Ухвала суду № 88768642, 15.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2444/20

У Х В А Л А

15 квітня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву представника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (вх. №15513/20 від 14.04.2020) про відвід судді,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.12.2019 року №0001045305 в частині накладення штрафу в розмірі 988034,93 грн.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення в частині та відкрито провадження в адміністративній справі.

Вказаною ухвалою судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

14.04.2020 року (вх. №15513/20) засобами поштового зв`язку від представника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» надійшла заява про відвід судді Корой С.М.

У вказаній заяві заявник вказує на упереджене ставлення судді до державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», оскільки в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 815/5801/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна виробнича- сільськогосподарська фірма «Аліс» до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Комінтернівської державної районної адміністрації (державного реєстратора прав на нерухоме майно Лиманської районної державної адміністрації Одеської області) Гриба Максима Петровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Одеської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" про визнання протиправними та скасування рішень.

Як зазначено у заяві, в процесі розгляду даної справи суддя Корой С.М. упереджено ставилась до представника Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний", що полягало у не допуску представника до участі у судовому засіданні, відмові в залучення до участі у справі письмових пояснень та доказів.

Ключовим, як стверджує заявник, в даному випадку є та обставина, що вказаний спір взагалі не підсудний судам адміністративної юрисдикції, однак, не зважаючи на дану обставину, суддею Корой С.М. було прийнято рішення про задоволення адміністративного позову, яке в подальшому скасовано постановою Великої Палати Верховного Суду.

Також, у заяві представник державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» зазначає, що у справі №420/2785/19 позивачем подавалась заява про відвід судді Корой С.М. з зазначений вище підстав та ухвалою суду від 29.05.2019 року вказана заява задоволена. Тобто, як стверджує заявник, суд постановляючи ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про відвід, погодився з необхідність усунути сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки наведені обставини можуть поставити під сумнів неупередженість судді Корой С.М. при розгляді даної справи, а також з метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду першої інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» вважає, що вище перелічені обставини можна вважати об`єктивно обґрунтованими в контексті сумніву заявника щодо упередженості даного складу суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 40 КАС України.

В той же час, приписами КАС України окремо не визначено порядок розгляду заяв про відвід судді в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Частинами 1-4 статті 40 КАС України визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Законом передбачено особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 262 КАС України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вже зазначено судом, провадження у даній адміністративній справі №420/2444/20 відкрито 30.03.2020 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Отже, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, тобто до 29.04.2020 року.

В той же час, подання заяви про відвід судді по даній справі повинна бути подана не пізніше ніж за три робочі дні до 29.04.2020 року, тобто до 23.04.2020 року.

Тобто, представником позивача подано заяву про відвід судді у визначений приписам КАС України строк.

При цьому оскільки дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Корой С.М. по справі №420/2444/20 підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Так, дослідивши матеріали справи, та додані представника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» письмові докази, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого відводу, з урахуванням наступного.

Законодавчо передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Так, підставою для відводу головуючого судді по справі №420/2444/20 Корой С.М. представником позивача зазначено, зокрема, те, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 815/5801/17, в процесі розгляду якої суддя Корой С.М., на думку позивача упереджено ставилась до представника Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний", що полягало у не допуску представника до участі у судовому засіданні, відмові в залучення до участі у справі письмових пояснень та доказів, а також, що в даному випадку є та обставина, що вказаний спір взагалі не підсудний судам адміністративної юрисдикції, однак, не зважаючи на дану обставину, суддею Корой С.М. було прийнято рішення про задоволення адміністративного позову, яке в подальшому скасовано постановою Великої Палати Верховного Суду.

Щодо вказаних доводів, суд зазначає, що вищевказані доводи представника позивача фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішенням суду по справі № 815/5801/17.

В той же час, відповідно до ч.4 ст.39 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу

Суд зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, в тому числі досліджуючи порушення на думку заявника процесуального права під час розгляду справи головуючим суддею Корой С.М., апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року залишено без змін. В подальшому, Верховним Судом скасовані рішення судів по справі № 815/5801/17 у зв`язку із неналежним зверненням позивача для вирішення спору в порядку адміністративного судочинства.

При цьому суд зазначає, що у рішенні Верховного Суду від 23 січня 2019 року по справі № 815/5801/17, провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна виробнича сільськогосподарська фірма «Аліс» до Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Комінтернівської державної районної адміністрації (державного реєстратора прав на нерухоме майно Лиманської районної державної адміністрації Одеської області) Гриба Максима Петровича, треті особи - Одеська обласна державна адміністрація, Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний», апелянт - Міністерство інфраструктури України, про визнання протиправними та скасування рішень - закрито, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, відсутні посилання на раніше викладену позицію з вказаного питання.

Щодо упередженого, на думку представника позивача, ставлення судді при розгляді справи №815/5801/17 до представника Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний", що полягало у не допуску представника до участі у судовому засіданні, відмові в залучення до участі у справі письмових пояснень та доказів, то суд зазначає, що ухвалою суду від 21.03.2018 року по справі №815/5801/17 судом повернуто заяву представника Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" про застосування строків позовної давності у справі.

Як зазначено у вказаній ухвалі, заява Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" про застосування строків позовної давності від 20.03.2018 року № 1398/102/18 (вхід. № 7926/18 від 21.03.2018 року) підписана представником Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" Беренштейн І.О. за довіреністю. Додана до заяви довіреність від 05.07.2017 року № 103-13/43 з повноваженнями ОСОБА_1 видана терміном дії до 31.12.2017 року. Відтак, заява Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" про застосування строків позовної давності від 20.03.2018 року № 1398/102/18 (вхід. № 7926/18 від 21.03.2018 року) підписана не уповноваженою особою.

При цьому у судовому засіданні 05.04.2018 року представник Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" Беренштейн І.О. був допущений як уповноважений представник третьої особи після надання довіреності від 28.12.2017 №103-13/174 відповідно до якої Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" уповноважив дану особу представляти інтереси вказаного підприємства та вказана довіреність видана із строком дії до 31.12.2018 року.

Щодо постановлення ухвали від 29.05.2019 року про відвід судді по справі №420/2785/19, то суд зазначає, що підставами для відводу у заяві за наслідками розгляду якої вона прийнята були, зокрема, припущення заявника про те, що під час автоматичного розподілу справи №420/2785/19 між суддями були допущені порушення Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Що ж до тверджень, заявника про порушення суддею процесуального права під час розгляду справи № 815/5801/17, судом у вказаній ухвалі було зазначено, що вказані обставини не відповідають дійсності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00) зазначено, що в конкретній справі повинно існувати яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з п.43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96), та п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Загальною декларацією з прав людини (ст.10), та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантовано право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006р.) Європейським судом з прав людини зазначено, що з урахуванням об`єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що до заяви представника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (вх. №15513/20 від 14.04.2020) про відвід судді не додано жодних юридично спроможних доказів на підтвердження небезсторонності, та упередженості судді при розгляді даної адміністративної справи.

Частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також зважаючи, що суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого представником державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», відводу, суд вважає за необхідне справу №420/2444/20, відповідно до положень ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Корой С.М., передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.31, 36, 39, 40, 241, 242, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Справу №420/2444/20, відповідно до положень ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Корой С.М., передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Корой С.М.