Рішення № 88768331, 15.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 р. справа № 400/1049/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Міністерства освіти і науки України, пр-т Перемоги, 10,м.Київ,01135

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни, в якій простить визнати протиправною бездіяльність щодо повідомлення мотивів відмови повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.04.1997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста; зобов`язати відповідача повідомити позивачу мотиви відмови повідомити нормативно-правовий акт, , на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.041997 р. то до 1997 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не надав відповіді на питання у зверненні позивача.

Ухвалою від 10.03.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивача листом від 30.10.2019 № 1/11-9517 надано обґрунтовану відповідь щодо питань видачі дубліката документа про вищу освіту та додатка до нього Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського, тому Міністерством прийнято рішення про припинення розгляду звернень ОСОБА_2 щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту позивачем у 1981 році.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

13.10.2019 р. через урядову гарячу лінію звернувся до відповідача і просив повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністраів України №354 від 16.041997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста.

У відзиві, що надійшов від Міністерства освіти і науки України міститься: лист від Міністерства освіти і науки України від 30.10.2019 року № 1/11-9517, яким надано відповідь на звернення позивача від 01.10.2019 № ІЛ-9742434, від 09.10.2019 № ІЛ-9772246, від 09.10.2019 № ІЛ-9772299, від 13.10.2019 № ІЛ-9784973, від 13.10.2019 № ІЛ-9784976, від 13.10.2019 № ІЛ-9784984, від 24.09.2019 № ІЛ-9719790, від 19.10.2019 № ІЛ-9804416, від 19.10.2019 № ІЛ-9804420, від 19.10.2019 № 9804411, від 19.10.2019 № ІЛ-9804408 з питань щодо видачі дубліката документа про отриману позивачем вищу освіту у Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського, який є правонаступником Миколаївського державного педагогічного інституту В.Г. Бєлінського. Також ОСОБА_2 повідомлено, що порушені заявником питання вирішені по суті, відповідно до ст. Закону України “Про звернення громадян”, Міністерством освіти і науки України прийнято рішення про припинення розгляду звернень ОСОБА_2 щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту позивачем у 1981 році.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі Закон - № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ч. 1, 3 статті 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону України “Про звернення громадян”).

Ч. 8 ст. Закону України “Про звернення громадян” встановлено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Відтак, звернення позивача відповідачем розглянуто у строк, що встановлений Законом “Про звернення громадян”, та правомірно повідомлено про припинення розгляду звернення, оскільки питання, які ставилися позивачем у зверненні, вже розглянуто та на них надана відповідь.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 – 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , папорт НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (пр-т Перемоги, 10,м.Київ,01135 38621185) , відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич