Ухвала суду № 88768654, 15.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3142/20

УХВАЛА

15 квітня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України в особі Головного центру обробки спеціальної інформації про визнання протиправними та скасування обмежень, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України в особі Головного центру обробки спеціальної інформації, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати всі обмеження щодо його права виїзду за межі України з внесенням до відповідних баз даних Державної прикордонної служби України.

Одержавши позовну заяву, суд з`ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.

Так, по-перше, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в позові щодо відповідача не зазначено: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

По-друге, пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідачем у даній справі заявлено – Державну прикордонну службу України в особі Головного центру обробки спеціальної інформації.

Проте, відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати всі обмеження, щодо його права виїзду за межі України з внесенням до відповідних баз даних Державної прикордонної служби України.

Отже, позивачем не заявлено жодних позовних вимог до відповідача – Державної прикордонної служби України в особі Головного центру обробки спеціальної інформації.

Також, позивачем не конкретизовано, які саме обмеження щодо його права виїзду за межі України він просить визнати протиправними та скасувати (зокрема, ким, коли, у якій спосіб (дата, номер, назва документу, тощо) вони встановлені тощо).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Проте, позивачем не наведено жодного правового обґрунтування щодо повноважень суду ухвалювати рішення про визнання протиправними та скасування всіх обмежень, щодо права позивача виїзду за межі України з внесенням до відповідних баз даних Державної прикордонної служби України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на положення ч. 1 ст. 441 ПЦК України, якою встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

По-третє, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для інших учасників справи):

- письмового зазначення щодо відповідача: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- письмового узгодження фактично заявленого відповідача зі змістом позовних вимог;

- письмової конкретизації, які саме обмеження щодо права виїзду за межі України позивач просить визнати протиправними та скасувати (зокрема, ким, коли, у якій спосіб (дата, номер, назва документу, тощо) вони встановлені тощо);

- письмового узгодження позовних вимог із положеннями КАС України, або, у разі залишення їх у первісному змісті, - письмово обґрунтувати таку позицію позивача з урахуванням наведених судом положень КАС України та ЦПК України з відповідного питання для встановлення судом, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

- письмового зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 4, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України в особі Головного центру обробки спеціальної інформації про визнання протиправними та скасування обмежень – залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк (з урахуванням строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)) для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова