Рішення № 88775597, 14.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Київ № 640/18104/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Полімер» до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруГоловного управління ДФС у м. Києві Державна фіскальна служба України провизнання протиправними дій та скасування наказу, представники учасників справи: позивача, відповідача та третьої особи - не з`явилися, ВСТАНОВИВ:

02.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Полімер» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо включення позивача до плану-графіка (коригування плану-графіка) проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.2018 № 15747 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Смарт Полімер» було включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік; 01.11.2018 позивачу було вручено копію наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.2018 № 15747 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)»; позивач відмовив співробітникам відповідача у допуску до проведенні перевірки, в результаті чого останніми було складено Акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки № 1599/26-15-14-02-01 від 01.11.2018; дії відповідача про включення позивача до плану-перевірок, а також сам наказ на проведення перевірки від 19.10.2018 № 15747 є протиправними; відповідно до ст. 77 ПК України план-графік перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитись такі документальні планові перевірки; втім підприємство позивача було включено плану-графіка перевірок лише в жовтні 2018 року; за приписами ст. 77 ПК України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки; натомість позивачу було вручено наказ на проведення перевірки лише 01.11.2018; відповідно до положень Порядку формування плану-графіка проведення документальних перевірок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015, платник податків включається до плану-графіка проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків; втім із спірного наказу не вбачається, що позивач є платником з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

12.11.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18104/18 та призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання на 22.01.2019.

В судовому засіданні 22.01.2019 суд, заслухавши пояснення представників сторін, оголосив перерву до 05.03.2019.

22.01.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що відповідно до ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки; згідно із ст. 70 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена в плані-графіку проведення планових документальних перевірок; до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів; періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній, незначний; наказ на проведення документально планової перевірки позивача було видано на підставі плану-графіка проведення документальних планових перевірок і такий наказ відповідає вимогам ст. ст. 20, 77, 82 ПК України.

15.02.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач навів обґрунтування позовних вимог, аналогічне до викладеного позовній заяві.

В судовому засіданні 05.03.2019 суд, заслухавши пояснення представника позивача, ухвалив закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.04.2019.

12.04.20019 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що повідомлення від 19.10.2018 № 85058/10/26-15-14-02-01 та копія наказу були надіслані позивачу 19.10.2018 поштою.

16.04.2019, зважаючи на перебування судді на лікарняному, судове засідання у справі було відкладено на 28.05.2019.

19.05.2019 до суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких позивача зазначив, що доводи позовної заяви відповідачем не спростовані; включення позивача до плану-графіку перевірок, а також наказ від 19.10.2018 № 15747 на проведення документальної планової перевірки позивача є незаконними.

В судовому засіданні 28.05.2019 суд, заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив витребувати докази у відповідача та оголосив перерву до 27.06.2019.

25.06.2019 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що службовою запискою від 10.10.2018 № 31492/7/99-99-14-03-01-17 «Про затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018» Департамент аудиту ДФС України повідомив Головні управління ДФС України про те, що 10.10.2018 в.о. Голови ДФС України Власовим О.С. затверджено коригування плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків в жовтні 2018 року; причиною включення позивача до плану-графіку перевірок на жовтень 2018 року була наявність оперативної інформації про ухилення від оподаткування за службовою запискою управління аудиту в сфері торгівлі та послуг від 06.09.2018 № 5181/26-15-14-02-05.

У судовому засіданні 27.06.2019 суд, заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив відкласти розгляд справи на 08.08.2019.

Ухвалою від 27.06.2019 суд залучив Державну фіскальну службу України до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; витребував у Державної фіскальної служби України копію документу, яким в.о. Голови ДФС України Власовим О.С. 10.10.2018 затверджено коригування плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків в жовтні 2018 року.

22.08.2019 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що план-графік перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитись такі документальні планові перевірки; відповідно до положень Порядку формування плану-графіка проведення документальних перевірок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015, оновлення річного плану-графіку здійснюється у разі його коригування кожний місяць, починаючи з другого.

В судовому засіданні 08.08.2019 суд, заслухавши пояснення представників сторін, оголосив перерву до 09.10.2019.

Ухвалою від 08.08.2019 суд повторно витребував у Державної фіскальної служби України копію документу, яким в.о. Голови ДФС України Власовим О.С. 10.10.2018 затверджено коригування плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків в жовтні 2018 року.

09.10.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 09.10.2019 суд, заслухавши пояснення представника відповідача, оголосив перерву до 07.11.2019.

Вказаної дати до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 07.11.2019 представники сторін не з`явились; суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Смарт Полімер» було включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України.

19.10.2018 Начальником Головного управління ДФС у м. Києві Демченком Л. було прийнято наказ № 15747 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)», яким, на підставі ст. ст. 20, 77, 82 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13 розділу IV, ст. 25 розділу VI Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-А) з 31.10.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів; перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.07.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 25.07.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 25.07.2016 по 30.06.2018.

01.11.2018 Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сидоренком Р.О. було складено Акт № 1599/26-15-14-02-01 про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік; а також не погоджуючись із наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.2018 № 15747 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)», позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Згідно із п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Підпунктом 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений законодавцем у ст. 77 ПК України, відповідно до п. 77.1 якої документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Отже, системний аналіз наведених правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що план-графік проведення планових документальних перевірок складається контролюючим органом з метою попередження платників податків про проведення такої перевірки та визначення орієнтовного предмету перевірки.

При цьому, згідно із п. п. 14.1.164 п. 14.1 ст. 14 ПК України план-графік документальних виїзних перевірок - це перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 77.2 ст. 77 ПК України).

Таким чином, до 25.12.2017 ДФС України була зобов`язана оприлюднити сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого включаються винятково платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

На дотримання вимог п. 77.1 ст. 77 ПК України ДФС України до 25.12.2017 оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого позивача включено не було.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Смарт Полімер» було включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік в жовтні 2018 року на підставі проекту коригування плану-графіка, затвердженого 10.10.2018 в.о. Голови Державної фіскальної служби України Власовим О.С.

Листом «Про затвердження коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року» (вих. № 31492/7/99-99-14-03-01-17 від 10.10.2018) Директор департаменту аудиту повідомив Головні управління Державної фіскальної служби України в областях, м. Києві про затвердження 10.10.2018 в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.С. Власовим коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року.

Листом «Про оприлюднення на офіційному веб-сайті ДФС плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 рік з урахуванням коригування» (вих. № 3374/99-99-14-03-01-18 від 10.10.2018) заступник директора Департаменту аудиту ДФС України на виконання вимог п. 77.1 ст. 77 ПК України надала Департаменту організації роботи Служби розділи І та ІІ плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік з урахуванням коригування для оприлюднення на офіційному веб-сайті ДФС.

В свою чергу, питання щодо включення ТОВ «Смарт Полімер» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік було ініційовано Управлінням аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ДФС у м. Києві в службовій записці (вих. № 5181/26-15-14-02-05 від 06.09.2018), адресованій Управлінню інформаційно-аналітичного забезпечення.

Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначає, що внесення змін протягом року у затверджений план-графік перевірок, який розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України, чинним законодавством не передбачено.

Відповідач апелює посиланням на передбачену Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків можливість оновлення річного плану-графіку у разі його коригування.

Тому суд досліджує чинне станом на жовтень 2018 року законодавство на предмет можливості внесення змін до оприлюдненого на офіційному веб-сайті плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Так, Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків був затверджений наказом Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015 (надалі - Порядок № 524).

Відповідно до п. п. 1-3 Розділу І Порядку № 524 річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ ПК України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Пунктом 5 Розділу І Порядку № 524 передбачено, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Таким чином, з наведеного вбачається, що оновлення плану-графіку перевірок здійснюється у випадку його коригування, яке, в свою чергу, відбувається відповідно до розділів ІІІ-V Порядку № 524.

Разом з тим, у розділах ІІІ-V Порядку № 524 не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Окрім того, таке коригування чи оновлення плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків прямо суперечить положенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме ч. 1 ст. 5, в якій чітко зазначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Отже, оскільки згідно із чинним законодавством України у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, то оновлення та оприлюднення в жовтні 2018 року плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік не відповідає приписам діючого законодавства.

Іншими словами, включаючи підприємство позивача до плану-графіку проведення перевірок на 2018 рік в жовтні 2018 року, фіскальний орган діяв поза межами закону.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До того ж суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності своїх дій.

При цьому, суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не спростовані доводи позивача та не доведено зворотнє.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо включення позивача до плану-графіка (коригування плану-графіка) проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, та позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.2018 № 15747 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)» є такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Суд вважає, що в даному випадку, скасування спірного наказу є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права позивача.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача щодо несвоєчасного отримання представником позивача копії наказу на проведення перевірки № 15747 від 19.10.2018.

Так, відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як вбачається із матеріалі справи, 19.10.2018 ТОВ «Смарт Полімер» було надіслано повідомлення № 85058/10/26-15-14-02-01 від 19.10.2018 та копія наказу «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)» № 15747 від 19.10.2018. Вказані документи були надіслані відповідачем на адресу позивача: 04050, м. Київ, вул. Мельникова 81А цінним листом з описом вкладення, проте були повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання.

За вказаних обставин посилання позивача не несвоєчасне отримання копії наказу Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)» № 15747 від 19.10.2018 є декларативним та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наведеного випливає, що за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Полімер» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Полімер» (код ЄДРПОУ 40686477) до плану-графіка (коригування плану-графіка) проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 19.10.2018 № 15747 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Смарт Полімер» (код 40686477)».

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Полімер» (код ЄДРПОУ 40686477, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81А) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко