Рішення № 88761914, 14.04.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/791/19

провадження № 2/631/214/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.

за участі секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» - Ляшко Оксана Юріївна,що діє на підставі довіреності № Др-60-0519 від 23 травня 2019 року, звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої вартість не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу у розмірі 14 503 гривень 86 копійок та судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за місцем свого проживання, який використовувала для побутових потреб, розподіл якого здійснюється Акціонерним товариством «Харківгаз». 20 грудня 2017 року представниками Акціонерного товариства «Харківгаз» було здійснено перевірку газового лічильника типу МКМ G-6, заводський номер 13158 в домоволодінні, власником якого є ОСОБА_1 . В ході перевірки було виявлено позаштатний режим роботи газового лічильника, а саме відліковий механізм не працює. Дане порушення було зафіксовано в акті про виявлення порушення № 758 від 20 грудня 2017 року. Після чого даний лічильник було демонтовано, з метою проведення експертної повірки, про що складено акт про демонтаж побутового лічильника газу від 20 грудня 2017 року. Зазначені акти складено в присутності ОСОБА_1 , яка їх підписала без зауважень. Як вказав представник позивача, відповідно до пункту 4 глави 11 розділ Х Кодексу газорозподільних систем, демонтований лічильник газу було запаковано, опломбовано та доставлено до лабораторії Акціонерного товариства «Харківгаз» про що було складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку від 20 грудня 2017 року.

За результатами проведеної експертної повірки лічильника газу Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково – виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» видано довідку про непридатність вказаного засобу № 39-1-3/00576 від 15 січня 2018 року. Дефектним актом від 15 січня 2018 року встановлено порушення цілісності мембран вимірювального механізму. Крім того, завод виробник даного газового лічильника ліквідовано, тому лічильник ремонту не підлягає. Акт про порушення від 20 грудня 2017 року та первинну документацію проведеної експертної перевірки розглянуто на засіданні комісії Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» за відсутності відповідача, яка належним чином повідомлялась про засідання, де ОСОБА_1 було проведено перерахунок об`ємів спожитого природного газу виходячи з 70 % граничних об`ємів споживання за період з 01 вересня 2017 року по 19 грудня 2017 року, донарахований обсяг природного газу склав 1385,97 м?, вартість якого складає 14503 гривень 86 копійок. На адресу відповідача була направлена претензія щодо сплати вищевказаної заборгованості, однак відповідач зобов`язання по погашенню суми боргу не виконала, що зумовило Акціонерне товариство «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» звернутись з позовом до суду.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 квітня 2020 року було визначено про заочний розгляд справи за позовом Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник позивача – Ляшко О. Ю., яка діє на підставі довіреності № Др – 60 – 0519 від 23 травня 2019 року, направила на електрону адресу суду заяву, яка була зареєстрована за вхідним № ЕП-1234/19 – вх. від 03 грудня 2019 року, відповідно до якої просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог Цивільного процесуального законодавства України за адресою місця реєстрації, вказаною у довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області. Згідно з даними поштових відділень судові повістки повернулися на адресу суду з відміткою про неможливість вручення – «за закінченням встановленого строку зберігання» та «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Крім того, у судове засідання, що було призначено на 14 квітня 2020 року відповідач також не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась, у тому числі, шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/pres-centr/11/917754/)

Про причини своєї неявки ОСОБА_2 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, не надала.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно – правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановленого, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Харківгаз», Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківгаз», Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз», Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» та здійснює свою діяльність відповідно до Статуту та Закону України «Про ринок природного газу», є оператором газорозподільної системи, який на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно – технологічного управління.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» є юридичною особою.

В ході судового розгляду справи із наданих відповідачем документів встановлено, що 01 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Харківгаз» з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, був укладений договір про надання населенню послуг з газопостачання на підставі заяви про приєднання до договору розподілу природного газу, за умовами якого Зміївська філія Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» зобов`язалася безперервно надавати споживачеві послуги з постачання природного газу для побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1 .

20 грудня 2017 року представниками Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» було здійснено перевірку газового лічильника типу МКМ G-6, заводський номер 13158 в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , під час якої виявлено позаштатний режим роботи газового лічильника, про що складено акт про порушення № 758 від 20 грудня 2017 року.

Вказаний лічильник був демонтований з метою направлення на проведення експертного дослідження, про що був складений акт про демонтаж побутового лічильника газу від 20 грудня 2017 року та протокол щодо направлення ЗВТ на експертну повірку/позачергову повірку від 20 грудня 2017 року.

Вказані акти та протокол відповідно до Кодексу газорозподільних систем, складено в присутності споживача ОСОБА_1 , в двох екземплярах, один з яких було вручено споживачу, та засвідчено підписами працівника Публічного акціонерного товариства «Харківгаз», який здійснював перевірку та споживача ОСОБА_2 без будь – яких зауважень та заперечень, у тому числі щодо процедури проведення перевірки перевіряючими особами.

З довідки про непридатність законодавчо регулюваного засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/00576, виданої 15 січня 2018 року Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково – виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» вбачається, що лічильник газу мембранний МКМ G-6, заводський номер 13158, виробник Premagas, не відповідає вимогам пункту 5.1.5 ДСТУ 3336 – 96 «Лічильники газу побутові. Загальні технічні умови», основна відносна похибка лічильника при вимірюванні об`єму перевищує максимально допустимі межі. Дефектним актом від 15 січня 2017 року встановлено порушення цілісності мембран вимірювального механізму.

Акт про порушення № 758 від 20 грудня 2017 року був розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Зміївського відділення Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» 22 січня 2018 року, куди ОСОБА_2 не з`явилась.

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Зміївського відділення Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» від 22 січня 2018 року вбачається, що комісією був розглянутий Акт про виявлене порушення № 758 від 20 грудня 2017 року, яким встановлено, що лічильник МКМ G-6 заводський номер 13158 не придатний до подальшого застосування та було вирішено провести нарахування необлікованого об`єму природного газу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1

З Акту – розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 22 січня 2018 року вбачається, що за період з 01 вересня 2017 року по 19 грудня 2017 року витрата газу за граничними об`ємами споживання склала 1385,97 м?, при цьому за вказаний період на особовому рахунку споживача відображена витрата природного газу в обсязі 218,0 м?. Вартість донарахованого об`єму природного газу за цінами закупівлі Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» становить 14503 гривень 86 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 акт про виявлене порушення № 758 від 20 грудня 2017 року та рахунок на оплату вартості не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від 22 січня 2018 року згідно вищевказаного акту про порушення не оскаржувала, з позовом про визнання дій Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» неправомірними до суду не зверталась.

Відповідачу, ОСОБА_2 , направлено претензію з протоколом засідання комісії, актом розрахунку, рахунком на оплату, згідно з яким збитки, завдані споживачем внаслідок порушення Правил надання послуг з газопостачання складають 14503 гривень 86 копійок. Вищевказана претензія з доданими до неї документами була отримана відповідачем 19 травня 2018 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 6320201376307.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відносини між громадянами (споживачами природного газу) та газопостачальною організацією, регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1379/27824.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (частина 3 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відносини між суб`єктами ринку природного газу та оператором газорозподільних систем, регулюються нормами Кодексу газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, в редакції, що діяли станом на день виникнення спірних правовідносин.

Кодексом газорозподільних систем визначено, що оператор газорозподільної системи (далі – Оператор ГРМ) – це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно – технологічного управління.

Згідно з пункту 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Пункт 1 глави 1 розділу Х Кодексу газорозподільних систем вказує на те, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об`єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб`єктами ринку природного газу.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

Пунктом 5 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) при проведенні перевірки комерційного ВОГ чи його складових має право за власний рахунок проводити перевірку працездатності вузла обліку чи його складових за допомогою технічних засобів (заходів), зокрема шляхом встановлення (під`єднання) контрольних ЗВТ чи пересувних вимірювальних комплексів.

Згідно пункту 6 абзацу першого та абзацу другого пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження.

Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно – технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника.

Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку.

Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт – розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акта – розрахунку враховується таке:

1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу;

2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об`ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці;

3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;

4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Відповідно до пункту 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (в редакції, що діяла на момент виявлення порушення, а саме в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1418 від 11.02.2016 року) у разі виявлення Оператором ГРМ пошкодження лічильника газу та/або його позаштатного режиму роботи, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об`єму спожитого проривного газу здійснюється виходячи з 70 відсотків граничних об`ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) з урахуванням терміну його усунення.

Розрахунок позивача відповідає Порядку перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень споживачем природного газу, зазначеному в Кодексі газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

З огляду на вказане, аналізуючи наведені вище норми права та надані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» доОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, якіналежить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 1921 гривень 00 копійок, що підтверджено платіжними дорученнями № 414942 від 21 вересня 2018 року та № 4379 від 19 березня 2019 року.

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд дійшов до висновку про повне задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз»,у зв`язку з чим необхідно стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 гривня 00 копійок.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1 – 5, 7, 10 – 13, 76 – 81, 83, 128, 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 – 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 – 289, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз» вартість донарахованого об`єму природного газу в сумі 14 503 (чотирнадцять тисяч п`ятсот три) гривні 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Харківгаз»судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газопровідної системи «Харківгаз», місцезнаходження: вулиця Безлюдівська, будинок № 1, місто Харків, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03359500.

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т. М. Трояновська