Ухвала суду № 88780506, 13.04.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"13" квітня 2020 р.Справа № 922/611/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання - Казмерчук Т.М.

за участю представників учасників судового процесу:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши заяву відповідача (вх. № 1121 від 10 квітня 2020 року) та клопотання

позивача (вх. № 8993 від 13 квітня 2020 року) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр», м. Київ,

до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський Хлібзавод», м. Харків, про стягнення суми у розмірі 558 468,56 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Полімерцентр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод", про стягнення основного боргу у розмірі 503 311,18 грн. та 50% річних в розмірі 55 157,38 грн.

02 березня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву залишено без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків – до 13 березня 2020 року. 10 березня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки, які послугували підставою для залишення позовної заяви без руху, шляхом скерування на адресу суду заяви про усунення недоліків (вх. № 6582 від 13 березня 2020 року). 16 березня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Полімерцентр” до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/611/20 підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 13 квітня 2020 року.

10 квітня 2020 року відповідачем до матеріалів справи скеровано заяву (вх. № 1121) до якої останній вказує про підтримку (в повному обсязі) поданого позивачем, за допомогою електронного з`вязку, клопотання № 79 від 08 квітня 2020 року про закриття провадження у справі; просить суд закрити провадження у даній господарській справі через відсутність предмета спору. 13 квітня 2020 року, до канцелярії суду, через засоби поштового зв`язку, від позивача надійшло клопотання № 79 від 08 квітня 2020 року про закриття провадження у справі (вх. № 8993), яке мотивоване сплатою відповідачем заявленої до стягнення суми основної заборгованості платіжними дорученнями від 18 березня 2020 року на суму 322 470,00 грн. та від 07 квітня 2020 року на суму 180 841,18 грн., у зв`язку з чим позивач просить суд закрити провадження у справі в цій частині через відсутність предмета спору та прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 55 157,38 грн. 50% річних. Крім того, просить суд постановити ухвалу про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору, а у випадку неможливості повернення судового збору з державного бюджету – витрати по сплаті судового бору покласти на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з текстами наданих сторонами заяви та клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік підстав для закриття провадження у справі.

Суд зазначає, що цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Зі змісту частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд, зокрема, закриває провадження у справі якщо:

- пункт 2 - відсутній предмет спору;

- пункт 4 - позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Передбачені пунктом 2 та пунктом 4 частини 1 підстави для закриття провадження у справі є відмінними один від одного, не пов`язані між собою, мають різні передумови та правові наслідки.

Так, положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог). Згідно з частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти до висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: - представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); - відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Як зазначив Верховний Суд у постанові № 925/2151/14 від 17 квітня 2019 року, положення статті 191 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у вигляді того, що така відмова порушує права як товариства, так і інших осіб, окрім випадків коли особу позивача представляє її законний представник і його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Також приписами статті 191 Господарського процесуального кодексу України не визначено підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у зв`язку з її недостатньою обґрунтованістю.

За таких обставин, підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України є подана позивачем, відповідно до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, заява про відмову від позову (або його частини), підписана уповноваженою особою, яка має право на вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, частина 2 статті 191 Господарського процесуального кодексу України покладає на суд обов`язок роз`яснити позивачу наслідки відповідних процесуальних дій, та перевірити, чи не обмежений представник позивача у повноваженнях на їх вчинення.

Як свідчить подане позивачем клопотання про закриття провадження у справі, воно підписано від імені позивача – генеральним директором П.В. Бондаренко, повноваження на представництво інтересів юридичної особи - позивача у правовідносинах з третіми особами підтверджуються наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату постановлення даної ухвали суду.

Відмова від позову є процесуальним правом позивача, яким і скористалось Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Полімерцентр”. Відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Як вбачається із суті клопотання позивача, між сторонами не залишилось невирішених питань щодо суми похідних вимог, особа, яка підписала від імені позивача (П.В. Бондаренко) заяву про відмову від позову обізнана з процесуальними наслідками такої процесуальної дії, а також враховуючи те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає відмову позивача від позову про стягнення з відповідача 50% річних в розмірі 55 157,38 грн. та постановляє ухвалу про закриття в означеній частині провадження у справі № 922/611/20 на підставі статті 46, пункту 2 частини 2 статті 185, статті 191 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України через відмову позивача від позов, яка прийнята судом.

Разом з тим, закриття господарським судом провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору не залежить від волевиявлення позивача та не вимагає від нього вчинення обов`язкових процесуальних дій шляхом подання до суду відповідної заяви.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З доданих позивачем та відповідачем до вищевказаних заяви та клопотання документів вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідач в добровільному порядку оплатив заявлену позивачем до стягнення суму основної заборгованості платіжними дорученнями від 18 березня 2020 року на суму 322 470,00 грн., та від 07 квітня 2020 року на суму 180 841,18 грн.

За таких обставин суд вважає, що предмет спору у даній справі припинив своє існування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу в сумі 503 311,18 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Господарський суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету, про що судом буде постановлена окрема письмова ухвала.

Керуючись статтями 42, 185, 191, 231, 232-236 ГПК України господарський суду Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача (вх. № 1121 від 10 квітня 2020 року) та клопотання позивача (вх. № 8993 від 13 квітня 2020 року) про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу - задовольнити.

Прийняти відмову позивача (вх. № 8993 від 13 квітня 2020 року) від позову в частині стягнення 50% річних в розмірі 55 157,38 грн.

Закрити провадження у справі № 922/611/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр» до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський Хлібзавод» в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 503 311,18 грн. - на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, в частині стягнення 50% річних в розмірі 55 157,38 грн. - на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до статей 255-257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 13 квітня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/611/20