Рішення № 88774974, 14.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 р. № 520/2543/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2018 року включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату усієї суми пенсійної заборгованості за період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2018 року в розмірі 35 415,60 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком. Оскільки відповідачем безпідставно не виплачено нараховану пенсію за період з 01.04.2017 по 31.01.2018 року, позивач вважає такі дії незаконними та такими, що порушують її право на пенсійне забезпечення.

На виконання ухвали представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що з 01.04.2017 року виплату пенсії призупинено на підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо перемішених осіб на період до одержання інформації про скасування довідки та/ або результатів додаткової перевірки та скасування довідки про облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 75 від 14.03.2018 року, виплату пенсії поновлено з 01.04.2017 року. Крім того зазначено, що заборгованість за період з 01.04.2017 року по 30.01.2018 року нарахована та буде виплачена на умовах окремого порядку визначеного Кабінет Міністрів України. На даний час, окремого порядку виплат сум пенсії за минулий час, не визначено.

27.03.2020 року позивач надав через канцелярію суду відповідь на відзив, в якій підтримав свою позицію викладену у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером, який здобув право на отримання пенсії відповідно до Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ".

Як встановлено судом, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.08.2014 та отримує пенсію за віком.

З квітня 2017 позивач перестала отримувати пенсію. У зв`язку з чим звернулась до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, де їй повідомили, що виплату пенсії їй призупинено на підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа переміщених осіб на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової інформації.

16.02.2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою до відповідача та надала документи, необхідні для поновлення виплати пенсії, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.02.2018 № 0000478060, за адресою: АДРЕСА_2 .

Виплату пенсії відповідачем поновлено з 01.04.2017 року та здійснено її нарахування. З травня 2018 позивач щомісячно отримує пенсію але заборгованість по пенсії, яка виникла за період з 01 квітня 2017 по 31 січня 2018 у розмірі 35 415,60 грн., не виплачена.

03.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про пояснення причин несплати заборгованості по пенсії та просила погасити існуючий борг.

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.01.2020 року № 19/11/м-3, відповідач крім іншого зазначив, що пенсія за період з 01.04.2017 по 31.01.2018 позивачу нарахована у сумі 35 415,60 грн. але не виплачена, з урахуваннм постанова КМУ від 21.08.2019 № 788 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», з підстав того, що на даний час, окремого порядку виплат сум пенсії за минулий час, не визначено.

Пенсія за період з 01.04.2017 по 31.01.2018 нарахована в розмірі 35 415,60 грн. залишається не виплаченою.

Вважаючи дії управління Пенсійного фонду незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статті 19, 22,46 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності, і таке втручання не було законним, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи ст.ст. 2,3,14 КАС України щодо обов`язковості судових рішень, ст.287 КАС України щодо процесуальної можливості сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Підстав для звернення рішення до негайного виконання суд не вбачає.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2018 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2018 року в розмірі 35 415,60 грн. (тридцять п`ять тисяч чотириста п`ятнадцять гривень 60 коп.).

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.