Ухвала суду № 88773012, 15.04.2020, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1405/20

Провадження № 1-кс/314/869/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2020 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н.Ю., секретар Рясна А. В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Тимощенка О. О., погодженого прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Данилюк Г. М., у кримінальному провадженні №12020080210000305 від 02.04.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Вільнянськ, Запорізька область, громадянина України, освіта: неповна середня, який не працює, неодружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , без зареєстрованого місця проживання, раніше судимий: 21.01.2019 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.1, 2, 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

за участю:

прокурора Данилюк Г. М.,

слідчого Стахів О. С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

встановив:

З наданих суду матеріалів вбачається, що на початку лютого 2020 року, в денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи повторно, з корисливих мотивів, через відсутню частину огорожі, пройшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проник до приміщення господарської будівлі, розташованої на території вказаного домоволодіння, звідки, за допомогою м`язової сили рук, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав 6 металевих труб, довжиною 2 м кожна, діаметром 50 мм, товщиною металу 3 мм, вартістю 90 гривень 48 копійок 1 труба, на загальну суму 542 гривні 88 копійок.

У подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, розпорядився вищевказаним викраденим ним майном на власний розсуд. Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду, відповідно до висновку судового експерта №1018 від 03.04.2020, за результатами проведеної судово-товарознавчої експертизи, на загальну суму 542 гривні 88 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення».

На початку березня 2020 року, в денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи повторно, з корисливих мотивів, через відсутню частину огорожі, пройшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проник до приміщення горища будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки, за допомогою м`язової сили рук, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав 8 металевих кутників, довжиною 2 м кожний, шириною ребра 50 мм, товщиною металу 4 мм, вартістю 79 гривень 30 копійок 1 кутник, на загальну суму 634 гривні 40 копійок.

У подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, розпорядився вищевказаним викраденим ним майном на власний розсуд. Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду, відповідно до висновку судового експерта №1018 від 03.04.2020, за результатами проведеної судово-товарознавчої експертизи, на загальну суму 634 гривні 40 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення».

07.04.2020 та 09.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню за №12020080210000305 від 02.04.2020 та №12020080210000331 від 09.04.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

З огляду на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий за погодженням прокурора звернувся з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Підозрюваний у судовому засіданні покладається на розсуд суду.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080210000305 від 02.04.2020, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення тяжких умисних, корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став і, знаходячись на іспитовому терміні, не виправдав довіри суду і знову скоїв ряд умисних, корисливих, тяжких злочинів проти власності громадян, санкція за які, відповідно до ч.3 ст.185 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6-ти років.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України», крім іншого, зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

На підставі вищевикладеного, органом досудового слідства відповідно до положення п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, вищевказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вчинення тяжких умисних, корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став і знаходячись на іспитовому терміні, не виправдав довіри суду і знову скоїв ряд умисних, корисливих, тяжких злочинів проти власності громадян, крім того 19.11.2019 та 24.03.2020 до Вільнянського районного суду Запорізької області були спрямовані обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 , за ознаками вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.185 КК України, які до теперішнього часу знаходиться на розгляді, при цьому останній офіційно ніде не працює, законних джерел для існування не має, що свідчить про можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою отримання коштів для існування. Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, може переховувався від органів досудового розслідування.

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_1 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про асоціальну поведінку останнього, ведення аморального образу життя, яке не є загальноприйнятим в суспільних нормах поведінки особи, та схильність останнього до вчинення інших кримінальних правопорушень.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 складає 2102 грн., вважає що застава у зазначених у ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, покладених на неї обов`язків, тому призначає заставу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Вільнянськ Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 15.04.2020, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного до 09.06.2020 включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.06.2020 включно, який обчислювати з 15.04.2020.

Встановити заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Вільнянськ Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 09.06.2020 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н. Ю. Мануйлова

15.04.2020