Рішення № 88775855, 15.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року м. Київ № 640/4313/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив суд визнати противоправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо не проведення перерахунку його пенсії з щомісячних та одноразових видів грошового забезпечення, вказаних в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/11379 від 17.09.2018, зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок на підставі п.3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дати набуття права на пенсію, а саме з 05.12.2013 з урахуванням усіх складових додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував за останні 24 місяці перед звільненням, у тому числі щомісячних та одноразових видів грошового забезпечення, вказаних в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/11379 від 17.09.2018, а саме - винагороди за безперервну військову службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, без обмеження максимального розмиру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та виплатити заборгованість по пенсії, що утворилася з 05.12.2013 року у зв`язку з неправильним її нарахуванням по день фактичного перерахунку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві області позивачу було проведено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі - Постанова № 103) без врахування додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 звернувся до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України з заявою, в якій просив підготувати довідку про додаткові види грошового забезпечення. Після отримання довідки № 179/1/11379 від 17.09.2018 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про проведення перерахунку та доплати до пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з дати пенсійного обліку, однак, листом № 22489/03 від 05.02.2019 ГУ Пенсійного фонду в місті Києві відмовило у включенні до структури пенсії ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення та зміні її розміру.

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у поданому відзиві заперечило щодо заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями визначати розмір пенсії, а нараховують пенсію на підставі наданих їм довідок про розмір грошового забезпечення для призначення/перерахунку пенсії. Призначення пенсії позивачу в 2013 році проведено на підставі відомостей про розмір грошового забезпечення, наданих уповноваженим органом відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», якою передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Одноразові додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії не враховуються.

У відповіді на відзив позивач заперечив на вказані пояснення та зазначив, що з додаткових видів грошового забезпечення був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з цих підстав до грошового забезпечення для нарахування пенсії позивача згідно Закону № 2262-XII підлягають включенню такі види додаткового грошового забезпечення, як винагорода за безперервну військову службу, щомісячна додаткова грошова винагорода, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки з зазначених виплат сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а перерахунок пенсії проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком та наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до вимог Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII).

Згідно з перерахунком розміру пенсії позивача з 01 січня 2018 року пенсія позивача розрахована із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 9020, 00 грн., оклад за військове звання - 1 480, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5250, 00 грн.

ОСОБА_1 звертався до ГУ Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку та доплату до пенсії з включенням додаткових видів грошового забезпечення з дати постановки на пенсійний облік (фактична дата призначення пенсії 06.12.2013) з урахуванням виплачених сум.

Листом від 05.02.2019 ГУ 22489/03 Пенсійного фонду України в в місті Києві повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Спірним питанням є склад грошового забезпечення військовослужбовців, яке повинно включатися при обрахунку розміру пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій. Підпункт 2 пункту 1 Постанови № 889 передбачає, щомісячну додаткову грошова винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 1.04.2013 у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1.09.2013 - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1.01.2014 - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1.04.2014 - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1.07.2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Аналіз статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави для висновку про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Отже, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом врахований зазначений вище висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Суд не бачить підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих останнім грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснювалася не щомісячно, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду № 813/189/18 від 26.03.2020 .

Щодо включення до складу грошового забезпечення винагороди за безперервну військову службу та щомісячної додаткової винагороди суд виходить також з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено з військової служби на підставі пункту «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону №2232-XII.

Матеріалами справи не підтверджується, що позивачу було виплачено винагороду за безперебійну військову службу та щомісячну додаткову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення винагороду із грудня 2011 року по грудень 2013 року.

Так, відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/11379 від 17.09.2018 про нарахування та відрахування з грошового забезпечення позивача з січня 2011 по грудень 2013 винагорода за безперебійну військову службу виплачувалася лише один раз за 24 календарних місяця до дня звільнення позивача - в листопаді 2012.

Щомісячна додаткова грошова також не носить характеру щомісячної - так винагорода виплачувалася в травні - вересні 2013, не виплачується у жовтні 2013, виплачується в листопаді - грудні 2013 у різних сумах, в травні - вересні 2013 її розмір склав 1496,25 грн., в листопаді - 2992,50 грн., а в грудні - 3475,16 грн. (графа 8 позначена наступним чином - ДГВ).

За таких обставин, винагорода за безперебійну військову службу та щомісячна додаткова грошова винагорода не мали систематичного характеру, були тимчасовими виплатами, їх розмір не був фіксованим, а виплати не є щомісячними, у зв`язку з чим такі винагороди не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що відповідач, відмовляючи у здійсненні такого перерахунку, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених законодавством, оскільки відсутні підстави для включення винагороди за безперебійну військову службу, щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до складових елементів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судом враховано, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 5-11,19,72,90,-77, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур