Рішення № 88763953, 30.03.2020, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/780/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2020 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої - судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

представників позивача ОСОБА_1 , Запорожець Д ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» Рожкова О.Є.,

представника третьої особи ПАТ «СТ «Гарантія» Курило О.Б., Ходико Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «ПСК –Захід» (ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай»), треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхове Товариство «Гарантія», Херсонська регіональна дирекція філії Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство» Гарантія», Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області, Приватний Підприємець Андрусенко Юрій Анатолійович, про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом у якому просила суд стягнути з відповідача страхове відшкодування вартості матеріальних збитків, заподіяних позивачу – власнику нежитлової будівлі промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої по АДРЕСА_1 у результаті пожежі, яка сталася 20 листопада 2014 року у сумі 204016 грн. 37 коп., а також пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі встановленому договором страхування, 3% річних, та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 08 травня 2014 року між нею та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» як Страховиком, від імені та в інтересах якого на підставі Агентського договору діяло ПрАТ «СТ «Гарантія» було укладено Договір добровільного страхування майна за яким позивач застрахував об`єкт нерухомості - нежитлову будівлі промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, яка розташована по АДРЕСА_1

Вигодонабувачем у договорі є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», якому належать права на отримання страхового відшкодування в частині невиконаних зобов`язань Страхувальника (позичальника) за договором кредитної лінії №К-1174 від 08.05.2012 року та договором іпотеки майна від 08.05.2012 року та на користь якого укладений договір добровільного страхування майна як Вигодонабувачем.

За вказаним договором було застраховано нежитлову будівлю промислової бази з цехом по виробництву пінопласту загальною площею 529,8 м. за договірною та страховою сумою застрахованого майна, погодженою всіма підписантами договору, в розмірі 308 105 гривень на підставі звіту незалежного оцінювача ОСОБА_6

20 листопада 2014 року на вказаному об`єкті нерухомості сталася пожежа, про що було складено Акт про пожежу від 20.11.2014 року, відповідно до якого пожежею знищено будівлю виробничого цеху, площею 250 кв.м., обладнання, готову продукцію та сировину.

21.11.2014 року комісією у складі оцінювача - Андрусенко Ю.А., представника Херсонської регіональної дирекції філії ПАТ «СТ «Гарантія» - Москаленко Н.П. та представників страхувальника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , ОСОБА_1 було складено Акт огляду об`єкта нерухомого майна та зроблено його фотографування.

Відповідно до довідки виданої ГУ ДСНС України в Херсонській області, пожежа сталася з причин займання від іскри з димоходу котла на твердому паливі, через що було прийнято рішення про списання матеріалів у справу на підставі висновку про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.

Загальну вартість матеріальних збитків, заподіяних пожежею власниці застрахованого майна встановив оцінювач ОСОБА_6 на підставі звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої по АДРЕСА_1 .

Згідно з Висновком оцінювача ОСОБА_6 ринкова вартість застрахованого об`єкту до моменту настання страхового випадку склала 457 747 грн.; загальна вартість матеріальних збитків, заподіяних власниці застрахованого майна у результаті пожежі, склала 440 874 грн., вартість матеріальних збитків, заподіяних власниці застрахованого майна у результаті пожежі, без врахування витрат на відновлення оздоблювальних робіт, станом на 20.11.2014 року склала 384 138 грн.

21.01.2015 року ОСОБА_5 надіслала відповідачу у справі Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід», заяву на виплату страхового відшкодування зі всіма передбаченими договором документами (додатками), необхідними для виплати страхового відшкодування разом із звітом оцінювача ОСОБА_6 від 30.12.2015 року.

У свою чергу, отримавши від страхувальника надані документи, ПрАТ «СТ`Гарантія» звернулась до Регіональної торгово – промислової палати Миколаївської області з листом, в якому просила визначити вартість об`єкту страхування на момент укладання договору страхування, вартість об`єкту на момент перед настанням страхової події та вартість застрахованого об`єкту після настання страхового випадку, а також встановити коефіцієнт фізичного зносу на момент укладання договору страхування і на момент пошкодження об`єкта страхування.

Згідно звіту Регіональної торгово – промислової палати Миколаївської області від 04.02.2015 року станом на настання страхової події вартість об`єкту нерухомості становило - 228 181 гривень, тобто менше, ніж встановлено у висновку незалежного оцінювача ОСОБА_6 від 30 грудня 2014 року та меншою, ніж договірна вартість майна, погоджена сторонами під час укладання договору станом на 08.05.2014 року - 308 105 гривень.

На підставі вказаного звіту, 13 березня 2015 року позивач ОСОБА_5 отримала в філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» в смт. Чаплинка на виконання умов договору грошову суму лише 88 672 гривні.

Вважає, що нею отримано лише часткове страхове відшкодування, а невиплачене страхове відшкодування становить 204 016 грн. 37 коп. оскільки відповідач суттєво зменшив суму страхового відшкодування на підставі висновків іншого оцінювача, який 04 лютого 2015 року, без огляду застрахованого об`єкту, використовуючи акт незалежного оцінювача ОСОБА_6 , здійснив свій звіт про вартість застрахованого об`єкту до настання та після настання страхового випадку (пожежі), який стався 20.11.2014 року, тобто ревізував первинний звіт. Замовником оцінки (звіту) застрахованого майна виступила «Херсонська регіональна дирекція Філія Приватного Акціонерного Товариства «Страхове товариство «Гарантія» без залучення страхувальника.

Вважає, що проведення оцінки завданих збитків відповідачем здійснено з порушенням вимог Закону України «Про оцінку майна», оскільки відповідач та третя особа не є власниками або користувачами застрахованого майна, тоді як замовити оцінку може лише особа, які належить відповідне майно або особа, яка ним користується на відповідній правовій підставі.

Таким чином позивач вважає, що розрахунок відповідачем розміру страхового відшкодування на підставі оцінки зробленої на замовлення особи, яка не має права замовляти таку оцінку, здійснено з порушенням встановленого законом порядку та така оцінка не може братися до уваги при розрахунку розміру страхового відшкодування.

Крім того посилається на ту обставину, що виготовлений звіт про оцінку не мав на меті визначити розмір збитків спричинених позивачу та направлений на зменшення вартості страхового відшкодування відповідачем за страховим випадком.

Тому ОСОБА_5 вважає, що розрахунок розміру страхового відшкодування має бути здійснено на підставі поданого нею звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі, виконаного оцінювачем ОСОБА_6

Приватний Підприємець ОСОБА_6 у своєму відзиві на позовну заяву підтримав позовні вимоги ОСОБА_5 та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування своїх доводів вказував, що ним як оцінювачем було оглянуто нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 та на підставі візуального обстеження виготовлено відповідний звіт про оцінку застрахованого майна, а також встановлено розмір збитків завданих внаслідок пожежі.

Вказує, що звіт, виготовлений на замовлення відповідача є нікчемним оскільки його замовник не наділений правами, щодо таких дій та виконавець не мав правових підстав для його проведення.

Крім того вказує, що обов`язковим є огляд об`єкта оцінки та виконання його фото фіксації та за необхідності виконання замірів. З наданих відповідачем звітів вбачається, що при їх підготовці виконавець оцінки обмежився копіями технічної документації та фотоматеріалами, що були виконані ним особисто та використані без його згоди .

Вважає, що звіт Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області базується на необґрунтованих припущеннях та його об`єм є недостатнім.

Представник приватного акціонерного товариства «Страхове Товариство «Гарантія» у своїх поясненнях по справі просив суд в задоволенні позову відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю. В обґрунтування своїх заперечень вказував, що після звернення страхувальника із повідомленням про настання страхового випадку, ПрАТ «СТ «Гарантія» звернулось до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області з листом в якому просило визначити вартість об`єкту страхування на момент укладення договору страхування, вартість об`єкта на дату перед настанням страхового випадку та вартість об`єкту страхування після настання страхового випадку, а також визначити коефіцієнт фізичного зносу об`єкта страхування. Відповідно до незалежної оцінки вартості нерухомості було визначено вартість об`єкту нерухомості, що виступає об`єктом страхування станом на 18.11.2014 року та його вартість визначена в розмірі 228181 грн.

Оскільки вартість об`єкта визначена на рівні 228181 грн., то відповідно до п.7.9 Правил добровільного страхування майна від 24.09.2009 року та п. 7.10 Правил добровільного страхування від вогневих ризиків, стихійних явищ від 24.09.2009 року Договір страхування укладений між сторонами дійсний лише в частині страхової суми, що не перевищує дійсної вартості майна.

За умовами договору страхування сторони погодили, що страхове відшкодування у повному обсязі виплачується в разі повної загибелі майна (якщо витрати на відновлення з урахуванням зносу та залишкової вартості перевищують дійсну вартість застрахованого майна.

Звітом №100-134/2 від 04.02.2015 року встановлено, що станом на 21.11.2014 року (після настання страхового випадку) вартість об`єкту нерухомості становить 121709 грн., що відповідає залишковій вартості застрахованого майна.

За кошторисом відновлювального ремонту будівлі, складеного станом на 22.12.2014 року, вартість відновлювального ремонту становить 167831 грн., у тому числі вартість матеріалів 86923 грн.

Враховуючи коефіцієнт фізичного зносу, що розрахований на підставі звіту від 04.02.2015 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 132192 грн. 57 коп.

Тобто сума витрат на відновлення майна з урахуванням зносу (132192.57 грн.) та залишкової вартості майна (121709 грн.) складає 253901.57 грн., що є вище дійсної вартості майна на момент пожежі (228181 грн.), тому відповідно до п. 13.6.1 Договору страхування було проведено виплату страхового відшкодування, а саме в розмірі дійсної вартості застрахованого майна (228181 грн.) за мінусом його залишкової вартості (121709 грн.) та за мінусом франшизи (1% від дійсної вартості майна).

Посилання позивача на те, що звіти виконані Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області не можуть використовуватися для розрахунку розміру страхового відшкодування вважає необґрунтованим, оскільки перелік обмеження щодо оцінки майна визначено ст. 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та в разі порушення зазначених обмежень, результати оцінки можуть бути визнані недійсними та підлягають скасуванню. Оскільки при здійсненні оцінки застрахованого майна Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області не було порушено приписи ст. 8 вказаного вище Закону, то виготовлені звіти є дійсними та можуть бути використані для розрахунку страхового відшкодування. Вважає позовні вимоги ОСОБА_5 необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача ТДВ СК «ПСК-Захід» подав до суду заперечення проти позову, які за змістом аналогічні поясненням наданим представником приватного акціонерного товариства «Страхове Товариство «Гарантія». Також просив в задоволенні позову відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

Представник Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області відзиву на позов не подавав.

В ході судового розгляду справи, позивачем неодноразово подавалися заяви про збільшення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача заявленої у позові суми недоплаченого страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до останньої поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог від 09.02.2018 року, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_5 просила суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 200935 грн. 32 коп. – сума недоплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, пеню за порушення відповідачем умов договору в загальному розмірі 212589 грн. 34 коп. та три відсотки річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України у загальному розмірі 17456 грн. 58 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн., а всього 450981 грн. 24 коп.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 повністю підтримали позовні вимоги за підставами вказаними у позові та просили суд позов задовольнити, відповідно до останньої заяви про збільшення позовних вимог. Вказували, що відповідачем неправомірно зменшено суму страхового відшкодування на підставі звіту про оцінку, яка виконана всупереч закону та є недійсною. Просили врахувати суд при вирішенні справи звіт про оцінку, виконаний ОСОБА_6 , оскільки він відповідає дійсній вартості майна.

Представник відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» Рожков О.Є. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову ОСОБА_5 посилаючись на обставини, викладені у своєму запереченні проти позову. Вказував, що позивачу виплачено страхове відшкодування у повному розмірі. Звіт про оцінку здійснений Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області є законним та на його основі було здійснено розрахунок вартості залишків майна та вирахувано суму страхового відшкодування. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник приватного акціонерного товариства «Страхове Товариство «Гарантія» Курило О.Б. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_5 також не визнав з підстав, зазначених у раніше поданих ним поясненнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив позов задовольнити, та при вирішенні справи врахувати, обставини вказані ним у своєму відзиві на позовну заяву.

Представник Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір - це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Свобода договору закріплена у ст. 627 ЦК України і означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості. наданій сторонам, визначати умови такого договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої по АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами інвентарної справи №8/1, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САС №905801 від 14.12.2011 року та витягом про державну реєстрацію прав СЕА №475121 від 14.12.2011 року.

Відповідно до матеріалів цієї інвентарної справи, зокрема Акту оцінки ринкової вартості об`єкта оцінки – нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 07 квітня 2012 року, виконаного на замовлення власника оцінювачем ОСОБА_9 , ринкова вартість об`єкта оцінки на дату проведення цієї оцінки становить 318160 грн. (арк.. 58, інвентарної справи).

08 травня 2014 року між ПАТ «Страхове товариство «Гарантія», як агент, що діє від імені товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «ПСК-Захід» згідно агентського договору №08-А/12 від 01.02.2012 року в особі директора «Херсонської регіональної дирекції» філії ПрАТ «СТ «Гарантія» з однієї сторони, та страхувальником ОСОБА_5 з іншої та з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТВБВ №10021/0105 Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» як вигодо набувач уклали договір добровільного страхування майна № 9/1005-МГ/21.1/14.

Відповідно до умов Договору, предметом Договору від 08.05.2014 року є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, а саме: нежитлова будівля промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, загальною площею 529.8 кв. м., договірною вартістю 308105 грн. та страховою сумою 308105 грн.

Вказана вартість об`єкта страхування визначена на підставі звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено у 2012 році незалежним оцінювачем, суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_6 . Даний звіт було виготовлено на замовлення власника нерухомого майна - ОСОБА_5 2012 року для отримання кредиту та укладання договору застави зі стороною договору страхування - вигодонабувачем за договором АТ «Державний ощадний банк України». Вартість нерухомого майна згідно вказаного звіту встановлена на рівні 308105 грн.

Умовами Договору від 08.05.2014 року визначено, що страховими випадками за даним Договором є пошкодження або втрата (знищення) застрахованого майна внаслідок, в т.ч. вогневих ризиків, зокрема, пожежі (пп.2.1.1).

На підставі погодженої вартості застрахованого майна, сторонами було визначено розмір річного страхового платежу за договором, який розраховувався у відсотковому співвідношенні до вартості майна та склав 924 грн.32 коп.

Розділом 3 укладеного Договору було визначено строк дії цього Договору до 08 травня 2015 року, що збігався зі строком дії договору застави/іпотеки, укладеного між ОСОБА_5 та АТ «Державний ощадний банк України» від 08.05.2012 року.

Відповідно до розділу 6 укладеного Договору, страховим ризиком визначено певну подію, на випадок якої проводиться страхування за даним Договором і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, зокрема п.6.1.1 одним зі страхових випадків визначено пожежу, в тому числі задимлення в результаті пожежі, включаючи виділення сажі і корозійного газу, крім випадків підпалу.

Розділом 12 Договору страхування від 08.05.20145 року визначено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків. Так п. 12.1.10 цього розділу серед документів, що подаються страхувальником страховику зазначено необхідність подання документів, що підтверджують вартість необхідних витрат на відтворення пошкодженого майна, кошторис ремонтних робіт, рахунок-фактура, наряд-замовлення, акт приймання-передавання виконаних робіт, акт (висновок) експертизи, складений суб`єктом оціночної діяльності. П. 12.1.11 цього Договору визначено також необхідність подання документів, що підтверджують дійсну вартість знищеного та пошкодженого майна:договір купівлі-продажу, договір іпотеки, документи оцінки, чеки, фактури, квитанції на придбання застрахованого майна та інші документи, за змістом яких Страхувальник може довести його дійсну вартість.

Розділом 13 Договору передбачено порядок і умови здійснення виплати страхового відшкодування. Так відповідно до п.13.6 – 13.6.1 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється при повній загибелі майна в розмірі його дійсної вартості, за вирахуванням вартості залишків, але не більше страхової суми; та при частковому пошкодженні майна – в розмірі відновних витрат. Страхове відшкодування за цим договором відшкодовується в межах страхової суми.

Розділом 15 Договору страхування визначено відповідальність сторін за несвоєчасне або неналежне виконання умов договору. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини Страховика, Страховик сплачує Страхувальнику пеню за кожен день прострочення у розмірі 0.1% від належної до виплати суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що діяла у період прострочення.

20.11.2014 року о 18.10 год. на застрахованому об`єкті, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , сталася пожежа. Відповідно до акту про пожежу від 20.11.2014 року, складеного комісією у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 причиною пожежі встановлено займання від іскри з димоходу котла та твердому паливі, внаслідок чого знищено будівлю виробничого цеху загальною площею близько 250 кв.м., обладнання, готову продукцію та сировину.

Відповідно до Акту огляду об`єкта нерухомого майна від 21.11.2014 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності – фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 за участю представника Херсонської регіональної дирекції ПрАТ СТ «Гарантія» Москаленко Н.П., та представників страхувальника ОСОБА_7 , ОСОБА_1 в ході огляду промислової бази з цехом по виробництву пінопласту за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та встановлено наступні пошкодження: сліди закопчення вапняного фарбування фасаду будівлі на площі 158 кв.м., руйнування дерев`яних балок перекриття об`єкта оцінки та покрівлі з хвильових азбестоцементних листів по площині приміщень 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9 на загальній площі 284.3 кв.м., (термальне ушкодження балок, обвуглення, провисання, повна втрата механічної стійкості), на внутрішній поверхні стін приміщень 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9 на загальній площі 354.2 кв.м. численні сліди термальних уражень, відлущення і зруйнування шару штукатурки (сліди термальних ушкоджень балок, обвуглення, провисання, повна втрата механічної стійкості), підлога приміщень 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9 на загальній площі 284.3 кв.м. захаращена уламками конструктивних елементів перекриття і покрівлі будівлі та залишками штукатурки.

Вказаний акт підписано всіма присутніми в тому числі й представником ПрАТ СТ «Гарантія» та скріплено печаткою оцінювача.

На підставі Акту огляду об`єкта нерухомого майна від 21.11.2014 року, Акту про пожежу від 20.11.2014 року на замовлення ОСОБА_5 , суб`єктом оціночної діяльності – фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 30 грудня 2014 року складено звіт про незалежну оцінку нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки, було визначено вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на дату оцінки – 20 листопада 2014 року ( до моменту настання страхового випадку) яка склала 457747 грн. Крім того визначено загальну вартість збитків заподіяних власнику нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у результаті пожежі, яка сталася 20.11.2014 року на дату оцінки – 20 листопада 2014 року, розмір яких становить 440874 грн., а також встановлено вартість матеріальних збитків без врахування витрат на відновлення оздоблювальних робіт на дату оцінки – 20 листопада 2014 року, яка склала 384138 грн.

ОСОБА_5 , діючи відповідно до умов Договору страхування від 08.05.2014 року, 20 січня 2015 року звернулася до ТОВ СК «ПСК-Захід» із заявою про виплату страхового відшкодування у якій посилаючись на обставини виникнення пожежі на застрахованому об`єкті та з урахуванням складеного висновку для визначення вартості матеріальних збитків просила Страховика скласти у передбачені Договором строки страховий акт та здійснити виплату страхового відшкодування у розміри та у строки передбачені Договором №9/1005-МГ/21.1/14 від 08.05.2014 року. Відповідно до опису вкладення у цінний лист, разом із зазначеною заявою, страхувальником було долучено документи, визначені умовами договору, зокрема: копію договору страхування майна, копію акту про пожежу, копію довідки, виданої ГУДНС, копію листа Чаплинського РВ УМВС України, копію звіту про незалежну оцінку, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії довідок ТВБВ «10021/0105 філії Херсонське обласне управління Державного ощадного банку України.

Цього ж дня, Страхувальником також направлено заяву на виплату страхового відшкодування до Херсонської регіональної дирекції філії ПАТ «СТ «Гарантія» в якій ОСОБА_5 просила здійснити організаційні та консультативні заходи щодо сприяння Страхувальнику в оформленні необхідних документів, та в отриманні Страхового акту з метою отримання страхового відшкодування. Також просила здійснити консультаційне супроводження як Агента Страховика відповідно до агентського договору включно до моменту отримання виплати страхового відшкодування, додавши до поданої заяви необхідні документи.

На виконання заяви Плачинди Г ОСОБА_11 , представником ПАТ СТ «Гарантія» за вих.. №626/15 від 06.04.2015 року направлено на адресу представника Страхувальника страховий акт №082/15 від 11.03.2015 року та лист розрахунок страхової виплати до страхового акту №082/15 по договору страхування майна №9/1005-МГ/21.1/14. Відповідно до вказаного акту, страховиком ( особа яка діє від імені страховика на підставі агентського договору – ПАТ СТ «Гарантія») на підставі Звіту про незалежну оцінку вартості об`єкту нерухомості у формі промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виконаного Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області було визначено вартість застрахованого за Договором страхування від 08.05.2014 року майна станом на день укладення договору страхування, на день до настання страхового випадку та на день після настання страхового випадку (звіт №100-134, №100-134/1, №100-134/2 відповідно).

На підставі вказаних звітів про оцінку, виготовлених на замовлення ПАТ СТ «Гарантія», яке відповідно до агентського договору №08-А/12 від 01.02.2012 року діє від імені Страховика ТДВ «СК «ПСК-Захід» визначило розмір страхового відшкодування ОСОБА_5 , розмір якого склав 104179 грн. 77 коп., які за платіжним дорученням №425 від 11.03.2015 року були перераховані ОСОБА_5 .

При цьому відповідно до звітів про оцінку виконаних Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області визначено вартість об`єкта нерухомості, що виступав предметом договору страхування від 08.05.2014 року станом на момент укладення договору в розмірі 193275 грн. Вартість об`єкта страхування станом на 18.11.2014 року – до моменту настання страхового випадку визначено на рівні 228181 грн. та вартість майна визначена станом на 21.11.2014 року – після настання страхового випадку (залишкова вартість) визначено на рівні 121709 грн.

Оскільки звітом №100-134/2 визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу на рівні 132192.57 грн., що з урахуванням залишкової вартості майна є більшим від дійсної вартості майна до моменту настання страхового випадку, то відповідно до п. 13.6.1 Договору страхування, страховик, з урахуванням вимог п.7.9 Правил добровільного страхування майна, вантажів та багажу №1190572 від 24.09.2009 року та п.7.10 Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №1090568 від 24.09.2009 року, дійшов висновку що має місце повне знищення майна, та здійснено розрахунок страхової виплати відповідно до умов договору ( дійсна вартість майна мінус залишкова вартість мінус франшиза).

Не погоджуючись із страховим відшкодуванням у розмірі 104179.77 грн., позивач звернувся з даним позовом про стягнення суми 204016 грн. 37 коп. страхового відшкодування, що складає різницю між визначеним Договором розміром страхової суми 308105 грн. та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 104179.77 грн., а також пені, в розмірі встановленої Договором страхування від 08.05.2014 року, 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

При наданні правової оцінки спірних правовідносин сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно з ст. 16 Закону України «Про страхування», ст. 979 ЦК України, договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Законом України «Про страхування» визначено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формується шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Підставою для виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку події, передбаченої договором страхування або законодавством, яка відбулася, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Такі умови встановлені також частиною 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», якою передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Відповідно до ст. ст. 327, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов`язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 4 Закону України «Про страхування» та ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Згідно ст. 9 Закону України “Про страхування” страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплат у строк, встановлений договором, та у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладання договору (ст. 988 ЦК України).

За змістом положень статті 988 Цивільного кодексу України і статті 20 Закону України “Про страхування” обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку. Тобто згідно з приписами наведених норм момент виникнення обов`язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми та настання страхового випадку нерозривно пов`язані.

Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є винятком зі страхових випадків, не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Частиною 4 ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов`язків останнього. При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення статей 636, 985 ЦК України, статтю 3 Закону України «Про страхування», і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред`явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред`явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

Згідно з умовами п.1.3.1 Договору №9/1005-МГ/21.1/14 від 08.05.2014 року розмір договірної вартості майна, що виступає об`єктом договору страхування та страхова сума визначена в розмірі 308105 грн.

Вказана вартість майна була визначена на підставі звіту про оцінку 2012 року, виконаного ОСОБА_6 , яка була здійснена з метою отримання кредитної лінії ОСОБА_5 .. Саме вказана вартість майна виступала в якості вжиття заходів забезпечення за кредитною лінією – договором іпотеки, що вбачається зі змісту договору страхування від 08.05.2014 року. Крім того, така вартість майна (наближена до такої) була визначена й іншим суб`єктом оцінки ОСОБА_9 також у 2012 році, яка міститься в матеріалах інвентарної справи, дослідженої судом в ході розгляду справи. Оскільки сторони є вільними в укладанні договорів, то саме вказана вартість майна була погоджена між страховиком та страхувальником. З цієї вартості нерухомого майна було розраховано річний страховий платіж, який позивачем було сплачено у повному обсязі.

Відповідно до п.13.6 Договору страхове відшкодування здійснюється в разі повного чи часткового пошкодження майна.

При повній загибелі майна виплачується страхове відшкодування в розмірі його дійсної вартості за вирахуванням вартості залишків, але не більше страхової суми. Повна загибель майна має місце, якщо витрати на відновлення з урахуванням зносу та залишкової вартості перевищують дійсну вартість застрахованого майна.

При частковому пошкодженні майна, страхове відшкодування виплачується в розмірі відновних витрат, до яких включаються витрати на матеріали та запасні частини для ремонту, витрати на оплату робіт по ремонту, витрати по доставці матеріалів до місця ремонту.

Страхове відшкодування відшкодовується в межах страхової суми, визначеної договором.

Договором встановлено (п. 13.9), що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як вбачається з матеріал справи та встановлено судом в ході розгляду справи, спір між сторонами виник з приводу розміру страхового відшкодування, який розраховано відповідачем та третьою особою на підставі звіту про оцінку, який є відмінним від звіту про оцінку, наданим позивачем. В тому числі відмінними є дійсна вартість майна станом на укладення договору страхування, станом до настання страхового випадку та станом після настання страхового випадку.

Так у звітах про оцінку №100-134, №100-134/1, №100-134/2, виготовлених Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області визначено вартість об`єкта нерухомості, що виступав предметом договору страхування від 08.05.2014 року станом на момент укладення договору в розмірі 193275 грн. Вартість об`єкта страхування станом на 18.11.2014 року – до моменту настання страхового випадку визначено на рівні 228181 грн. та вартість майна визначена станом на 21.11.2014 року – після настання страхового випадку (залишкова вартість) визначено на рівні 121709 грн. При цьому витрати на відновлення майна з урахуванням зносу визначено у розмірі 132192 грн. 57 коп.

Зі звіту про оцінку, який виготовлено на замовлення позивача ОСОБА_6 30 грудня 2014 року вбачається, що вартість об`єкта незалежної оцінки, на дату оцінки – 20 листопада 2014 року (до моменту настання страхового випадку) визначено в розмірі 457747 грн. Загальна вартість збитків заподіяних власнику нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у результаті пожежі, яка сталася 20.11.2014 року на дату оцінки – 20 листопада 2014 року, визначено в розмірі 440874 грн. Вартість матеріальних збитків без врахування витрат на відновлення оздоблювальних робіт на дату оцінки – 20 листопада 2014 року, визначено в розмірі 384138 грн.

При цьому суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що висновок Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області про вартість об`єкта оцінки як на момент укладення договору страхування – 08.05.2014 року так і станом на 18.11.2014 року та на 21.11.2014 року є сумнівним.

Так як зазначено вище, судом встановлено, що у 2012 році двома незалежними оцінювачами було виготовлено два різні висновки про оцінку майна, де вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в обох висновках є наближеною один до одного та становить у першому випадку (оцінювач ОСОБА_9 ) 318160 грн. та в другому випадку (оцінювач ОСОБА_6 ) 308105 грн. Вказані звіти про оцінку здійснені в різний час на протязі одного року та з різною метою. Так в першому випадку оцінка здійснена з метою реєстрації права власності на нерухоме майно, а в іншому для отримання кредитної лінії в АТ «Державний ощадний банк України». Вказана оцінка була прийнята сторонами Договору страхування як під час його укладання так і до його укладання – при відкриття кредитної лінії.

Крім того, умовами Договору п.12.1.11 визначено, що для отримання страхового відшкодування, страхувальник серед іншого має надати документи, що підтверджують дійсну вартість знищеного та пошкодженого майна: договір купівлі-продажу, договір іпотеки, документи оцінки, чеки, фактури, квитанції на придбання застрахованого майна та інші документи, за змістом яких Страхувальник може довести його дійсну вартість.

Тобто, крім звіту про оцінку ОСОБА_9 , ОСОБА_6 по об`єкту страхування станом на 2012 рік, документами, що підтверджують вартість майна є також договір іпотеки, який було укладено між ОСОБА_5 та вигодонабувачем за Договором страхування, що було встановлено судом в ході розгляду справи, та вбачається зі змісту договору страхування від 08.05.2014 року .

Тоді як звіт Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області здійснено у 2015 році – після звернення страхувальника із заявою про виплату страхового відшкодування, що на думку суду свідчить про навмисне заниження оцінки нерухомого майн на час укладання договору страхування, з метою зменшення розміру страхового відшкодування.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що дійсна вартість нерухомого майна, що є об`єктом Договору страхування від 08.05.2014 року, станом на укладання цього Договору становила 308105 грн., що також було узгоджено сторонами під час його укладання.

Вказаний розмір вартості нерухомого майна на думку суду узгоджується з проведеними у 2012 році оцінками вартості нерухомого майна, які було виконано різними оцінювачами.

При цьому суд також вважає, що висновок ОСОБА_6 від 30.12.2014 року щодо вартості об`єкта страхування до моменту настання страхового випадку та визначення розміру матеріального збитку складено у відповідності до ст.11 Закону України від 12.07.2001 №2658-111 «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р N1440. «ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав - встановлення відповідності об`єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього» та не викликає у суду сумнівів щодо його достовірності.

Так з матеріалів справи встановлено, що вказаний висновок було складено ОСОБА_6 після візуального огляду об`єкта страхування в присутності власника цього майна та повноважного представника страховика, тобто на основі об`єктивних даних отриманих відразу ж після настання страхового випадку.

Натомість висновок Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області було виконано без візуального огляду об`єкта нерухомості, без участі як страховика так і страхувальника та з використанням вихідних даних, які було отримано оцінювачем ОСОБА_6 .. Вартість об`єкта нерухомості розрахована станом на 18.11.2014 року у звіті №100-134/1 на думку суду також не відповідає дійсності, та є заниженою, оскільки станом на 2012 рік вартість вказаного об`єкта була визначена на рівні 308105 грн. та на початку 2014 року відбулося зростання курсу валютного ринку та позивачем було отримано кредитну лінію на поліпшення цеху з виробництва пінопласту, що свідчить про необґрунтованість висновку, на підставі якого страховиком розраховано суму страхового відшкодування.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про необ`єктивність наданих відповідачем звітів про оцінку нерухомого майна, як станом на 08.05.2014 року, так і станом на 18.11.2014 року та станом на 21.11.2014 року.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Отже, чинне законодавство України визначає коло осіб, які можуть бути замовниками оцінки майна. В даному випадку, таким замовником може виступати і виступив власник застрахованого майна – ОСОБА_5 .

За вказаних обставин, страховик та третя особа – Агент, не може виступати замовником оцінки майна, тому ПрАТ СТ «Гарантія» не є суб`єктом замовлення такої оцінки. Отже, розрахунок Відповідачем розміру страхового відшкодування на підставі оцінки, зробленої оцінювачем на замовлення особи, що не має право замовляти таку оцінку відповідно до закону, здійснено з порушенням встановленого законом порядку.

Крім того, суд враховує, що мета виготовлення звітів оцінювачем - «Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області», визначена у Вступі та у Висновку про вартість об`єкту оцінки, а саме не для встановлення розмірів спричиненого збитку, а для «визначення ринкової вартості об`єкта для прийняття подальших управлінських рішень», тобто не відповідає суті страхового випадку, оскільки у звіті не ставиться питання про визначення розміру матеріальної шкоди, спричиненої страховим випадком.

Ст. 9 Закону України «Про страхування» визначає, що «Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.».

Отже, закон визначає пряму залежність розміру страхового відшкодування від спричинених страхувальнику збитків, внаслідок настання страхового випадку.

Тому визначення Відповідачем розміру спричинених Позивачу збитків та розміру страхового відшкодування як розрахунку різниці між вартостями застрахованого об`єкту до настання страхового випадку та після настання страхового випадку є неприпустимим та із заздалегідь направленою метою відповідача на безпідставне зменшення суми страхового відшкодування, що підтверджується метою повторної оцінки застрахованого майна.

З метою усунення протиріч наданих суду звітів про оцінку, ухвалою від 10 листопада 2017 року за клопотанням представника третьої особи – ПрАТ «СТ «Гарантія» - Курило О.Б. у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «ПСК - Захід», треті особи: приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», Херсонська регіональна дирекція філії приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області, приватний підприємець Андрусенко Юрій Анатолійович про стягнення страхового відшкодування призначено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерта поставити наступні питання: - яка дійсна вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08.05.2014 (на момент укладення Договору добровільного страхування майна № 9/1005-МГ/21.1/14)? - яка дійсна вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20.П.2014 (до моменту настання страхового випадку (пожежі))? - яка залишкова вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20.11.2014 (на момент після настання страхового випадку (пожежі))? - яка вартість витрат на відновлення з урахуванням зносу нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи пункти 13.6.2.1, 13.6.2.2, 13.6.2.3 Договору добровільного страхування майна № 9/1005-МГ/21.1/14 від 08.05.2014?

Проведення експертизи доручено судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 21.03.2018 року задоволено клопотання ОСОБА_5 про доручення проведення будівельно-технічної експертизи, призначеною ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 10 листопада 2017 року Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз задовольнити.

Проведення будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 10 листопада 2017 року, доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено питання, згідно переліком, а саме: яка дійсна вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08.05.2014 (на момент укладення Договору добровільного страхування майна № 9/1005-МГ/21.1/14)? - яка дійсна вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20.П.2014 (до моменту настання страхового випадку (пожежі))? - яка залишкова вартість нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20.11.2014 (на момент після настання страхового випадку (пожежі))? - яка вартість витрат на відновлення з урахуванням зносу нежитлової будівлі, промислової бази з цехом по виробництву пінопласту, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи пункти 13.6.2.1, 13.6.2.2, 13.6.2.3 Договору добровільного страхування майна № 9/1005-МГ/21.1/14 від 08.05.2014? - чи підлягає відновлення нежитлова будівля, промислова база з цехом по виробництві пінопласту, загальною площею 529,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи пункти 13.6.2.1, 13.6.2.2., 13.6.2.3 Договору добровільного страхування майна №91005-МГ/21.1/14 від 08.05.2014 року?

13 грудня 2019 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №2188/2189-18, відповідно до якого, на перші чотири поставлені перед експертами питання, їх вирішення на даний час не надається за можливе.

Відповідно до вказаного висновку, по п`ятому питанню зазначеного в ухвалі суду від 21.03.2018 року нежитлова будівля промислова база з цехом по виробництву пінопласту, що розташована по АДРЕСА_1 підлягає відновленню.

Враховуючи, що відповідно до висновку експертів від 05.11.2019 року нерухоме майно, що є об`єктом договору страхування від 08.05.2014 року підлягає відновленню, а з урахуванням встановлених судом обставин справи, застосуванню підлягає оцінка ОСОБА_6 , від 30.12.2014 року, то в даному випадку має страховий випадок, передбачений п. 2.1.1 Договору страхування, а порядок та умови здійснення виплати страхового відшкодування мають бути здійсненні відповідно до умов п. 13.6.2 вказаного Договору – в разі часткового пошкодження майна. При цьому якщо додати вартість залишків до вартості матеріального збитку, установленого звітом про оцінку від 30.12.2014 року (вартість відновлення), може мати місце повної загибелі майна, та відповідно до умов договору виплата страхового відшкодування в цьому випадку здійснюється в межах страхової суми.

Таким чином суд вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню звіт про незалежну оцінку, виготовлений ОСОБА_6 30.12.2014 року, відповідно до якого визначено вартість матеріальних збитків заподіяних ОСОБА_5 у розмірі 384138 грн., а вартість всього об`єкта нерухомості встановлено на рівні понад 400 тис. грн..

При цьому, враховуючи, що розмір страхової суми сторони узгодили на рівні 308105 грн., то вданому випадку страховик має відповідати перед страхувальником в розмірі страхової суми, тобто в межах суми, що не перевищує 308105 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведених приписів закону, умов Договору, з урахуванням висновку експерта, та висновку про оцінку майна від 30.12.2014 року, суд вважає, що внаслідок страхового випадку пожежі Страхувальник (позивач) має право на отримання страхового відшкодування в розмірі визначеної Договором страхової суми (308105 грн.) за мінусом фактично здійсненого на користь позивача відшкодування та мінусом франшизи встановленої договором.

Так з матеріалів справи, зокрема п. 1.3.1 Договору страхування від 08.05.2014 року розмір франшизи визначено на рівні 1% від страхової суми, що становить 3081 грн. 05 коп. З огляду на викладене, належною до стягнення на користь позивача є решта суми страхового відшкодування, що складає 200844 грн. 18 коп. (308105 - 104179.77 грн. – 3081.05 грн.).

Крім того, згідно з уточненими позовними вимогами ОСОБА_5 , позивачем на підставі п.15.2 Договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування нараховано відповідачу до сплати пеню в загальному розмірі 212589 грн. 34 коп. та три відсотки річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України у загальному розмірі 17456 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п.15.2 Договору встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини Страховика, Страховик сплачує Страхувальнику пеню за кожен день прострочення у розмірі 0.1% від належної до виплати суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що діяла у період прострочення.

Тобто, відповідальність відповідача у вигляді сплати пені (відповідальність встановлена договором) та 3% річних (відповідальність встановлена законом) настає у випадку ухилення від своєчасної виплати страхового відшкодування на користь позивача.

З фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що Страховиком (відповідач) на виконання вищевказаних умов Договору у встановлений строк здійснив на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 104179.77 грн., яку вважав належною до сплати.

Таким чином, відповідач не ухилявся від своєчасного виконання обов`язку щодо виплати страхового відшкодування. Спір між сторонами фактично виник не з приводу невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної виплати страхового відшкодування, а з приводу розміру такого відшкодування.

Відтак, у задоволенні вимог про стягнення пені та 3 % річних слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування за договором Страхування від 08.05.2014 року знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими і доведеними.

При цьому, вирішуючи питання з приводу особи, на яку покладено обов`язок відшкодувати суму страхового відшкодування суд виходить з того, що позов було пред`явлено до Страхової компанії «ПСК –Захід», яка в ході розгляду справи змінила свою назву на Товариство з Додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай». У свою чергу Верховний Суд у постанові від 08.11.2018р. по справі №5006/7/28/2012 проаналізувавши приписи ст. 52 ГПК України, ст. ст. 83, 108, 152 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 5 Закону України „Про акціонерні товариства" дійшов висновку, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи вищевказане, недоплачене страхове відшкодування підлягає стягненню з Товариства з Додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» на користь ОСОБА_5 .

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2166 грн. 65 коп.(т.1 арк.1). В подальшому при збільшенні позовних вимог позивачем було також доплачено судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. за квитанцією від 08.09.2015 року (т.1 арк. 95), 551 грн. 21 коп. за квитанцією від 31.03.2016 року (т.1 арк. 145), 128 грн. 31 коп. за квитанцією від 28.04.2017 року (т.2 арк. 124), 726 грн. 28 коп. за квитанцією від 17.03.2017 року (т.2 арк. 125), 704 грн. 80 коп. за квитанцією від 09.0.22018 року (т.3 арк. 19). Загальний розмір витрат на сплату судового збору, сплачений ОСОБА_5 становить 4764 грн. 45 коп. Як вбачається із поданої 09.02.2018 року заяви про збільшення позовних вимог, загальний розмір грошових коштів, заявлений позивачем до стягнення з відповідача становить 450981 грн. 24 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 200844 грн. 18 коп., то з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2121 грн. 84 коп.

Крім того, пунктом 1 частини третьої ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг)

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В ході судового розгляду ні представником відповідача, ні представником третьої особи не було подано заперечення, щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи за позовом ОСОБА_5 , тому вартість наданих та оплачених послуг адвоката ОСОБА_8 в сумі 20 тис. грн.. суд вважає обґрунтованою.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір. У ст.137 ЦПК України встановлено, що в разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення несумірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Надання адвокатом позивачу адвокатських послуг у суді при розгляді справи підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю; ордером на надання правової допомоги; договором про надання правової допомоги; розрахунком про надання послуг до договору (в якому зазначено про надання адвокатом позивачу відповідних послуг та підтверджено їх розмір. Суд погоджується з наданим розрахунком та вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу відповідають тяжкості справи, тобто є спів мірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим часом на надання таких послуг та відповідає критерію реальності витрат, розумності їх розміру.

При цьому відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, то витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_5 також підлягають частковому задоволенню, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 8906 грн. 99 коп. (20 тис.* 200844 грн. 18 коп. / 450981.24).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з Додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , недоплачену суму страхового відшкодування за Договором добровільного страхування майна №9/1005-МГ/21.1/14 в розмірі 200844/двісті тисяч вісімсот сорок чотири/ гривні 18 коп.

Стягнути з Товариства з Додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2121 /дві тисячі сто двадцять одна/ грн. 84 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 8906 /вісім тисяч дев`ятсот шість/ грн. 99 коп., а всього 11028/одинадцять тисяч двадцять вісім/ гривень 83 коп.

В іншій частині в задоволенні позову – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.О. Пилипенко