Ухвала суду № 88768380, 15.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

15 квітня 2020 р. № 400/1569/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:арбітражного керуючого ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Міністерства юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001

про:визнання неправомірними дій, скасування наказу від 08.04.2020 р. № 1362/5,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій (рішення) дисциплінарної комісії, яка відбулась 23.03.2020 р., та скасування наказу від 08.04.2020 р. № 1362/5 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

14 квітня 2020 року разом із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 08.04.2020 р. № 1362/5 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення. Заява мотивована тим, що оскаржуваний наказ позбавляє позивача можливості здійснювати повноваження арбітражного керуючого, а, отже, отримувати дохід. На утриманні позивача знаходиться малолітня дитина, а на час карантину знайти інший заробіток буде неможливо.

У відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд встановив, що заява про забезпечення позову не належить задоволенню виходячи з наступного:

Позивач оскаржує наказ Міністерства юстиції України від 08.04.2020 р. № 1362/5, яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на три місяці.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, у тому числі, зупиненням дії індивідуального акта.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у зв`язку з наявністю у нього суб`єктивного переконання про існування прямої загрози порушення його прав оскаржуваним наказом, оскільки існування оскаржуваного наказу унеможливлює здійснення ним своєї професійної діяльності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовий інститут забезпечення позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У даному випадку, у межах спірних правовідносин позивачем не надано суду жодних доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд зазначає, що зупинення дії оскаржуваного наказу без дослідження обставин та доказів у справі є фактично вирішенням цього спору, що у свою чергу не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Аналогічну позицію висловив П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 31.05.2019 р. по справі № 400/784/19 з аналогічних правовідносин.

Таким чином, заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 150-154 КАС України, адміністративний суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала підписана суддею 15.04.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська