відомо про крадіжку; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; актом інвентаризації, у зв`язку з виявленням відсутності товарів у магазині; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який бачив як чоловік розбиває скло камінням; протоколом огляду місця події, з якого було вилучено кепку чорного кольору; протоколом огляду диску, на якому зафіксовано як чоловік розбиває скло та проникає до приміщення, після чого починає тікати та губить свою кепку чорного кольору; протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_3 , який бачив як чоловік розбиває скло; висновком експерта № 127 від 08 січня 2020 року, яким встановлено співпадіння генотипу контактних біологічних слідів на кепці та слідів зразка ОСОБА_1 , а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також суд вважає доведеним наявність ризиків, що зазначені у клопотанні та передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення і особу підозрюваного ОСОБА_1 , обґрунтовано зазначено про те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вжити будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання. При цьому слід вважати, що про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення свідчить його репутація та наявність у останнього судимостей і повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, яке було направлено до суду з обвинувальним актом.

Крім того, суд зазначає про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого, за який передбачено максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, останній раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності і стосовно нього здійснюється судовий розгляд іншого кримінального провадження в суді, підозрюваний не має постійного місця роботи, а також міцних соціальних зв`язків, при цьому, будь-яких відомостей щодо стану здоров`я підозрюваного, який перешкоджає застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано, а отже, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 , з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню або продовжити вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи особи, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 80 000 грн., оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., за погодженням із прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Литвиновою Т.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою є 12 червня 2020 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 80 000 грн. (вісімдесят тисяч гривень), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали

Слідчий суддя В.М. Гончаренко