Ухвала суду № 88765831, 09.04.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1199/20

Провадження № 1-кс/496/597/20

У Х В А Л А

09 квітня 2020 року м. Біляївка

Слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП України в Одеській області Боярського А.В. про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження за № 42020161160000019 від 06.03.2020 року, за ознаками ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Біляївського ВП ГУНП України в Одеській області Боярський А.В. звернувся до суду з вищевказаним клопотанням і просить накласти арешт на протокол перевірки технічного стану ТЗ № НОМЕР_1 № НОМЕР_2 на автокран КС 6471 р.н. НОМЕР_3 , страховий поліс НОМЕР_4 на вищевказаний автокран, свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_5 на автокран КС 6471 р.н. НОМЕР_3 , предмет, зовні схожий на пневматичну гвинтівку «MAGTECH» AR 1300 4,5мм НОМЕР_6 3936358, два автокрани КС5473Б р.н. НОМЕР_7 та НОМЕР_8 р.н. НОМЕР_3 , які були виявлені та вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 », майданчик №89, до прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.

Вказане клопотання погоджено прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Богомоловим Г.Ю.

Вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає поверненню слідчому, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020161160000019 від 06.03.2020 року, за ознаками ст. 289 ч. 2 КК України, за наступною фабулою: «невстановлені особи в січні 2020 року проникли на територію ТОВ МП «Залізничний цех», де заволоділи двома автокранами, з якими зникли у невстановленому напрямку».

Частиною 2 статті 171 КПК України визначено вимоги, які стосуються змісту клопотання про арешт майна, а саме: у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, вмотивувальній частині клопотання слідчий зазначає, що вилучені речі та предмети є речовими доказами, але не зазначає ані підстав, ані мети арешту, взагалі відсутнє обґрунтування накладення арешту стосовно зазначених речей та предметів.

Крім того, в прохальній частині клопотання слідчий просить накласти арешт на: протокол перевірки технічного стану ТЗ № НОМЕР_1 № НОМЕР_2 на автокран КС 6471 р.н. НОМЕР_3 , страховий поліс НОМЕР_4 на вищевказаний автокран, свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_5 на автокран КС 6471 р.н. НОМЕР_3 , предмет, зовні схожий на пневматичну гвинтівку «MAGTECH» AR 1300 4,5мм НОМЕР_6 3936358, два автокрани КС5473Б р.н. НОМЕР_7 та НОМЕР_8 р.н. НОМЕР_3 , не зазначаючи власника (власників) цього майна.

Також відсутні документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Виходячи з визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. ст. 22, 24-28, 172 КПК України.

Обставини, вказані вище, не дають можливості слідчому судді врахувати вимоги п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, як то наслідки арешту майна для інших осіб, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Оскільки слідчим у клопотанні про арешт майна не наведено обґрунтованих підстав, у зв`язку із якими потрібно здійснити арешт вищевказаного майна, не вказано власника майна у прохальній частині клопотання та його контактні дані, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення зазначеного клопотання прокурору та встановлення строку у 72 години для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 171, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження за № 42020161160000019 від 06.03.2020 року, за ознаками ч. 2 ст. 289 КК України – повернути прокурору Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Богомолову Г.Ю. та встановити строк у 72 години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.І. Трушина