Вирок № 88771090, 10.04.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1067/20

Провадження № 1-кп/359/362/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі судового засідання Пугач Д.О.,

за участю прокурора Гайфуліна О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Гук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за провадження №12019110100001951, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гоголів Броварського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, за наступних обставин.

Так, 05.12.2019 року, близько 11 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем «Audi А3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по автодорозі ТІ004 сполученням м. Бориспіль - с. Гоголів в напрямку м. Бориспіль.

Під час руху по зазначеній автодорозі, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, водій ОСОБА_1 , проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п.п. 2.3 «б», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року (далі - ПДР), не був уважним, не врахував дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху де зіткнувся із зустрічним автомобілем «МЕRCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в напрямку с. Гоголів.

В результаті ДТП водій автомобіля «МЕRCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота: розрив брижі тонкої кишки з кровотечею, множинні гематоми брижі тонкого та товстого кишківника, великого чіпця, заочеревинні гематоми ділянки кореня тонкого кишківника та малої миски; вивих правого променево-зап`ясного суглобу, перелом метаепіфизу променевої кістки; перелом лівої таранної кістки.

Згідно висновку експерта №14Д від 27.01.2020 року, виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя: розрив брижі тонкого та товстого кишечника) в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який порушив правила дорожнього руху України, а саме: п. 2.3 ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 ПДР, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.3 ПДР, згідно якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки і відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Порушення ОСОБА_1 , п.п. 2.3 «б», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, як виразились в неумисному порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, та приєднані матеріали прокурором стосовно процесуальних витрат і речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, та щиро розкаявся у скоєному, зазначив, що зробив для себе належні висновки, та розуміє, що внаслідок його дій було заподіяно шкоду потерпілому, а також просив його суворо не карати і не позбавляти права керування транспортними засобами. Зазначив, що має намір відшкодувати заподіяну моральну та матеріальну шкоду, у зв`язку з чим є домовленість з ОСОБА_2 .

При цьому повністю підтвердив обставини, вчиненого ним злочину, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та пояснив, що втратив свідомість і деталі ДТП не пам`ятає, оскільки прийшов до свідомості під час перебування його в медичному закладі - лікарні, де йому робили хірургічне втручання у зв`язку з отриманими ним травмами. Зазначив, що рухався на технічно справному транспортному засобі.

Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину з необережності.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Так, об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною формою вини.

Так, обвинувачений під час керування автомобілем марки «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, допустив злочинну недбалість, яка полягає у тому, що він недотримався визначених положень ПДР України, та виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення із іншим автомобілем марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, в смузі для руху в напрямку с. Гоголів Броварського району. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди воді ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що не оспорюється обвинуваченим. Обвинувачений не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинений злочин є закінченим.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений за ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 286 КК України. При цьому суд враховує позицію потерпілого, яка зводилась до призначення обвинуваченому покарання з метою недопущення ним вчинення подібних порушень.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. Згідно характеристики за місцем проживання в с. Гоголів Броварського району характеризується з позитивної сторони, нарікань зі сторони сусідів не надходило. Ці обставини позитивно характеризують його особу.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді мінімального строку позбавлення волі, визначеного санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, його вік, стан здоров`я, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також із урахуванням думки потерпілих, які просили призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов`язків судом, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Крім того, судом враховано, що призначення іспитового строку з визначенням відповідних обов`язків ОСОБА_1 надасть можливість останньому реалізувати обов`язок на відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної внаслідок спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, оскільки в місцях позбавлення волі засуджені отримують не значну заробітну плату, розмір якої є недостатнім для виплати відшкодування потерпілому.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз в розмірі 7536 грн. 48 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, та останні слід повернути законним користувачам. У цьому зв`язку, накладені згідно ухвал слідчого судді від 10.12.2019 року арешти на транспортні засоби підлягають скасуванню у відповідності до вимог ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 127-129, 174, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 75-77, ч. 3 ст. 286 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортирними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ), на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області. МФО: 899998. КБК: 21081100. р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), - 7536 (сім тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 48 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: транспортні засоби - автомобілі «Audi А3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та «МЕRCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що знаходяться на зберіганні в АДРЕСА_3 , - повернути власникам або уповноваженим їх особам ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).

Накладений згідно ухвал слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2019 року (Справи №359/11269/19 та №359/11275/19) арешти на автомобілі «Audi А3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та «МЕRCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та заборони на їх відчуження, користування та розпорядження, - скасувати.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити сторонам провадження.

Суддя С.М.Вознюк