Постанова № 8877645, 25.03.2009, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 2a-75

2009 рік

ПОСТАНОВА

іменем України

25 березня 2009 року о 14 годині 30 хвилин

Олександрівський районний суду Донецької області у складі: головуючий суддя Молчанов В.А. при секретарі Держепільській Т.М., з участю прокурора - Пятун Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення грошових коштів на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказав, що був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та згідно довідки МСЕК належить до категорії ветеранів війни і є інвалідом II групи, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації з 2002 року та має право на одержання до 5 травня щорічно разової грошової допомоги допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, але з 2002 по 2008 роки включно отримував її у невідповідному розмірі, внаслідок чого недоплачена сума виплат складає 12 336 гривень. Звертався до відповідача з письмовою заявою про виплату, але отримав відмову, яку вважає незаконною.

Просить стягнути з відповідача на його користь недоотриману разову допомогу за період 2002-2008 роки у сумі 12336 гривень.

У судовому засіданні прокурор позов підтримала та підтвердила доводи позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, про час та місце слухання справи належним чином повідомлений, проте надав суду заперечення, позов не визнав і просить відмовити у задоволенні позовних вимог

На підставі пояснень сторін та письмових доказів: заяви до прокуратури про представництва інтересів в суді, відповіді-відмови УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації, копії паспорту позивача, копії воєнного квитка, копії посвідчення про інвалідність та статусу інваліду війни, копії посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, копій висновків МСЕК встановлено наступне:

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції внаслідок чого став інвалідом II групи і йому присвоєно статус ветерана війни - інваліда війни, з 2002 року перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області і згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на щорічну разову допомогу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення відповідачем не оспорюється, тому на підставі ч.3 ст. 72 КАС України не підлягає доказуванню.

Фактично позивач отримав грошову допомогу в розмірі:

квітень 2002 року - 60 гривень;

квітень 2003 року - 120 гривень; квітень 2004 року - 160 гривень; квітень 2005 року - 320 гривень; квітень 2006 року - 330 гривень; квітень 2007 року - 360 гривень; квітень 2008 року - 400 гривень;

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати і становив у 2007 році 406 гривень та у 2008 році 481 гривню.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що фактичний розмір виплат на оздоровлення визначався із встановленого Кабінетом Міністрів розміру з наступних мотивів:

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр - міністра, Першого віце - прем'єр - міністра, віце - прем'єр - міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915). Таким чином, нормативно - правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законами України: "Про державний бюджет на 2002 рік", "Про державний бюджет на 2003 рік", "Про державний бюджет на 2004 рік", "Про державний бюджет на 2005 рік", "Про державний бюджет на 2006 рік", "Про державний бюджет на 2007 рік" та "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір вказаних виплат було зменшено до сум зазначених відповідачем.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-27/2004 від 01 грудня 2004 року положення щодо зменшення розміру виплат щорічної разової допомоги інвалідам війни визнано неконституційними, проте право на отримання такої допомоги, згідно ЗУ "Про Статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач мав лише до 05 травня відповідного року, а у відповідності до положень ч. 4 ст. 17-1 цього ж Закону особи які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року. Таким чином позивач у 2004 році не мав права на отримання допомоги через закінчення строку на виплату за такою.

Тому у задоволенні позову в частині стягнення недоотриманої разової грошової допомоги за період 2002-2006 рік включно слід відмовити.

Рішенням Конституційного суду України у справі № 6-рп від 09 липня 2007 року положення п.п. 13 та 29 ст. 71 ЗУ "Про державний бюджет на 2007 рік" якими у 2007 році виплата щорічної разової допомоги була зменшена - визнано неконституційними.

Положення п. 20 розділу II ЗУ "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України у справі 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 17-1 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач, який не отримав зазначений вид допомоги у повному обсязі, не втратив права на цю допомогу. Тому з урахуванням фактично отриманих позивачем сум і розміру мінімальної заробітної плати з відповідача на користь позивача необхідно стягнути недонараховані та несплачені грошові кошти у сумі 6336 гривень виходячи із розрахунку: за 2007 рік - 406 гривень х 8 - 360 гривень = 2888 гривень - за 2008 рік - 481 гривня х 8 - 400 гривень = 3448 гривень

Згідно ст.ст. 21-23 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. У відповідності до положень ст. 17 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов’язанних з введенням в дії цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, тобто здійснення виплат недоотриманої допомоги повинно проводитись за рахунок Державного бюджету.

На підставі викладеного вважаю, що позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області (с. Олександрівка Олександрівського району Донецької області вул. Жовтнева, 2; р/р 35212015001486, код ЄДРПОУ 24812369 МФО 834016 УДК в Олександрівському районі) за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, який мешкає у с Михайлівка Олександрівського району Донецької області, вул. Леніна б. 23 недоотриману разову допомогу за 2007-2008 роки у сумі 6336 (шість тисяч триста тридцять шість) гривень.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Олександрівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.