Ухвала суду № 88774966, 15.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/1321/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини А2298 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А2298, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2298 №16 від 11.01.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2298 №17 від 11.01.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини А2298 №471 від 04.12.2019 «Про преміювання військовослужбовців військової частини А2298 за листопад 2019 року» та встановити, нарахувати та забезпечити виплату старшому сержанту ОСОБА_1 премію за листопад 2019 року в максимальних розмірах для відповідної категорії військовослужбовців;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини А2298 №9 від 04.01.2020 «Про преміювання військовослужбовців військової частини А2298 за грудень 2019 року» та встановити, нарахувати та забезпечити виплату старшому сержанту ОСОБА_1 премію за грудень 2019 року в максимальних розмірах для відповідної категорії військовослужбовців;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2298 №25 від 14.01.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2298 №4-РС від 31.01.2020 в частині звільнення з військової служби за підпунктом «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 та статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) в запас старшого сержанта ОСОБА_1 , командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2298 №22 від 31.01.2020 в частині виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 , командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти;

- визнати протиправним та скасувати протокол №1 засідання постійно діючої атестаційної комісії Військової частини А2298 від 23.01.02020, затверджений командиром військової частини А2298 24.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини А2298 №542 від 24.12.2019 «Про результати службового розслідування»;

- поновити ОСОБА_1 з 01.02.2020 на посаді командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти Військової частини А2298;

- стягнути з Військової частини А2298 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру середньоденного заробітку, за період з 01.02.2020 по день фактичного розрахунку;

- стягнути з Військової частини А2298 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу;

- стягнути з Військової частини А2298 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У свою чергу відповідно до частин четвертої, п`ятої, шостої статті 161 КАС України до позовної заяви позивач зобов`язаний додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вимоги до письмового клопотання викладені у частині першої статті 167 КАС України.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У свою чергу частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач оскаржує накази відповідача: №16 від 11.01.2020, №17 від 11.01.2020, № 471 від 04.12.2019, №9 від 04.01.2020, № 25 від 14.01.2020, №4-РС від 31.01.2020, № 22 від 31.01.2020, № 542 від 24.12.2019 та протокол № 1 від 23.01.2020. Разом з тим, до суду звернувся 14.04.2020, тобто поза межами строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності таких причин суду до позову не додає.

Крім того, положеннями статті 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Отже, письмові докази на підтвердження поважності пропуску строку мають відповідати наведеним вимогам Національного стандарту.

У позові позивач зазначає, що він звільняється від сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», де вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, преміювання, призначення службового розслідування, протоколу атестаційної комісії.

Отже, у цій справі щодо позовних вимог про оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, преміювання, призначення службового розслідування, протоколу атестаційної комісії позивач від сплати судового збору не звільняється.

Також, як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено, між іншим вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., яка не підпадає під пільги, передбачені статтею 5 Закону України "Про судовий збір" та по суті є вимогою майнового характеру, тому судовий збір за вказані вище вимоги підлягає сплаті у загальному порядку.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданого, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складатиме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Отже, на виконання наведених норм, позивачем має бути надано документ про сплату судового збору у загальному розмірі 6726,40 грн.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.

Крім того, позивачем у позову одночасно заявлено клопотання про витребування доказів, а саме розрахунок грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого старшому сержанту ОСОБА_1 при звільненні та за весь період служби у Військовій частині А2298 з зазначенням відповідних видів грошового забезпечення.

Вимоги до клопотання про витребування доказів викладені у частини другій статті 80 КАС України. Також письмове клопотання має відповідати положенням статей 166-167 КАС України.

Однак заявлене позивачем клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам частини другої статті 80, статей 166-167 КАС України.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Згідно частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1)оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 6726,40 грн;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином;

3) письмового клопотання про витребування письмових доказів з дотриманням вимог частини другої статті 80, 166-167 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2298 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, з врахуванням строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширеної коронавірусної хвороби (COVID-19), та роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Соломко