Рішення № 88770292, 15.04.2020, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 рокум. КовельСправа № 159/271/20

Провадження № 2-а/159/31/20

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Логвинюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України Германа Василя у справі про порушення митних правил; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

21.01.20 р. позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом, просить скасувати постанову заст. начальника Волинської митниці ДФС України (далі - Волинська митниця) Германа В. № 1 687/20 500/19 від 24.04.19 р. про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України з накладенням стягнення у виді штрафу (далі - оскаржувана постанова); закрити провадження у справі про порушення митних правил. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою його було визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України і накладено адмінстягнення у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. З оскаржуваною постановою він не згідний. Зазначає, що за рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області від 11.11.19 р. у справі № 159/3 475/19 було відмовлено у задоволенні його позову до заст. нач. Волинської митниці ДФС Германа В.М. про скасування цієї ж постанови. Таке рішення суду ним було оскаржено. За постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.19 р. у вказаній вище адміністративній справі рішення Ковельського міськрайсуду Волинської області від 11.11.19 р. у справі № 159/3 475/19 було скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні його позову було відмовлено та роз`яснено право на звернення повторно із позовом до належного відповідача. Копію такого судового рішення апеляційної інстанції він отримав 16.01.20 р.. Зазначає, що приводом до визнання його винуватості у вчиненні порушення митних правил стало те, що, ніби - то, він перевищив встановлений ст. 95 МК України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб щодо легкового автомобіля марки «FORD ECONOLINE», р. н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Але під час розгляду справи посадовою особою відповідача ним надавались усні пояснення про те, що транспортним засобом (далі - т/з) в`їжджав та, відповідно, ввозив останнім - його тесть - ОСОБА_2 , а не він. Він разом із дружиною - ОСОБА_3 , тестем - ОСОБА_2 - виїжджали з України до РП на цьому ж т/з неодноразово. Повертаючись в Україну 28.10.18 р., вони заїхали на митний пост Ягодин і при оформленні у митника повідомили, що цим автомобілем буде в`їжджати ОСОБА_2. Через деякий час він отримав від митниці листа про явку для розгляду справи про порушення митних правил про перетин кордону автомобілем з іноземною реєстрацією в режимі транзиту. Він не мав змоги з`явитись на митницю і у телефонному режимі відразу повідомив працівників митниці, що помилково його було оформлено як такого, який перетинав кордон цим автомобілем. Йому повідомили, що його звернення зафіксоване і помилку буде вирішено. Після цього він ще декілька разів перетинав кордон іншим автомобілем і при оформленні у митника у нього запитували про автомобіль марки «FORD ECONOLINE», р. н. НОМЕР_1 , казали про необхідність складення протоколу про порушення митних правил. Після цього він надавав у сні пояснення і отримував дозвіл на виїзд, а митники обіцяли виправити це непорозуміння. Через деякий час він отримав листа з оскаржуваною постановою без складання протоколу. Із оскаржуваною постановою він не згідний, так як себе не вважає винуватим у помилці митника при оформленні в`їзду т/з з іноземною реєстрацією на територію України. У розпорядженні митників є дані що раніше цей автомобіль в`їжджав на територію України як під його, так і під його тестя керуванням. Вважає, що при оформленні 28.10.18 р. працівник митниці зробив механічну помилку і випадково оформив саме його в`їзд до України цим автомобілем без повідомлення йому про це. Через декілька днів автомобіль було продано і він повинен був бути вивезений за межі України до РБ. Подальша доля автомобіля йому не відома. Просить позов задовольнити.

Провадження у справі було відкрито за ухвалою суду від 24.01.20 р..

Копію вказаної вище ухвали суду та копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачем було отримано під розпис 31.01.20 р..

За станом на 15.04.20 р. до суду не надійшов відзив відповідача на розглядувану позовну заяву.

Суд, дослідивши докази, що зібрані у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Та обставина, що саме позивачем і саме 28.10.18 р. було ввезено вказаний вище т/з на митну територію України в режимі «транзит», стверджується витягом з бази даних АСМО «Інспектор», що міститься у матеріалах справи № 1 687/20 500/19 про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за порушення митних правил. Зазначений позивачем ОСОБА_2 вказаний у такій базі як пасажир.

Сам позивач зазначає у своїй позовній заяві, що він, повертаючись в Україну 28.10.18 р., на митному пості Ягодин при оформленні у митника, повідомив, що цим автомобілем буде в`їжджати ОСОБА_2. Через деякий час він отримав від митниці листа про явку для розгляду справи про порушення митних правил про перетин кордону автомобілем з іноземною реєстрацією в режимі транзиту. Він не мав змоги з`явитись на митницю і у телефонному режимі відразу повідомив працівників митниці, що помилково його було оформлено як такого, який перетинав кордон цим автомобілем.

Суд зауважує, що з часу помилкового, за твердженням позивача, фіксування особи, якав ввозила т/з, позивач жодним чином не оскаржив таких дій митника.

Тому доводи позивача про те, що не він був тією особою, яка ввезла 28.10.18 р. на митну територію України вказаний вище т/з, суд відкидає.

Суд враховує, що, як слідує з копії даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, позивач ввіз на митну територію України вказаний вище т/з в режимі транзиту, при цьому - саме він був ознайомлений з вимогами ст. 95 МК України.

Як визначено ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь - якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до положень ст. 95 МК України «Строки транзитних перевезень», нею встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у ст. 192 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь - якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Тому після проведеної перевірки начальник митного посту «Ягодин» правомірно прийняв рішення надіслати позивачеві лист - виклик (повідомлення про дату час та місце складання протоколу про порушення МП) № ДЗН - 164/28/03 - 70 - 61 від 18.01.19 р. на 05.02.19 р. на МП «Ягодин» для участі у складанні щодо нього протоколу про порушення МП.

Такий лист - виклик (повідомлення) було отримано позивачем під розпис 31.01.19 р., що стверджується зворотнім поштовим рекомендованим повідомленням про вручення.

Однак позивач на МП 05.02.19 р. не з`явився без повідомлення причин неявки.

Разом з тим 05.02.19 р. протокол про порушенням МП щодо позивача складено не було.

У подальшому заст. начальника митного посту «Ягодин» прийняв рішення надіслати позивачеві лист - виклик (повідомлення про дату час та місце складання протоколу про порушення МП) № ДЗН - 1 016/28/03 - 70 - 61 від 13.03.19 р. на 02.04.19 р. на МП «Ягодин» для участі у складанні щодо нього протоколу про порушення МП.

Даних про отримання позивачем такого листа - виклику (повідомлення) на 02.04.19 р. у справі про порушення МП немає.

Разом з тим 02.04.19 р. протокол про порушенням МП щодо позивача складено не було. Протокол про порушення митних правил складений лише 14.04.19 р..

Однак даних про отримання позивачем листа - виклику (повідомлення) на 14.04.19 р. для участі у складанні протоколу про адмінправопорушення у справі про порушення МП немає.

Таким чином суд приходить до висновку, що про дату та час і місце складання протоколу про порушення МП ід 14.04.19 р. позивач належно повідомленим не був.

За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.

За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За змістом ст. 494 МК України «Протокол про порушення митних правил», про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1) дату і місце його складення;

2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу;

8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як слідує зі змісту ст. 498 МК України «Права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб», особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

З врахуванням вище наведеного суд вважає, що позивача не було належно повідомлено на час, місце складання щодо нього протоколу про порушення МП і він був позбавлений не тільки права бути поінформованим про таку дію, а й надати пояснення тощо.

Такий протокол про порушення МП було складено у відсутності позивача і ця обставина знайшла своє ствердження в суді.

Так у вказаному вище протоколі про порушення МП від 14.04.19 р., складеним ст. держінспектором ВМО № 1 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС Жеребом С.П., зазначено, що встановлено, що 28.10.18 р. через МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС позивач ввіз на митну територію України вказаний вище автомобіль з метою транзиту. Листами від 18.01.19 р. та 13.03.19 р. позивача було викликано на МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС для давання пояснень. Однак позивач не прибув і т/з вчасно не вивіз. Перевищення позивачем строку доставки т/з, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, що встановлені ст. 95 МК України, склало більше 10 діб. Вказано, що вказані вище дії позивача мають ознаки порушення митних правил, що передбачені ч. 3 ст. 470 МК України. Вказано, що розгляд справи відбудеться об 11 год. 24.04.19 р. за адресою розташування відповідача. Дані про надіслання примірника протоколу про порушення МП позивачеві на бланку протоколу про порушення МП відсутні.

Як слідує з копії листа № 1 324/28/03 - 70 від 14.04.19 р., адресованого позивачеві, останньому було направлено протокол про порушення МП № 1 687/20 500/19 від 14.04.19 р. за ч. 3 ст. 470 СК України і повідомлено про розгляд справи об 11 год. 24.04.19 р. за адресою Волинської митниці.

Однак дані про дату отримання примірника протоколу про порушення МП позивачем, тобто, про те, що позивач був належно повідомленим про час, місце розгляду справи про порушення МП, у справі про порушення МП відсутні.

Суд враховує, що у відповідності до ч. 1 ст. 497 МК України, у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь, зокрема, особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Згідно із ст. 498 МК України, особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, мають право бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже чинним на час виникнення спірних відносин МК України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено, зокрема, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

З врахуванням вище наведеного суд вважає, що позивача не було належно повідомлено на час, місце розгляду щодо нього протоколу про порушення МП і він був позбавлений не тільки права бути поінформованим про таку дію, а й надати пояснення тощо, взяти участь у розгляді справи.

Згідно приписів ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 8 МК України визначено принципи діяльності державної митної служби, а саме законності та презумпції невинуватості та єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

Як вбачається з копії оскаржуваної постанови, 24.04.19 р. у с. Римачах Волинської області заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. в результаті розгляду матеріалів справи про порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, позивачем, у відсутності останнього, встановлено, що позивач є винуватим у вчиненні вказаного вище правопорушення, і накладено на останнього адміністративне стягнення, що передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 8 500 грн.

Примірник оскаржуваної постанови надіслано позивачеві листом № 2 475/03 - 70 - 20 - 03 від 25.04.19 р..

Даних про дату отримання позивачем копії оскаржуваної постанови, що були б відмінними від тих, що вказані у позовній заяві позивачем, у розпорядженні суду немає.

Суд також враховує, що, як вбачається з копії рішення Ковельського міськрайсуду Волинської області від 11.11.19 р. у справі № 159/3 475/19 провадження № 2 - а/159/118/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заст. нач. Волинської митниці ДФС України Германа В.М. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, що було скасоване за постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.19 р., було встановлено, що звертаючись з таким позовом до суду ОСОБА_1 , помилившись у особі відповідача, разом з тим, не пропустив строку на оскарження оскаржуваної постанови.

Даних про дату отримання позивачем копії постанови апеляційної інстанції у розпорядженні суду немає, однак, суд вважає, що позивачем пропущено строк на оскарження вказаної вище постанови у розглядуваній справі з поважних причин і такий строк підлягає поновленню.

Таким чином суд вважає встановленим, що позивач, у порушення п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України не доставив у встановлені МК України строки т/з до органу доходів і зборів призначення, перевищивши строк доставки більше як на десять діб, а також вчасно не помістив зазначений транспортний засіб в інший митний режим, дозволений цим Кодексом, а також не надав документів, підтверджуючих наявність дії обставин, що об`єктивно перешкоджали б у виконанні ним цього обов`язку, тому відповідачем правильно встанвлено у діях позивача наявність ознак порушення митних правил, що тягне відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 470 МК України.

Однак враховуючи те, що незважаючи на вказані вимоги закону позивача не було повідомлено належно про час та місце складання протоколу про порушенням МП, розгляду справи у порушення приписів ст. 526 МК України та постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу прийнято у відсутність позивача як особи, яка притягається до відповідальності, є підстави для скасування оскаржуваної постанови як незаконної.

Крім того суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином у адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує ВС у постановах від 24.04.19 р. (справа № 537/4012/16-а), від 08.11.18 р. (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.18 р. (справа № 743/1128/17), від 15.11.18 р. (справа № 524/7184/16-а).

Однак відповідачем прогноровано доказування перед судом правомірність свого рішення.

За змістом ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене вище суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, провадження у справі про порушення МП щодо позивача слід закрити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 256, ч. 1 ст. 268, КУпАП, ст. ст. 90, 95, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 497, ст. ст. 494, 498, 526, ч. 1 ст. 486, ст. ст. 489, 8 МК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1 687/20 500/19 від 24.04.19 р., винесену заступником начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України Германом Василем Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України ОСОБА_1 та накладення на останнього адміністративного штрафу в сумі 8 500 грн..

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України ОСОБА_1 закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , прож. за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - адвокат Зуб Василь Васильович, адреса: 450008, м. Ковель Волинської області, вул. Незалежності, 94;

відповідач - Волинська митниця Державної фіскальної служби України, юридична адреса: 44350 с. Римачі Любомльського району Волинської області, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698.

Головуючий:І. М. Логвинюк