Ухвала суду № 88777773, 09.04.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/223/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2020 Справа № 908/3050/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали заяви КП “Дніпрорудненські теплові мережі” від 26.03.20 про надання розстрочки виконання рішення у справі № 908/3050/19

за позовною заявою: акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6

до відповідача: комунального підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі”, 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 11

про стягнення 1 514 908,21 грн.

Присутні представники учасників:

від позивача: не з`явився

від відповідача (заявник): не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.02.20 позовні вимоги акціонерного товариства “НАК “Нафтогаз України” про стягнення з КП “Дніпрорудненські теплові мережі” 1 514 908,21 грн. заборгованості за договором постачання природного газу від 20.10.16 № 5207/1617-ТЕ-13, а саме: 656 179,78 грн. пені, 191 841,62 грн. 3 % річних та 666 886,81 грн. інфляційних втрат задоволено.

Вказаним рішенням суд вирішив стягнути з КП “Дніпрорудненські теплові мережі” на користь АТ “НАК “Нафтогаз України” 656 179,78 грн. пені, 191 841,62 грн. 3 % річних, 666 886,81 грн. інфляційних втрат та 22 723,62 грн. судового збору.

На виконання вказаного вище рішення суду 13.01.20 видано відповідний наказ.

30.03.20 до господарського суду Запорізької області надійшла заява КП “Дніпрорудненські теплові мережі” від 26.03.20 про надання розстрочки виконання рішення у справі № 908/3050/19 на 12 місяців шляхом щомісячного стягнення рівними платежами по 128 135,98 грн. щомісяця.

Згідно з витягом з протоколу передачі справи № 908/3050/19 раніше визначеному складу суду від 30.03.20, вказана заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 331 ГПК України стосовно того, що заява … про розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, ухвалою від 31.03.20 судом прийнято вказану заяву КП “Дніпрорудненські теплові мережі” про надання розстрочки виконання судового рішення до розгляду у засіданні призначеному на 09.04.20 о 11 год. 00 хв.

В судове засідання, призначене на 09.04.20, жоден із представників сторін не з`явився.

Свою правову позицію щодо вказаної заяви у спосіб передбачений чинним ГПК України (заперечень, пояснень і т.і.) не висловив, на адресу суду та ін. учасників справи не надав. Доказів зворотнього матеріали цієї справи станом на 09.04.20, тобто станом на час розгляду цієї заяви, не містять.

У зв`язку із викладеним, вказана заява розглянута за наявними у справі матеріалами (доказами).

Розглянувши заяву КП “Дніпрорудненські теплові мережі” від 26.03.20 про надання розстрочки, суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що станом на час подачі цієї заяви існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення у справі № 908/3050/19, що підтверджується наступним.

КП “Дніпрорудненські теплові мережі” є єдиним підприємством, розташованим на території м. Дніпрорудне Василівського району, що здійснює свою господарську діяльність у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також надає послуги із централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачам усіх категорій міста. Відповідно до затверджених видів діяльності підприємство використовує природний газ виключно на виробництво теплової енергії. Специфіка роботи комунального підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають значну заборгованість за спожиту теплову енергію.

КП “Дніпрорудненські теплові мережі” добровільно, не чекаючи претензій з боку позивача у цій справі розрахувалось за спожитий природний газ протягом жовтня 2016 р. - березня 2017 р. і станом на 28.02.18 заборгованість була погашена повністю.

Причиною не своєчасних розрахунків за договором від 20.10.16 № 5207/1617-ТЕ-13 є заборгованість населення м. Дніпрорудне, яке є основним споживачем послуг із теплопостачання. Так, заборгованість населення за період 2016-2017 р.р. склала 10 190 335,60 грн.

Відповідачем постійно проводить позовну роботу з погашення заборгованості за спожиті послуги із теплопостачання. Але повільне стягнення виконавчою службою заборгованості також не дозволяє відповідачу своєчасно розрахуватись з позивачем, у цій справі. Так, у 2019 р. за виконавчими документами стягнуто з боржників 664 238,56 грн., у т.ч. щодо населення – 271 884,70 грн.

Враховуючи загальнодержавне значення роботи бюджетних підприємств, зокрема, закладів освіти, КП “Дніпрорудненські теплові мережі” не має права припиняти надання на їх об`єкти теплову енергію. Крім того, відключення окремих боржників з числа населення, які мешкають у житловому фонді територіальної громади, є неможливим т.я. суперечить вимогам постанови КМУ від 21.07.05 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», Правилам користування тепловою енергією (затв. постановою КМУ від 03.10.07 № 1198). Також на не своєчасне виконання зобов`язань за договором від 20.10.16 № 5207/1617-ТЕ-13 вплинули збитки, отримані відповідачем за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016 р. (241 тис. грн.) та за 1 півріччя 2017 р. (915 тис. грн.), що призвело до нестачі обігових коштів та стало причиною не своєчасного проведення розрахунків із споживачем (копії звітів додано).

Також зазначено, що на не своєчасне виконання зобов`язань за договором від 20.10.16 № 5207/1617-ТЕ-13 вплинули збитки, отримані відповідачем за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016 р. (241 тис. грн.) та за 1 півріччя 2017 р. (915 тис. грн.), що призвело до нестачі обігових коштів та стало причиною не своєчасного проведення розрахунків із споживачем (копії звітів додано).

Звертає уваги суду на те, що вартість послуг із теплопостачання підлягає державному регулюванню у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво транспортування, постачання затв. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.16 № 528. В опалювальний період 2016-2017 р.р. діяли тарифи затверджені постановою НКРЕКП від 09.06.16 № 1101, а тому відповідач не впливав на цінову політику, у т.ч. на її рентабельність.

Крім того, зазначив, що: відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Його фінансовий стан підтверджується звітом про фінансові результати за 2019 рік (ряд 2355, збиток – 110 тис. грн.); 1 514 908,21 грн. заборгованості за договором постачання природного газу від 20.10.16 № 5207/1617-ТЕ-13 є великими витратами для КП “Дніпрорудненські теплові мережі”, які підприємство не в змозі понести одночасно, оскільки це призведе до виникнення заборгованості з виплати заробітної плати та перед постачальниками, у т.ч. перед позивачем у цій справі, що, в свою чергу, призведе до виникнення прострочки і збитків у вигляді нових фінансових санкцій; заборгованість населення станом на 01.02.20 становить 23 865 807,85 грн.

Також заявник посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 16.03.20 № 215 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» вказує на те, що введення із 17.03.20 карантину є форс-мажорною обставиною, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань передбачених умовами договору…

З огляду на вище викладене, відповідач (заявник) просить суд розстрочити виконання судового рішення господарського суду від 04.02.20 у справі № 908/3050/19 на 12 місяців.

Відповідно до ст.1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст.74 ГПК України. При цьому, рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб – суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 13 ГПК України встановлено такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

На підтвердження своїх доводів КП “Дніпрорудненські теплові мережі” до матеріалів заяви від 26.03.20 про надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 908/3050/19 надано належним чином засвідчені копії: звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) форми №2 код за ДКУД 1801003 за 2016 рік, за I півріччя 2017 року, за 2019 рік; звіт із праці за січень 2020 року; акт звіряння розрахунків між АТ “НАК “Нафтогаз України” та КП “Дніпрорудненські теплові мережі” станом на 31.01.20; розпорядження міського голови виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 18.03.20 № 76 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 13.03.20 № 66 «Про запобігання поширенню корона вірусу COVID-19».

Проаналізувавши надані КП “Дніпрорудненські теплові мережі” докази в їх сукупності, доводи викладені у заяві КП “Дніпрорудненські теплові мережі” від 26.03.20 про надання розстрочки, а також враховуючи, що:

- відповідачу справі № 908/3050/19 є комунальною установою та здійснює свою господарську діяльність у сфері централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачами усіх категорій міста Дніпрорудне;

- основними споживача теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об`єкти соціальної сфери;

- заявником подано заяву про розстрочення виконання судового рішення, а не заявлено про звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань;

- надані КП “Дніпрорудненські теплові мережі” докази підтверджують об`єктивно існуючу неможливість задоволення вимоги стягувача на час розгляду даної заяви про розстрочення у разі пред`явлення наказу до виконання у примусовому порядку;

- із звітів про фінансові результати відповідача вбачається наявність збитків підприємства (у т.ч. за 2019 рік);

- саме лише відкриття виконавчого провадження без можливості реального виконання не покращить фінансовий стан кредитора та не забезпечить виконання його зобов`язання перед АТ “НАК “Нафтогаз України”;

- розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням, саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною (тобто, розстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у т.ч. в частині строків його виконання);

суд дійшов висновку, що вказані КП “Дніпрорудненські теплові мережі” обставини є тими конкретними обставинами, які свідчать про істотне ускладнення виконання рішення суду та те, що фінансово-економічна ситуація на підприємстві не дозволяє виконати у добровільний строк у повному обсязі рішення суду від 04.02.20 у даній справі і є підставою для надання КП “Дніпрорудненські теплові мережі” можливості виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.20 № 211, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.20, з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.20 № 1645-ІІІ закріплено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У своїй заяві від 26.03.20 про надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 908/3050/19 заявник посилаючись на п. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати» зазначає, що введення карантину є форс-мажорними обставинами та приведе до зменшення доходів населення, у тому числі внаслідок обмеження роботи певних категорій працівників ….

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати» від 02.12.97 № 671/97-ВР, торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч. 1 ст. 141 Закону від 02.12.97 № 671/97-ВР).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), …, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, … (ч. 2 ст. 141 Закону від 02.12.97 № 671/97-ВР).

Разом з тим, у матеріалах доданих до заяви від 26.03.20 про надання розстрочки відсутній сертифікат (чи ін. документ) Торгово-промислової палати України чи уповноважених нею регіональних торгово-промислові палати, який би засвідчував факт наявності форс-мажорних обставин (введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України) за відповідним зверненням КП “Дніпрорудненські теплові мережі”.

Таким чином, посилання заявника - КП “Дніпрорудненські теплові мережі” на наявність форс-мажорних обставин є недоведеним та не підтвердженим у встановленому чинним законодавством порядку.

З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан КП “Дніпрорудненські теплові мережі” та матеріальні інтереси обох сторін, зважаючи на те, що виконання рішення суду у справі № 908/3050/19 одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарської діяльності підприємства відповідача, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає, що наведені заявником обставини є підставою для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.20 у справі № 908/3050/19 в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 1 537 631,83 грн. на 8 місяців починаючи з травня 2020 року по грудень 2020 року включно (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 331 ГПК України, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення) зі сплатою заборгованості щомісячно відповідними частками.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 33, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву КП “Дніпрорудненські теплові мережі” від 26.03.20 про надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 908/3050/19 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.20 у справі № 908/3050/19 в частині стягнення з комунального підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі” (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 11, код ЄДРПОУ 32597943) на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 656 179 (шістсот п`ятдесят шість тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 78 коп. пені, 666 886 (шістсот шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 191 841 (сто дев`яносто одну тисячу вісімсот сорок одну) грн. 62 коп. 3 % річних та 22 723 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 62 коп. судового збору строком на 8 (вісім) місяців в наступному порядку:

- в травні 2020 року: 192 203,98 грн.;

- в червні 2020 року: 192 203,98 грн.;

- в липні 2020 року: 192 203,98 грн.;

- в серпні 2020 року: 192 203,98 грн.;

- в вересні 2020 року: 192 203,98 грн.;

- в жовтні 2020 року: 192 203,98 грн.;

- в листопад 2020 року: 192 203,98 грн.;

- в грудні 2020 року: 192 203,97 грн.

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Ухвалу підписано – 14.04.2020.

Суддя В.Л. Корсун