Рішення № 88772639, 14.04.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/130/20

Провадження № 2/265/663/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 квітня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря судового засідання Лапоног Т.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань без участі сторін цивільну справу за позовом Державної Азовської морської екологічної інспекції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції Зуб Г.В. звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави 6800 гривень у відшкодування спричиненої шкоди внаслідок незаконного вилову риби на користь держави, зарахувавши у відповідні державні фонди, а також судовий збір на користь позивача.

В обґрунтування позову зазначає, що 12 грудня 2018 року о 05 годині 00 хвилин на узбережжі річки «Кальміус» у Лівобережному районі міста Маріуполя в районі КПП комбінату «Азовсталь» відповідач ОСОБА_1 займався незаконним ловом риби за допомогою забороненого знаряддя лову сітки «павук». При цьому було виловлено рибу: піленгас у кількості 10 одиниць, вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови КМУ від 21.11.2011 року № 1209 «про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» - 680 гривень за одну особину. Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області № 265/1420/19 від 26 березня 2019 року, яка набрала законної сили, суд встановив склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 . Питання про відшкодування шкоди даною постановою вирішене не було, на переконання суду воно має вирішуватись в порядку цивільного судочинства. Отже, своїми діями ОСОБА_1 завдав шкоду водним живим ресурсам у межах території природно-заповідного фонду України в сумі 6800 гривень. З метою стягнення шкоди, відповідачу неодноразово було запропоновано з боку позивача добровільно відшкодувати завдані збитки, проте безрезультатно. Тому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 спричинену шкоду на користь держави, зарахувавши у відповідні державні фонди, а також судовий збір на користь позивача.

Від позивача в особі в.о. начальника Красовської А.В. до надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Державної Азовської морської екологічної інспекції. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачу ОСОБА_1 судові повістки надсилались за відомою зареєстрованою адресою його проживання та розміщувались на офіційному веб-порталі судової влади України. Однак відповідач до суду не з`явився, відзиву на пред`явлений позов, а також будь-яких інших заяв чи клопотань, що стосуються суті справи, не надав.

За наведених обставин суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України, та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наведеного.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 березня 2019 року, яка набрала законної сили 05 квітня 2019 року, провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП було закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, з конфіскацією з конфіскацією знаряддя лову та незаконно добутих водних живих ресурсів. Проте судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджена наведеними доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановленими та доведеними обставинами, викладеними у мотивувальній частині вказаної вище постанови є те, що 12 грудня 2018 року о 05-00 годині на узбережжі річки «Кальміус» у Лівобережному районі міста Маріуполя, в районі КПП комбінату «Азовсталь» ловив рибу, використовуючи заборонене знаряддя лову, виготовлене зі сіткоснастевого матеріалу - сітку «павук». При цьому виловив: піленгас у кількості 10 одиниць.

Вищезазначені обставини за положеннями ст. 82 ЦПК України щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалено постанову в адміністративній справі, беруться до уваги в межах вирішення позову по даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.

Згідно такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209, вартість 1 шт. піленгаса становить 680, 00 гривень. Отже вартість 1 0 одиниць піленгаса становить 6800, 00 гривень.

Відповідно ч. 1 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Питання про відшкодування ОСОБА_1 спричиненої ним майнової шкоди у постанові Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 березня 2019 року не вирішувалось; органу, від імені якого складено протокол, роз`яснено, що питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, може бути вирішене в порядку цивільного судочинства, відповідно до ч. 3ст. 40 КУпАП.

Згідно із ч. 4, 5 ст.68, ч. 1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забруднення навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цієюКонституцією.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об`єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ці кошти направляються на охорону та відтворення об`єктів тваринного світу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996.

Відповідно до ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст.29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначенихпунктом 1 частини другої статті 67-1цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За таких обставин з відповідача, підлягає стягненню завдана шкода в розмірі 6800, 00 гривень, яка підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської обласної ради, фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської ради у відповідних сумах.

Зокрема, відповідно до положень ст.. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1921,00 гривень, сплачені при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,19,141,259,263,264,265,280-282 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державної Азовської морської екологічної інспекції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів на території природно-заповідного фонду, зарахувавши до: спеціального фонду Державного бюджету України 2040 (дві тисячі сорок) гривень 00 копійок; фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської обласної ради 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень 00 копійок, фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської ради 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок на р/р UA818999980000033116331005051, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989721, код платежу 24062100, банк отримувач Маріуп. УК/м.Маріуполь, одержувач місцевий бюджет м.М аріуполя.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь Державної Азовської морської екологічної інспекції судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 14 квітня 2020 року.

Позивач: Державна Азовська морська екологічна інспекція, юридична адреса: Донецька область, місто Маріуполь, пр. Нахімова, 76, код ЄДРПОУ 37989735.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя_____ С.С. Гноєвой