Рішення № 88767826, 10.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2020 року Справа № 280/402/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, проспект. Соборний. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-57182-50 від 08 листопада 2019 року.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 26 539,26 грн.

Ухвалою суду від 20 січня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 07 лютого 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою судді від 12 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 04 березня 2020 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що посадовими особами органу проявлена протиправна бездіяльність, а саме на протязі 15 днів не були винесені відповідні Вимоги про сплату боргу. Таким чином з вищевикладеного позивач вбачає порушення відповідачем строку обчислення боргу по сплаті соціального внеску і порушення його прав на своєчасне інформування про борг. Позивач вважає, що формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) поза межами законодавчо визначених строків, не може вважатись правомірним. Вказує, що позивач був позбавлений права на вчасне узгодження з контролюючим органом сум недоїмки, штрафів тощо, що також визначено Інструкцією. Зазначає, що така бездіяльність та порушення процедури формування Вимоги призвело до матеріальних труднощів у позивача. Представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№10273 від 04 березня 2020 року), відповідно до якого зазначено, що відповідно до чинного законодавства та на підставі вищевказаних даних Вознесенівським управлінням у .м.Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2019 року № Ф-573 82-50 на суму 26539,26грн., яка була надіслана поштою та отримана платником 20 листопада 2019 року. Вказує, що вимога сформована на підставі та у межах чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 отримав 20 листопада 2019 року вимогу №Ф-57182-50 від 08 листопада 2019 року Головного Управління ДПС у Запорізькій області на суму 26 539,26 гривень.

25 листопада 2019 року позивачем направлено скаргу на ДПС України, в порядку адміністративного оскарження.

За результатами адміністративного оскарження скарга залишена без задоволення, а вимога без змін.

Не погоджуючись з вимогою №Ф-57182-50 від 08 листопада 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Законодавчим актом, що регулює правові відноси нарахування і сплати єдиного внеску є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VІ) у відповідності до якого видана Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449).

Законом № 2464-УІ зазначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Так в частині першій статті 4 Закону № 2464-УІ зазначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці; фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства; особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; центральний орган виконавчої влади.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон №755).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №755 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частина 3 статті 46 Закону №755-IV, в редакції 2012 року).

Отже, з огляду зазначені норми Закону, припинення підприємницької діяльності пов`язано з позбавленням статусу підприємця внаслідок внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

За спірний період позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується позивачем.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закон № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Мінімальний страховий внесок, відповідно до пункту 5 частини 14 статті 1, це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Позивач зазначає, що 16 січня 2003 року зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, однак з 2005 року не здійснює підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 4 розділу III Інструкції №449, базою нарахування єдиного внеску для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частини 12 статті 9 Закону №2464-VІ).

Фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону №2464-VІ із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року №77- VІІІ, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ).

Відповідно до пункту 2 статті 25 Закону №2464-VІ, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно пункту 4 статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Інструкція №449 прийнята на виконання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI.

Інструкція №449 визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Згідно з частиною 3 VI розділом Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з частиною 4 VI розділом Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі:

- актів документальних перевірок;

- звітів платника про нарахування єдиного внеску;

- облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів

- за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Міністерство фінансів України прийняло наказ №422 від 07 грудня 2016 року, яким затвердило Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 422).

Порядок №422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). За визначенням, наведеним в пункті 2 Порядку №422:

- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

- інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону № 755, фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою, а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив свою діяльність, як фізична особа-підприємець 21 листопада 2019 року про що свідчить реєстраційний номер 21030060007024028.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Так, з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року встановлено наступні щоміся суми сплати єдиного соціального внеску в залежності від розміру мінімальної сумів заробітної плати: у 2017 році - 704,00 грн. (3200,00 грн. х 22%), у 2018 році - 819,06 грн. (3723,00 грн. х 22%), у 2019 році - 918,06 грн. (4173,00 грн. х 22%).

Матеріалами справи встановлено, що у інтегрованій картці платника інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю станом на 31 жовтня 2019 року нараховано до сплати єдиного соціального внеску у сумі 26539,26 грн., у тому числі: 09 лютого 2018 року - 8448,грн. за 2017 рік (3200грн. х 22% х 12 місяців); 19 квітня 2018 року - 2457,18 грн. за 1 квартал 2018 року (квартальна сума нарахованого єдиного соціального внеску 3723 грн. х 22% х 3 місяці); 19 липня 2018 року - 2457,18 грн. за 2 квартал 2018 року; 19 жовтня 2018 року - 2457,18 грн. за 3 квартал 2018 року; 21 січня 2019 року - 2457,18 грн. за 4 квартал 2018 року; 19 квітня 2019 року - 2754,18 грн. за 1 квартал 2019 року (квартальна сума нарахованого єдиного соціального внеску 4173грн. х 22% х 3 місяці); 19 липня 2019 року - 2754,18 грн. за 2 квартал 2019 року; 19 жовтня 2019 року - 2754,18 грн. за 3 квартал 2019 року.

Таким чином у період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року у інтегрованій картці платника інформаційної системи «Податковий блок» нараховано до сплати єдиного соціального внеску в сумі 26539,26 грн., про що зазначено у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2019 року №Ф-57182-50), у тому числі за: 2017 рік - 8448,00 грн. (704,00 грн. х 12 місяців); 2018 рік - 9828,72 грн. (819,06 грн. х 12 місяців); 9 місяців 2019 року - 8262,54 грн. (918,06 грн. х 9 місяців).

Отже, позивач за наявності державної реєстрації фізичної особи-підприємця є платником єдиного внеску і був зобов`язаний протягом 2017, 2018 та 9 місяців 2019 роках сплачувати єдиний внесок у порядку і строки визначені Законом № 2464 та Інструкцією № 449.

Однак, як свідчать матеріали справи, свій обов`язок платника єдиного внеску виконував не належним чином та у визначені строки єдиний внесок не сплачував, що не спростовує позивач.

Посилання позивача на те, вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-57182-50 від 08 листопада 2019 року підлягає скасування так як прийнята не у строки визначені законодавством, суд не приймає, оскільки навіть при такому порушенні з бору податкової служби, ОСОБА_1 не звільняється від сплати обов`язкових платежів, зокрема сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Суд звертає увагу позивача на те, що оскаржувана вимога, це по суті державний інструмент адміністративного впливу за невиконання Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності сплачувати належні податки та збори, а відтак наявність, або відсутність вимоги не впливає на обов`язок фізичної особи-підприємця сплачувати відповідний збір.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 нараховано єдиний внесок за: 2017 рік - 8448,00 грн. (704,00 грн. х 12 місяців); 2018 рік - 9828,72 грн. (819,06 грн. х 12 місяців); 9 місяців 2019 року - 8262,54 грн. (918,06 грн. х 9 місяців) на загальну суму 26539,26 грн., але сплата відсутня. Наведене слугувало підставою формування та надіслання позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-57182-50 від 08 листопада 2019 року.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність сформованої ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-57182-50 від 08 листопада 2019 року на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статі 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є недоведеними, необґрунтованими, та такими що не гуртуються на вимогах закону України.

За правилами статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, проспект. Соборний. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповненнь пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 квітня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов