Ухвала суду № 88766835, 15.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

15 квітня 2020 р. Справа № 120/933/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3056 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3056 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 05.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.03.2020 року позивачем подано заяву (вх. №9102) про збільшення розміру позовних вимог.

Оцінюючи подану заяву, суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, слід зауважити, що розмір позовних вимог це кількісна характеристика позовних вимог. Отже, у статті 47 КАС України йдеться саме про збільшення розміру позовних вимог, а не про збільшення їх кількості. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті.

Окрім того, законодавець надавши позивачу право подавати заяву про збільшення розміру позовних вимог (зміну позовних вимог) зазначив, що збільшення (зміна) може стосуватися лише предмета або підстав позову.

В контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов`язком позивача і відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Так, із аналізу норми частини 1 статті 47 КАС України суд приходить до висновку, що законодавець надавши позивачу право подати заяву про збільшення розміру позовних вимог застеріг, що збільшення (зміна) може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, збільшення (зміна) позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що таке збільшення фактично свідчить про появу нового позову із своїм предметом та підставами, а не про збільшення позовних вимог, які перебувають на розгляді у суді.

Як вбачається із матеріалів справи предметом первинних позовних вимог є:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3056 Національної гвардії України в частині не проведення індексації грошового забезпечення за періоди: вересень 2015 року - жовтень 2016 року, лютий 2017 року - серпень 2018 року та зобов`язати Військову частину 3056 Національної гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вересень 2015 року - жовтень 2016 року, лютий 2017 року - серпень 2018 року, та середній заробіток за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення по день фактичного розрахунку;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3056 Національної гвардії України в частині невиплати в повній мірі сум нарахованого грошового забезпечення та інших виплат за 2015 рік - серпень 2018 року та зобов`язати Військову частину 3056 Національної гвардії України виплатити невиплачені в повній мірі суми грошового забезпечення, та інших виплат, та середній заробіток за весь час затримки виплати грошового забезпечення, та інших виплат по день фактичного розрахунку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на час прийняття наказу про виключення його зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення від 16.07.2018 року №150 (по стройовій частині), відповідач протиправно не провів усіх необхідних розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та компенсацію за речове майно.

У свою чергу у заяві про збільшення розміру позовних вимог, поданій до суду 25.03.2020 року, позивач заявляє вимоги про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати компенсації за речове майно та зобов`язання нарахувати і виплатити компенсацію за речове майно;

- визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій та зобов`язання нарахувати і виплатити таку компенсацію за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.07.2018 року.

Передумовою подання заяви про збільшення розміру позовних вимог слугувало отримання позивачем від Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України листа №3/23-638 від 04 березня 2020 року, у додатках до якого було долучено довідку Військової частини 3056 Національної гвардії України про суми нарахованого грошового забезпечення та інших виплат з 2015 року та копії карток грошового забезпечення.

На переконання суду поданою заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач збільшив (змінив) не лише предмет позову, а й підстави заявлених позовних вимог.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що заява про збільшення розміру позовних вимог обумовлена новими обставинами та підставами, які виникли після подачі позовної заяви до суду 03 березня 2020 року.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач обґрунтовує свої доводи не лише новими нормами, які врегульовують спірні питання щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення та не виплачених в повній мірі сум грошового забезпечення, а й вказує та посилається на нові обставини, які виникли в межах спірних правовідносин, що не охоплювалися підставами первинного позову.

Наведені обставини підтверджують як зміну предмету позову, так і зміну підстав таких позовних вимог.

За таких обставин, подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог розцінюється судом як заява, у якій позивач просить збільшити як підставу так і предмет позову у справі, що частиною 1 статті 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову.

Відтак враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 47, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя /підпис/ Свентух Віталій Михайлович

Помічник судді Перевертак Володимир Валентинович

15.04.2020 року