Рішення № 88775784, 15.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року м. Київ № 640/3749/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Міністерства оборони Українипро зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - відповідач-1), Міністерства оборони України (надалі - відповідач-2), в якому просить:

- зобов`язати Міністерство оборони України надати до ГУ ПФУ в м. Києві необхідні дані щодо включення ОСОБА_1 в список осіб, пенсії яким підлягають перерахунку (позовна вимога №1);

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 до 31.12.2017 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум у відповідні місяці вказаного періоду (позовна вимога №2);

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням виплачених сум ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 28.02.2019 у розмірі 155 033,80 грн. та в подальшому виплачувати пенсію в нарахованому розмірі (позовна вимога №3).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою від 30.05.2019 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069) його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав викладених у письмових відзивах на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон), як звільнений зі служби 14 травня 2004 року з посади начальника військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України, військове звання генерал-лейтенант.

Як зазначає позивач в позовній заяві, на час виходу на пенсію займана ним посада відносилася до осіб керівного та начальницького складу Міністерства Оборони України, за посадовим окладом та військовим званням прирівнювалася до посади командувача окремого роду військ (сил) Збройних сил України.

Однак, суд не може погодитись з обґрунтованістю таких доводів позивача, оскільки вони документально та нормативно не підтверджені.

В подальшому, на чому наполягає позивач, з 01 січня 2018 року йому виплачується пенсія не в повному обсязі. Замість нарахованої пенсії в розмірі 25 246,70 грн, виплачується фактично протягом 2018 року - початку 2019 р. пенсія у зменшеному розмірі.

У грудні 2018 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №718 від 19.10.2016 року, з урахуванням займаної посади перед звільненням начальника військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України (графа 3 вказаної постанови).

Листом від 17.01.2019 № ВСЗ/209 Київський міський військовий комісаріат повідомив позивача про те, що у зв`язку з не включенням ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у списки щодо перерахунку пенсії з урахуванням норм Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718, Київський міський військовий комісаріат не має підстав для надання до вищезазначеної установи довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням змін складових грошового забезпечення.

Листом від 15.02.2019 № 0290/Л-255/214 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив позивача, що посада начальника інженерних військ Збройних Сил України не відноситься до основних типових посад, тому в додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» ця посада відсутня.

Листом від 20.02.2019 № 35183/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Суть спору в частині позовних вимог №№1, 2 полягає в тому, що на переконання позивача, посада, яку він обіймав до виходу на пенсію, прирівнюється до командувача окремого роду військ, хоча на переконання відповідача-2, війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України, яким керував позивач, не є окремим родом військ, внаслідок чого на позивача не розповсюджує свою дію Постанова Кабінету Міністрів України №718 від 19.10.16.

В частині позовної вимоги №3 суть спору зводиться до того, що на час дії Постанови Кабінету Міністрів України №103 позивачу виплачувалась пенсія в меншому від нарахованого розмірі, що позивач вважає неправомірним.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, Закон № 2262- XII.

В той же час, статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

19 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу», якою, серед іншого, затверджено співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби згідно з додатком.

Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою (пункт 1).

За змістом п.2 даної постанови установлено, що військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, виплачується: надбавка за інтенсивність служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу; премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання військовослужбовців та осіб начальницького складу відповідного органу; грошова допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 718 затверджено третю групу оплати праці, до якої віднесено в тому числі і посаду командувача окремого роду військ Збройних Сил, з яким власне себе ототожнює позивач.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом позивачем залишено поза увагою положення ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» (в редакції від 07.07.2016, яка по суті лишилась незмінною) відповідно до якої видами Збройних Сил України є Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили.

В структурі Збройних Сил України передбачено два окремих роду військ: Високомобільні десантні війська Збройних Сил України; Сили спеціальних операцій Збройних Сил України.

Війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України, якими керував позивач до виходу на пенсію, не визначені Законом як окремий род військ.

При цьому, наведеною статтею Закону в редакції на час виходу позивач на пенсію взагалі не було передбачено у складі Збройних Сил України окремих родів військ.

За таких обставин Постанова Кабінету Міністрів України № 718 від 19.10.2016 на позивача не розповсюджується, а позовні вимоги №№1, 2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги №3 про зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням виплачених сум ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 28.02.2019 у розмірі 155 033,80 грн. та в подальшому виплачувати пенсію в нарахованому розмірі, суд зазначає наступне.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 (в редакції постанови № 103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Відповідно до Постанови № 103 ГУ ПФУ в м. Києві здійснив перерахунок пенсії Позивача з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахування передбачених видів грошового забезпечення. Розмір пенсії Позивача після проведеного перерахунку становив 13730,00 грн.

Пунктом 2 Постанови № 103 вирішено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, Постанова КМУ №103 втратила свою чинність 05.03.2019.

Оскільки на час виникнення спірних правовідносин вказана постанова була чинною, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві були відсутні правові підстави для виплати нарахованої пенсії позивачу в повному обсязі.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що органом Пенсійного фонду України після 05.03.2019 не вчиняються дії по виплаті позивачу заборгованості з пенсійних виплат.

Оскільки позивачем не оскаржується бездіяльність відповідача-1 в частині виплатити недоплаченої суму пенсії з урахуванням виплачених сум ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 28.02.2019 у розмірі 155 033,80 грн, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-1 в подальшому виплачувати пенсію в нарахованому розмірі, задоволенню не підлягають, як передчасні і необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи відсутня відмова органу Пенсійного фонду здійснювати такі виплати позивачу в майбутньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій / бездіяльності відповідачів.

Судові витрати розподілу не підлягають у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИУЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16).

Міністерство оборони України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034022, адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович