Ухвала суду № 88786337, 19.02.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1734/20

Провадження № 1-кс/201/752/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., з секретарем судового засідання Кисельовою В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі клопотання слідчого з ОВС четвертого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Скічко Ю.О., погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лондарь М.В. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська передано клопотання слідчого з ОВС четвертого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Скічко Ю.О., погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лондарь М.В. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020041660000001 від 09.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, згідно якого слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучене в ході обшуку.

В клопотанні слідчий посилався на те, що в провадженні четвертого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №32020041660000001 від 09.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2019 у справі №201/14147/19 (провадження №1-кс/201/6966/2019), на підставі заяви гр. ОСОБА_1 , якою зобов`язано уповноважену особу СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом ухилення від сплати податків в значних розмірах з боку посадових осіб ТОВ «МалбіФудс» (ЄДРПОУ 32998661).

Згідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, а також відповідно до заяви ОСОБА_1 , посадові особи ТОВ «МалбіФудс» виплачують заробітну плату «в конвертах» тобто не відображаючи в документах бухгалтерського обігу, як офіційно так і не офіційно працевлаштованим працівникам, тим самим приховуючи об`єкти оподаткування в значних розмірах.

Допитаний під час досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що на початку грудня 2019 в мережі Інтернет знайшов оголошення про те, що на підприємство ТОВ «МалбіФудс» потрібні фасувальники на складські приміщення, зателефонував на номер телефону, який був вказаний в оголошенні та домовився про співбесіду, після чого прибув до офісу даного підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, буд. 5. Його зустріла жінка - представник підприємства яка пояснила, що він буде заробляти приблизно 10 тис. грн. на місяць та додатково буде отримувати грошові премії за роботу у нічний час, також вона пояснила, що працевлаштування буде без підписання трудового договору за усною домовленістю, з метою зменшення податкового навантаження підприємства. Ця ж жінка пояснила, що заробітну плату він буде отримувати готівкою один раз на місяць кожного 15 числа. Після того як ОСОБА_1 виходив з території підприємства, в нього відбулась розмова з охоронцем, який пояснив, що дане підприємство працює 24 години на добу і тому нічні зміни є кожного дня, також він підтвердив, що приблизно 1000 осіб працює не офіційно. Надалі 13.12.2019 ОСОБА_1 написав заяву, про вчинення кримінального правопорушення до податкової міліції, а в подальшому до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

Під час досудового розслідування на адресу оперативного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області направлено доручення слідчого на встановлення фактів протиправної діяльності, яка полягає в ухиленні від сплати податків з боку посадових осіб ТОВ «МалбіФудс» шляхом виплати заробітної плати співробітникам підприємства «в конвертах», тобто без відображення в документах податкової та бухгалтерської звітності.

У відповідь на доручення слідчого, відповідно до рапорту оперативного уповноваженого ОУ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано інформацію, згідно до якої ТОВ «МалбіФудс» є виробником какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, які підприємство реалізує на внутрішньому ринку України.

Фактична кількість осіб що працюють на ТОВ «МалбіФудс» складає понад 1000 осіб.

Разом з тим, згідно податкової звітності (форми 1ДФ) на даний час на підприємстві офіційно працевлаштовані 673 особи, які отримують заробітну плату в розмірі 5-6 тисяч гривень на місяць. Фактично ж середній розмір заробітної плати офіційно працевлаштованих співробітників підприємства складає близько 10 тис. грн.

Інші співробітники, тобто офіційно не працевлаштовані особи отримують заробітну плату також в розмірі близько 10 тис. грн. виключно готівкою без відображення в будь-яких офіційних документах бухгалтерського обліку.

Крім того, згідно до аудиторського висновку складеного ТОВ «АФ «Аудит-Дніпроконсульт» №03/02-20 від 03.02.2020 року, посадові особи

ТОВ «МалбіФудс» протягом І-ІІІ кварталів 2019 року, відображають у своїй податковій і бухгалтерській звітності не всіх осіб які фактично працюють на підприємстві і отримують «неофіційно» заробітну плату, тобто, за умови отримання працівниками заробітної плати без фактичного працевлаштування і відповідних виплат до бюджету, підприємством не сплачено до бюджету 5 451 907, 50 грн. податку на доходи фізичних осіб та податку на військовий збір.

Видача тіньової заробітної плати здійснюється 15 числа кожного місяця бухгалтером підприємства в адміністративній будівлі за юридичною адресою підприємства: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, будинок 5.

Вказана адреса є юридичною адресою реєстрації ТОВ «МалбіФудс» та зазначена в усіх офіційних, а також реєстраційних документах підприємства.

Так 17.02.2020 року з метою документування злочинної діяльності зазначених осіб, співробітниками податкової міліції проведено обшук за юридичною адресою підприємства, а саме: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, буд. 5.

Під час проведення обшуку зокрема виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 106 460 гривень, номіналом:

5 гривень у кількості 124 шт. (на загальну суму 620 грн.);

10 гривень у кількості 13 шт. (на загальну суму 130 грн.);

20 гривень у кількості 3 шт. (на загальну суму 60 грн.);

50 гривень у кількості 43 шт. (на загальну суму 2 150 грн.);

100 гривень у кількості 507 шт. (на загальну суму 50 700 грн.);

200 гривень у кількості 259 шт. (на загальну суму 51 800 грн.);

500 гривень у кількості 2 шт. (на загальну суму 1 000 грн.).

Враховуючи, що вилучені під час обшуку за вказаною адресою предмети є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою слідчого від 18.02.2020 року грошові кошти, які були вилучень під час обшуку, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів по кримінальному провадженню.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абз.1 ч.1, 2 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Дослідивши матеріали клопотання, суддя вважає клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки слідчим та прокурором не зазначено, які ознаки речового доказу має вилучене майно, а тільки зазначено, що є розумні підозри вважати, що воно є доказом, не доведено можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні та не доведено наявності ризиків його приховування, псування, знищення, передачі, а дані, викладені у клопотанні, дають підстави для висновку, що вилучене в ході обшуку майно не відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.167 КПК України, а тому не вбачається необхідності накладання арешту на зазначене майно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кривоноса В.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Іпатовим О.В., про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені клопотання слідчого з ОВС четвертого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Скічко Ю.О., погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лондарь М.В. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020041660000001 від 09.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, відмовити.

Строк оскарження ухвали п`ять днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя О.С. Наумова