Рішення № 88768067, 07.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року справа № 340/506/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Петренко О.С. розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-РРА", проспект Промисловий,11, м. Кропивницький,25014

до відповідача-1: Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, вул. Автолюбителів,2, м. Кропивницький,25031

до відповідача-2: Державної служби України з безпеки на транспорті, проспект Перемоги,14, м. Київ,03135

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Моноліт-РРА" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно – господарського штрафу в розмірі 34 000 грн. за №134799 від 21.01.2020 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про накладення стягнення є необґрунтованою.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с.21-22).

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.33-42).

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив (а.с.56-58).

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, представник відповідача, належним чином був повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

12.12.2019 року на автомобільній дорозі Н/4 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв (км 15+812) посадовою особою Укртрансбезпеки та оператором вагового комплексу філії було проведено зважування вантажного автомобіля марки КРАЗ 250 (д.н.з. НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 р.в., що належить ОСОБА_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 .

За результатом габаритно – вагового контролю автомобіля працівниками Управління Укртрансбезпеки, на підставі чеку зважування №1073 від 12.12.2019 року встановлено, що навантаження на вісь перевищує нормативно встановлені, про що складено довідку про результати здійснення габаритно – вагового контролю від 12.12.2019 року та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №б/н від 12.12.2019 року.

В подальшому, відповідно до повідомлення від 09.01.2020 року представника позивача викликано до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області для участі у справі про вчинення порушення в сфері автотранспортного законодавства, відповідно до акту №175651 від 12.12.2019 року.

На підставі Акту перевірки, начальником Управління винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.01.2020 № 134799 за перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно – вагових норм, понад 20 % при перевезені вантажу без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, чим порушено вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так, позивач зазначає, що його представник брав участь у розгляді справи, однак був позбавлений можливості надати пояснення.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон України "Про автомобільний транспорт") та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Наказ МТЗУ №340).

Пунктом 6.1 Наказу МТЗУ №340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п.6.3 Наказу МТЗУ №340 передбачено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Окрім того, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі - Правила №363) визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, у тому числі і за відсутність документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", передбачена статтею 60 цього Закону.

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст.1 Правил дорожнього руху України.

Окрім того, статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція, тощо).

Під час розгляду справи судом встановлено, що транспортний засіб марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 (на момент зупинення 12.12.2019) посадовими особами управління Укртансбезпеки у Кіровоградській області належав на праві власності ОСОБА_1 (а.с.18).

При цьому, під час судового розгляду, відповідачем не надано доказів того, що транспортний засіб марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент зупинення (12.12.2019) був у користуванні ТОВ "Моноліт – РРА", тобто не надано доказів, що перевізником бетону було саме підприємство позивач.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Суд зазначає, що представник відповідача не надав суду обґрунтованих пояснень, щодо зазначення у акті перевірки, що водій ОСОБА_3 , є саме водієм ТОВ "Моноліт – РРА", підтверджуючих документів суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відсутність документів, обов`язковість яких для перевізника передбачена вимогами статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", не є підставою для притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, оскільки це суперечить вимогам діючого законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності особи, як фізичної так і юридичної особи.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з частиною другою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документи для здійснення внутрішніх перевезень вантажів: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі - Постанова КМУ №1388) тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром Міністерства внутрішніх справи України за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом.

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 №379, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за N 123/18861, (далі - Інструкція №379) якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

З огляду на викладене суд погоджується, що пряма вказівка на необхідність наявності, у водія реєстраційних документів на транспортний засіб міститься у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Однак з огляду на системний аналіз положення пункту 6.3 Інструкції №379 та пункту 16 Порядку №1388 видача саме тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб здійснюється за зверненням користувача транспортного засобу.

Сторонами не заперечується, що в момент зупинки автомобіля марки КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу було надано реєстраційний документ на транспортний засіб, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки КРАЗ 250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обов`язкова наявність у водія транспортного засобу таких документів передбачена статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", однак наявність тимчасового реєстраційного талона про користування транспортним засобом на правах оренди, є імперативною нормою положень Інструкції №379 та Порядку №1388.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що постанова управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №134799 від 21.01.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт – РРА" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №134799 про застосування адміністративно – господарського штрафу в розмірі 34 000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт – РРА" (код-35804438) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко