Ухвала суду № 88768281, 15.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

15 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1196/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. Пасічник, розглянувши заяву про забезпечення позову за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання рішення протиправним

ВСТАНОВИВ:

14.04.2020 позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 23.03.2020 № 11-4566/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області на підставі викопіювання з кадастрової карти від 12.03.2020 № НВ-3511053912020, ОСОБА_2 .

Одночасно з адміністративним позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 №11-4566/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» у частині земельної ділянки площею 2,00 га, зазначеної ОСОБА_1 на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 30.01.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яка знаходиться у межах земельної ділянки загальною площею 21,0948 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2024, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти дії/приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,00 га, зазначеної ОСОБА_1 на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 30.01.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яка знаходиться у межах земельної ділянки загальною площею 21,0948 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2024, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду знаходиться справа №340/820/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.03.2020 №11-3161/14-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Станом на 13.04.2020 рішення по суті спору судом не прийнято, натомість, відповідачем, незважаючи на триваючий спір, з метою унеможливлення виконання судового рішення у разі прийняття його на користь позивача, 23.03.2020 усупереч усім критеріям, визначених ст. 2 КАС України, прийнято наказ № 11-4566/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області на підставі викопіювання з кадастрової карти від 12.03.2020 № НВ-3511053912020, а саме надано дозвіл іншій особі - ОСОБА_2 на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок тієї ж земельної ділянки, яка зазначена позивачем як бажана на графічних матеріалах, поданих як додаток до заяви від 30.01.2020.

За таких обставин, на переконання позивача, відповідач штучно створив ситуацію за умов якої, поки позивач захищає своє право та законний інтерес у судовому порядку, третя особо відносно цієї ж земельної ділянки розробляє документацію та подасть її на погодження і затвердження, наслідком чого стане передання відповідачем її у власність такій особі, та нівелює судовий захист позивача, оскільки в такому разі він стане ілюзорним, позбавленим будь-якого логічного змісту, безцільним, формальним, нікчемним, що не відповідає принципу верховенства права та принципу, закріпленому у статті 129-1 Конституції України, щодо обов`язковості судових рішень.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Визначаючись щодо правових підстав для забезпечення адміністративного позову суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому саме позивач, як суб`єкт звернення із клопотанням, повинен обґрунтувати наявність в даному випадку підстав для забезпечення позову, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

З`ясувавши доводи заявника, викладені в заяві про забезпечення позову, суд зауважує, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, буде неможливим без вжиття таких заходів.

Суд звертає увагу, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (ч.10 ст.123 ЗК України).

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність/користування, оренду громадянам та юридичним особам та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність/користування/оренду зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з передачею її у власність/користування/оренду, за результатами розгляду якої визначені в ст.123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. У той же час, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність/користування/оренду.

Таким чином, оскільки в даній справі позивачем оскаржується рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що є лише першою стадією процедури отримання земельних ділянок у власність/ користування/оренду, а факт отримання дозволу нею на розробку проекту землеустрою не означає позитивного вирішення питання про надання спірної земельної ділянки у власність/ користування/оренду, оскільки такий дозвіл не є правовстановлюючим актом, тому таке рішення відповідача не може створювати для позивача негативних правових наслідків.

Щодо необхідності застосувати заходи забезпечення позову у зв`язку з тим, що, на думку позивача, оскаржуване рішення має ознаки протиправності, суд зазначає наступне.

Оцінка правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень має здійснюватись в ході розгляду справи по суті та прийняття рішення в справі, а не під час розгляду питання про забезпечення позову, оскільки в такому випадку фактично ухвалюється рішення щодо спору без розгляду справи по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що доводи позивача щодо можливого позитивного вирішення спору у справі №340/820/20, за наявності якого можлива реалізація права на земельну ділянку, щодо якої відповідачем прийнято рішення від 23.03.2020 № 11-4566/14-20-СГ, носить лише характер припущень, які не можуть бути покладені в основу рішення суду про забезпечення позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник