Ухвала суду № 88780262, 14.04.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

14 квітня 2020 року Справа № 915/417/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд”, 54028, м.Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 96/1

до відповідача: Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління, 65058, м.Одеса, вул. Армійська, 18

про: визнання дій неправомірними

09 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 09.04.2020 в якій просить суд визнати дії Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління щодо розірвання договору підряду від 07.05.2018 №62/18 на виконання робіт із будівництва казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72, м.Миколаїв, Шифр – 72/К-3 неправомірними.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.05.2018 року між Південним територіальним квартирно – експлуатаційним управлінням та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВЕКО-БУД» було укладено договір підряду № 62/18 на виконання робіт із будівництва казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 72, м. Миколаїв. Шифр - 72/К-З. 02.12.2019 позивачем отримано претензію-повідомлення за вих. № 514/2/567 від 21.11.2019р. У претензїї-повідомленні відповідач, посилаючись на п. 6.2.1., 11.9. Договору, повідомляє про відмову від подальшого виконання та розірвання Договору з 02.12.2019. Позивач вважає, що у відповідача не було підстав для здійснення процедури розірвання Договору в односторонньому порядку, що дії відповідача є неправомірними та порушують права ТОВ «ІВЕКО-БУД» на здійснення господарської діяльності та отримання результатів такої діяльності у вигляді прибутку, тому для відновлення порушених відповідачем прав ТОВ «ІВЕКО-БУД» необхідно визнати дії Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління щодо розірвання Договору неправомірними.

Обґрунтовуючи звернення із зазначеним позовом безпосередньо до Господарського суду Миколаївської області позивач, посилається на положення ч.5 ст. 29 ГПК України. Зазначає, що в Договорі №62/18 від 07.05.2018 визначено місце виконання, а саме м.Миколаїв та його виконання можливе лише в цьому місці.

У відповідності до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

При цьому слід враховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Предметом спору у даній справі є визнання дій Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління щодо розірвання договору підряду від 07.05.2018 №62/18 на виконання робіт із будівництва казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72, м.Миколаїв, Шифр – 72/К-3 неправомірними.

Таким чином, позивачем заявлено вимоги не щодо виконання зобов`язань за договором підряду, а щодо обставин пов`язаних з розірванням договору та порушення у зв`язку з цим прав позивача, як він вказує у позовній заяві.

Під поняттям “виконання зобов`язання” законодавець розуміє фактичні дії, які сторони відповідного договору мають вчинити, і які безпосередньо витікають з його предмету, вчиняються у відповідності до його положень та спрямовані на досягнення його мети. Відповідно і місцем виконання договору в такому випадку є місце вчинення цих дій.

Натомість, спори, пов`язані із укладенням (зміною, розірванням) договорів, не пов`язані із місцем фактичного виконання його сторонами своїх зобов`язань, а отже на них не розповсюджуються положення ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність умов, при яких підсудність даного позову може бути визначена за приписами ч.5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

В позовній заяві позивач зазначає відповідачем Південне територіальне квартирно – експлуатаційне управління та вказує адресу останнього: 65058, м.Одеса, вул. Армійська, 18

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності із п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.4 ст.10 вищезазначеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Як вбачається із зробленого судом витягу з сайту Міністерства юстиції України Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління є: 65058, м.Одеса, вул. Армійська, 18.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Дослідивши позов на предмет підсудності справи, суд вважає помилковим пред`явлення позивачем даного позову до Господарського суду Миколаївської області, оскільки на правовідносини, які виникли між сторонами, враховуючи саме предмет спору, не поширюються правила ч.5 ст. 29 ГПК України.

Враховуючи те, що в даному випадку предметом спору є вимога про визнання дій Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління щодо розірвання договору підряду від 07.05.2018 №62/18 на виконання робіт із будівництва казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72, м.Миколаїв, Шифр – 72/К-3 неправомірними, а місцезнаходження відповідача: - є: 65058, м.Одеса, вул. Армійська, 18, то справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням відповідача, тобто, Господарським судом Одеської області.

Положеннями ч.6 ст.31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч.7 ст. 31 ГПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а згідно з частиною 3 цієї статті - передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ч.ч.1, 2 ст.27, п.1 ч.1 ст. 31, ст.ст. 232, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали за позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Івеко-Буд”

до Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління про визнання дій Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління щодо розірвання договору підряду від 07.05.2018 №62/18 на виконання робіт із будівництва казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72, м.Миколаїв, Шифр – 72/К-3 неправомірними - передати на розгляд до Господарського суду Одеської області (65000, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної 14.04.2020.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук